Кожен час диктує свої умови. Наприклад, коли ще років 20 тому семикласники перед уроком української мови готували шпаргалки (а це також спосіб навчання), то зараз переважна більшість гортає світлини - зазвичай сфотографованe таблиц. з підручника чи власного конспекту.
У чому перевага шпаргалок у стилі хенд-мейд? Кожен учитель знає: "стискаючи" матеріал до мініатюрних форм, діти працюють усвідомлено - виокремлюють головне, мислять критично, творять. Та й загальновідомий факт: поки напишеш шпаргалку, усе засвоїш.
У моєму 7-В багато хто з радістю переписує (не виконує) на уроці вправу, здає зошит для перевірки, навіть не намагаючись зазирнути до таблиці "Форми дієслова". Зрозуміло, удома теж часу бракувало...
Отже, потрібно рятувати ситуацію. Ми вирішили продовжити писати власний "підручник", який буде завжди під рукою: це міні-конспект, сторінки якого - підсумок кожного уроку. За власним правилом - записаним "з голови", а не підручника чи дошки - і вчитися легше. Таким "підручником-шпаргалкою" можна користуватися на уроці під час практичної роботи. Ні, це не заклик до списування: щоб створити таблицю чи схему, сформулювати правило, треба пройти шлях - по-справжньому працювати на уроці. Що, власне, і є нашою метою.
Як працювати з "підручником-шпаргалкою"?
1. Роздрукувати та скріпити сторінки книжечки (виконує вчитель).2. Повторити тему, за якою заповнюється сторінка (наприклад, сьогодні в нас "Форми дієслова").
3. Згорнути підручник і самостійно записати потрібну інформацію так:
-усе, що знаєш добре, записати ручкою;
-те, в чому не впевнений, - олівцем (щоб можна виправити охайно).
4. Розгорнути підручник і виправити помилки.
5. Перед класом "захистити" свою роботу (читайте - власне усне висловлення) :)
6. Отримати позитивну оцінку чи просто гарний настрій :) .
7. Усю роботу треба виконувати на уроці.
Чому ми з 7-В проти створення "підручників-шпаргалок" удома? Малювати, вирізати, клеїти забирає в учнів (і батьків) багато часу, тому краще все робити організовано й порційно на уроці.
P.S. Скріплюючи міні-конспекти для 7 класу, думала: що примушує вчителя не просто давати уроки, а бути у вічному пошуку? Дійшла до висновку: спортивний азарт :) і переконання: не може бути, щоб діти, від природи наділені потребою пізнавати світ, не хотіли вчитися. Хочуть, але потрібно знайти цей шлях :)
Коментарі