Дорогі мої одинадцятикласники та одинадцятикласниці! Ви вже на порозі дорослого життя, а це означає, що дитячий садок позаду і я маю справу з людьми, готовими брати на себе відповідальність (дуже хочеться в це вірити). Можливо, це стандартна фраза, але ваше майбутнє у ваших руках (тут навмисна тавтологія, щоб акцентувати). Звісно, ви можете не вчити напам’ять, не аналізувати помилок, не виконувати домашніх. Страшного нічого не відбудеться. Просто отримаєте менше балів на ЗНО, ніж могли. Просто отримаєте меншу оцінку у свідоцтво, ніж могли… Просто ваші батьки платитимуть за ваше навчання, а могли й не платити б, якби ви виконували свої обов’язки так, як належить. Це і є відповідальність. Ні, я б сказала, навіть своєрідний героїзм. Так, мені не важко намалювати вам оцінки: ви діти розумні, чому не поставити по 10? Та я цього не зроблю з однієї важливої причини: несправедливо оцінювати однаково тих, які навчаються, і тих, які ігнорують роботу. Кому навчання потрібне? Якщо чесно, то ваше
Коментарі