Перейти до основного вмісту

Публікації

Навчання й мотивація

Початок тут . І батьки, і вчителі мріють про школу радості. Ви б хотіли так: ваша дитина радісно біжить до школи, радісно навчається, радісно повертається додому? Але чи чи можлива подібна радісна школа? За відчуття радості, тобто задоволення (особливо під час навчання чи подолання труднощів) відповідає дофамін. Його здатність створювати сильне відчуття задоволення та мотивувати до повторення певних дій може стати не лише джерелом позитивних змін, але, як не дивно, і причиною відрази до навчання. У таку пастку потрапляють і діти, і дорослі.  Коли дитина стикається з чимось, що дарує задоволення, - чи то оцінка на уроці, чи визнання вчителів, однокласників - мозок виділяє дофамін, який дарує емоції задоволення та радості. Це задоволення стимулює повторювати дії, що викликали гормон, - так формується звичка. Здається, усе зрозуміло і чудово, адже наша мета - стимулювати учнів навчатися. А дофамін допомагає в цьому. Проте наше життя - як правопис української мови: є багато правил і водно
Останні дописи

Дисципліна й результат

Досягти успіху без тренувань неможливо ані в спорті, ані в навчанні. Тренування потребують дисципліни - саме дисципліни, а не чарів феї над мозком дитини чи дорослого.  Уявімо, що двоє навчаються плавати. Один тренується щодня, інший - зрідка, коли має настрій, натхнення. Хто навчиться плавати? Ви хочете грамотно писати, але просто не пишете? Хочете вільно спілкуватися іноземною, але просто не практикуєте щодня? Думаю, відповідь зрозуміла  Водночас якось останнім часом ми більше говоримо про мотивацію, заохочення і менше - про результати, які дає  дисципліна.  Як привчити дітей до дисципліни? 1. Установити чіткі й зрозумілі правила . Діти мають знати, які правила існують. Визначте їх разом, щоб діти відчували свою причетність. Формулюйте правила зрозуміло і без двозначностей. Наприклад, "Прибери речі в кімнаті" замість "Будь охайним / охайною". 2. Регулярність та послідовність.  Створіть графік, який включає час для навчання, ігор, відпочинку та сну. Діти краще реаг

Супервізія і школа. Супервізор - це ще один "перевіряльник"?

Процедура супервізії давно відома у Європі. До речі, концепцію супервізії як самостійної професії було впроваджено в європейських країнах ще 1997 року. Зараз в Україні також готують супервізорів (відповідно до Постанови КМУ від 5 липня 2024 р. № 796 ). Наприклад, у  Великобританії  супервізія для вчителів спрямована на розвиток найкращої практики шляхом рефлексії; на емоційний і психологічний вплив роботи на педагога; на розроблення компетентних і конфіденційних окремих практик; на переконання в тому, що учні мають отримувати якісну освіту. У кананадській провінції Альберта супервізія для вчителів у школі прописана в документі з освітньої політики «Права вчителів, обовʼязки та юридичні зобовʼязання» в окремій главі «Професійне зростання вчителя, супервізія та оцінювання». Таким чином, канадські педагоги розглядають супервізію як форму оцінювання якості роботи педагога ( за матеріалами УІРО ). В Україні поняття супервізії зафіксовано в   абзаці дев’ятнадцято му  частини другої ста

Франсуа Фенелон "Пригоди Телемаха"

То грубе марнославство - думати,  що ти сам умієш і можеш усе зробити.  З книжки "Пригоди Телемаха" Франсуа Фенелона Довго, занадто довго нам, українцям, убивали в голови й серця трунок меншовартості, інфантильності, наївності й переконання в тому, що наша історія й культура зіткана з плачу, стогону й ридань. А насправді наша історія - детектив, інтелект, віра і зрада, боротьба, перемоги, поразки і велич духу - ті категорії, які є визначальними для нації. Отже, чи знаєте ви, що поєднує пригоди Телемаха й біографію Пилипа Орлика?  Чи цікавилися, які книжки читали гетьмани України (бо не те, що їмо, а те, що читаємо, є тим. ким ми є)?  Чи вивчали, що Шевченко-художник написав не лише "Катерину", "Циганку-ворожку", леа й офорт «Телемак на острові Каліпсо»? А Іван Котляревський належав до масонського ложе «Любов до істини» - істини, про яку йдеться в книжці "Пригоди Телемаха"? І чому Іван Франко також звертався до образу Телемаха? Напевно, що так.  О

Отруйна любов. Тест

 Як позбутися гіперопіки? 1. Перестаньте виконувати роботу замість дитини (застеляти ліжко, прибирати, виконувати домашнє завдання тощо). 2.Припиніть уявляти найгірші життєві сценарії. 3.Не виказуйте свого надмірного хвилювання - тривожність може передаватися дитині від батьків. 4.Припиніть виховувати дитину як центр Усесвіту, задовольняючи абсолютно всі її прохання - ви ризикуєте виростити монстра.  5. Дбайте і про себе.  Якщо цікаво, пройдіть тест та оцініть себе, наскільки ви схильні до гіперопіки. Поруч із кожним твердженням запишіть бал, за шкалою: Однозначно ні - 1 бал, Швидше так, ніж ні - 2 бали, Напевно, так – 3 бали, Однозначно так – 4 бали. Твердження 1. Батьки повинні передбачати всі проблеми дитини, щоб допомогти їй їх подолати.  2. Для хорошої матері достатньо спілкування лише зі своєю сім'єю.  3. Маленьку дитину слід завжди міцно тримати під час миття, щоб вона не впала і не забилася.  4. Звичайно, дитина робить те, що зобов'язана, вона знаходиться на правиль

Отруйна любов. Наслідки

"Коли моя дитина йтиме до школи пішки, може не помітити автомобіль на дорозі", "У школі з моєї дитини можуть знущатися", "У магазині мою дитину можуть обрахувати" - ці й не лише тривожні думки притаманні батькам, схильним до гіперопіки. Так, наше життя непередбачуване - спрогнозувати все на 100% може хіба що Бог. Але таку надмірну опіку важко назвати любов'ю. Це психологічна залежність, викликана страхом і звідси - тривожністю. Зазвичай хвилювання - нормальна емоція для людини: обдумуючи ситуацію наперед, знаходимо сценарій, як діяти в певній ситуації. Проблеми виникають тоді, коли хвилювання надмірне, повторюється багато разів. Воно провокує невроз, фобії, які батьки передають, на жаль, і дитині. Гіперопіка не обов'язково проявиться в дитини через тривожність. Це можуть бути й інші негативні наслідки: закомплексованість; безпорадність; невпевненість; безініціативність; егоїстичність; невизначеність; відсутність особистого життя; психічні розлади.

Отруйна любов. Ознаки гіперопіки

Початок тут. Гіперопіка батьків усеосяжна, тому поширюється на всі сфери життя: коло друзів та знайомих; навчання та робота; вибір партнера; одяг; їжа; інтер'єр у кімнаті / квартирі; виховання своїх дітей тощо. Батьки ж мають більший досвід за дітей, тому краще знають, що і як робити. Гіперопіка буває двох видів: уседозволеність і всеобмеження. Уседозволеність - ставлення до дитини, як до царя: тут і миттєве задоволення всіх потреб, і коштовні подарунки, і потурання істерикам, а згодом - і нахабності.  Така дитина росте в атмосфері переконання, що вона найкрасивіша, найрозумніша, найталановитіша і в усьому найкраща.  Проте коли ця дитина виходить у звичайний світ, страждає: вона не розуміє, чому однолітки не підкорюються, а дорослі не розуміють.  Усеобмеження - боязнь зробити зайвий крок через виховання в атмосфері "Мама сказала не можна, значить не можна", "Тато краще знає, з ким тобі дружити", "Не чіпай, ти точно це зламаєш". Також сюди належить і &