Підручникотворення. Ab ovo

Дальтон-план (принцип індивідуального навчання; розробила в США в місті Далтон (Массачусетс) педагог Гелен Паркхерст);

метод проєктів;

...лабораторний метод;

теми-комплекси;

синтетичне узагальнення (людина-природа-праця-суспільство);

розвиток дитячої мови тощо.

Про що ви подумали, читаючи написане? Дякую, якщо поділитеся в коментарях :)

Здається, якщо б після цих пунктів написати абзац про якісь новітні підходи в навчанні, додати абревіатуру НУШ чи НМТ, сполуку "освітні втрати", лексеми з основою "реформ", то можна б подумати, що йдеться про сучасну освіту. 

Насправді це не так. 

Пункти, наведені вище, узяті з передмови до робітних книжок. Робітні книжки як вид навчальної літератури з’являються в Україні в межах шкільної реформи 1919-1930-х років. Відповідно виникла необхідність у створенні нових підручників, які б мали наблизити навчальний матеріал до життя і забезпечити активну практичну діяльність учнів. У передмові до робітної книжки з української мови (Дога В. «Живе слово», 1928) читаємо: «Книжка «Живе слово» й має на меті прислужитися вчителеві та учневі в справі розвитку дитячої мови, в ролі підручної робочої книжки, тобто такої, що не стільки дає готовий матеріял, щоб розроблювати його, або висновки, щоб їх засвоювати, як претендує бути чинником, який разом з иншими чинниками організує педпроцес, допомагаючи учневі й учитетлеві вибрати найдоцільнішу форму праці й відповідно її скерувати" (покликання на джерело). 

Тож коли ми говоримо про новаторство в освіті, потрібно зазирати ... напевно, до музеїв.

Далі буде. Про "новітні" вправи, методи, підходи, концепції... (можу говорити як авторка навчально-методичних видань і співавторка підручників). Бо ж не просто так кажуть, що все нове - забуте, дуже добре забуте старе, але просто на іншому щаблі історії.

P.S. Вислів «аb ovo», зазначений у заголовку, з латинської - з самого початку (тут - образно "спочатку").