Звертання до Олесі викликає плутанину (ОлесЮ / ОлесЕ) - це точно знаю :) А насправді плутанини нема - пояснює Катерина Городенська. Кілька жіночих особових імен на -я, які донедавна булискороченими пестливими формами повних імен, стали в українському вжитку документальними, офіційними. Це — Леся (скорочене від Лариса, Олександра), Олеся (скорочене від Олександра), Орися (скорочене від Ірина, Ореста). У звертаннях до жінок із цими іменами спостерігаємо непослідовність у використанні закінчення кличного відмінка. Одні вживають їх із закінченням -е (Лесе, Олесе, Орисе), бо вони мають форму іменників жіночого роду м’якої групи першої відміни,інші — із закінченням -ю (Лесю, Олесю, Орисю), тому що цііменники виражають пестливе значення. Зважаючи на українську традицію утворювати форму кличного відмінка від загальних та особових жіночих імен м’якої групи з пестливимзначенням за допомогою закінчення ‑ю (пор.: бабуся — бабусю, матуся — матусю, Галя — Галю, Ганнуся — Ганнусю),рекомендуємо й ім
Коментарі