коло друзів та знайомих;
навчання та робота;
вибір партнера;
одяг;
їжа;
інтер'єр у кімнаті / квартирі;
виховання своїх дітей тощо.
Батьки ж мають більший досвід за дітей, тому краще знають, що і як робити.
Гіперопіка буває двох видів: уседозволеність і всеобмеження.
Уседозволеність - ставлення до дитини, як до царя: тут і миттєве задоволення всіх потреб, і коштовні подарунки, і потурання істерикам, а згодом - і нахабності.
Така дитина росте в атмосфері переконання, що вона найкрасивіша, найрозумніша, найталановитіша і в усьому найкраща.
Проте коли ця дитина виходить у звичайний світ, страждає: вона не розуміє, чому однолітки не підкорюються, а дорослі не розуміють.
Усеобмеження - боязнь зробити зайвий крок через виховання в атмосфері "Мама сказала не можна, значить не можна", "Тато краще знає, з ким тобі дружити", "Не чіпай, ти точно це зламаєш".
Також сюди належить і "засипання" дитини подарунками: нові іграшки чи гаджети, модний одяг... Такий стиль виховання батьки обирають, дбаючи насамперед про безпеку дитини - матеріальну та соціальну. Але це тільки на перший погляд.
Коментарі