Вони вже тут. Вони довго йшли. Мільйони. Мільйони наших дідів, батьків, братів і сестер. Рушили з неба їхні вози. Певно, хвилюються мами, щоб не забути ані найменшого – того рідного, найдорожчого, який знайшов свій спокій і тихо заснув на руках у Господа. 75 років іде за цим небом їхній Чумацький шлях – три, п’ять, сім, вісім чи то десять мільйонів невинних людей, сотні тисяч родів, вимерлих сіл, невідспіваних душ, закатованих, замордованих, непохованих доль. Вони хочуть додому. Вони бачать ці вогники. Вони вірять нам. Бо ми – це їхнє непрожите життя. Дорогий Український народе! Браття і сестри! Ми – разом. Сьогодні Україна і світове українство розпочинають вшанування 75-тих роковин найстрашнішої катастрофи – Голодомору 1932-1933 років. Поминаємо кожну душу, кожну жертву, кожного мученика. Досі не знаємо всього масштабу цієї трагедії. Поволі – з пам’яті людей, з тих таємних архівів, з тих диявольських «окремих папок» – з’являється її смертельний лик. Перела

Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! Василь Симоненко    14 березня у селі Рокосово, що на Хустщині проводиться фестиваль стрілецької пісні. Учасником фестивалю став і Юрик Владислав, учень 10-А класу: "14-го березня у суботу на Красне поле з'їхалася молодь із усієї України. У моїй групі - друзі із Боронява, Імстичева, Мукачева,  Хуста та Джублика, щоб  ушанувати пам'ять  героїв Карпатської України. Отець Мелетій Рішко ЧСВВ та отець Михайло Станко ЧСВВ провели заупокійний молебень. Після панахиди отець Мелетій у проповіді  наголосив, що ми, сучасники, повинні пам'ятати історію нашого краю і бути справжніми патріотами, учитися мужності й самовідданості в  героїв Карпатської України та воїнів  АТО. Ми не повинні боятися вмерти за державу тому, що вона наша мати. Тужливі стрілецькі звучали  над Красним полем... Карпатська Україна була державою, яка проіснувала всього один день, але пам'ять про неї і її героїв буде в