Світанок суботи розпочався прекрасною новиною :) Світлана Кайнара, учасниця третього (останнього) етапу Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2018" народила дівчинку :) . Зі Світланою познайомилася під час конкурсу в Рівному. До "дванадцятки" учителька, вагітна, якій через кілька місяців народжувати, за сумою балів усіх членів журі не ввійшла, але ця тендітна жінка - справжній боєць, бо відважилася на непросте загартовування духу конкуренцією :) . От скажіть, хіба така людина вчителем стала випадково? За кілька днів до народження немовлятка пані Світлана відреагувала на моє запрошення до "Енцклопедії" й прислала інформацію про себе :) .
Дорога Світланочко! Тішуся з нашого знайомства! :) Нехай Ваша Златочка, Ваш маленький янгол росте на радість, на втіху, на славу! Бережіть себе й родину! Цілую й обіймаю!
P.S. Допис розміщую і в блозі, бо він - про Вчителя - у різні моменти його життя :) .

Про українську літературу ХІХ століття для підлітківХХІ століття й зошити

Світ стрімко розвивається, а наші діти змушені читати про селян із "Кайдашевої сім'ї" чи волів та Чіпку ("Хіба ревуть воли, як ясла повні?"...до речі, воли -  алегорія, йдеться зовсім не про них). Які воли у ХХІ столітті? Та більшість міських дітей і корови живої не бачили. Ні, однозначно, українська література нудна, не цікава, хто тільки ту програму складає?..

    Десь такі "плач, і стогін, і ридання" (за Лесею Українкою) можна почути серед певного кола колег - на жаль, часто молодих, активних і готових експериментувати... А може, не література не цікава, а ми, учителі, не вміємо читати тексти й бачити зв'язки із сьогоденням?         Минулого року десятикласники дивувалися: от звідки, наприклад, Іван Карпенко-Карий знав, що Мартин Боруля в ХХІ столітті асоціюватиметься з тими, хто прагне будь-якою ціною здобути "чудодійне" посвідчення; Нечуй-Левицький передбачив, що Кайдаші житимуть серед нас і - не на все село, а з екранів телевізорів чи гаджетів - ділитимуть майно в судах; Панас Мирний - що Чіпки ХХІ століття, обурені низьким економічним рівнем життя, під гаслом "За справедливість!" підуть у бандити й торгуватимуть зброєю?..

  Насправді навряд чи митці середини ХІХ століття думали про нащадків у ХХІ столітті. Просто твори їх стали класикою не випадково. Завдання вчителя - не примусити читати й любити українську літературу (це неможливо), а показати: тексти живі. Саме з такою метою створюється зошит для робіт з української літератури й підготовки до ЗНО для 10 класу. 

   Окрім QR-кодів, мемів, "осучаснених" героїв, уведено нові рубрики: 

• "Бути психологом" - на основі вивченого твору пропонуються поради психологів (як уникати конфліктів, як позбутися любовної залежності тощо);
• "Бути політиком" - учні можуть уявити себе в ролі політика й "створити" політичну партію, як Іван Франко, чи спробувати "зламати" корумповану систему (як Чіпка у вище згаданому творі).
• "Юрисконсульт" після опрацювання тексту говорить про відповідальність за власні вчинки: Мотря виколола око Кайдашисі - хуліганство; Щурат звинуватив Франка в декаденстві - наклеп;
• аналіз поезії олівцями тощо.

І, звичайно, багато інших рубрик - про це згодом. Окрім новинок, у зошиті будуть "банальні" (як сказали б мої любі учні :) ) завдання - робота з цитатами, заповнення таблиць і багато тестів :)

Більше про зошити з української літератури - тут. Про зошит з української мови - тут. Про посібник до ЗНО - тут і тут.

Наразі зошити для 10 класу й посібник до ЗНО допрацьовуються. Замовити можна подібні зошити для 9 класу - тут детально. 

Зошити з української літератури для 10 класу

Дякую всім, хто читає мої дописи :). Але облишмо тему вчительських купальників і перейдімо до навчання (канікули цьому не заважають :) ).
Кажуть, що програмові твори української літератури не цікаві й не актуальні?.. Це не так, а пояснення - у майбутньому зошиті з української літератури для десятикласників :) .

Методичні рекомендації для освітян у купальниках на пляжі

 

 Уже, напевно, з тиждень онлайн-спільнота активно обговорює фото виховательки в купальнику, за яке її звільнили з роботи. Як і завжди, можна виокремити два полюси дискусії: "аморалістів" і "моралістів".
Насправді в цих обговореннях справа не в купальнику й навіть не у звільненні.
Пригадуєте, як інтернет-простір смакував формою для вчителів, коли педагоги з Вінниччини одягли однакові сукні? Як ми тоді обурювалися: і пострадянський синдром, і стереотипне мислення... Тільки чомусь про моральність не згадували: а дарма, бо сукні вчительок були прямого крою з довжиною міді і - що вкрай важливо для вчителя - фігуру не підкреслювали - от що нам тут не догодило?.    Про моральність ми заговорили зараз, бо побачили - о який жах! - світлини виховательки в купальнику. Приватні фото в інтернеті - справа особиста. Так само, як і реакція на них. А реагувати ми любимо - гострим слівцем, інколи - приниженням, осудом, брудом... бо це, напевно, дуже морально й не несе такої загрози НАШИМ дітям (які, до речі, читають НАШІ дописи, коментарі в соцмережах), як фото в купальнику.

Вихователь, учитель, викладач... Як добре, що є освітяни - люди, покликані бути святими, але не святі. Вони, як не прикро, харчуються, сплять...  фотографуються і навіть...  носять купальники.
 
 Літо, відпустка, сонце, пляж. Збираючись на море, учитель повинен прихопити діловий костюм (бажано з довгим рукавом) - для фотосесії під пальмами, бо купальник - то не наш формат :) . Таку світлину варто опублікувати у фейсбуці - вона точно буде моральною :) .

Учитель. По той бік успіху й перемог

   Як данина моді, фразеологізм "біла ворона" щодо освітян із активною позицією став своєрідним компліментом. Виходить, що не біла ворона - чорна чи сіра, а відповідно - не "дотягує" до високого звання? Не сприймаю класифікації вчителів на білих, чорних чи ще якихось птиць. Чому? Учитель - людина насамперед - із перевагами й недоліками. 

Енциклопедія про сучасних учителів задумувалась як "братання" (за словами Любові Гарматюк) однодумців. Справді, десь за півроку вдалося "зібрати" вельми шановане товариство з неабиякими досягненнями. Неймовірно пишаюся, що колеги підтримують таку ініціативу - без них мої починання дорівнювали б нулю. Безмежно вдячна вчителям, готовим  ділитися з іншими своїми досягненнями й напрацюваннями. Так, Ваш досвід може не тільки вчити когось, його  можуть не лише наслідувати - він і надихає. Тому й запрошую вчителів - знайомитися, ділитися, надихати й надихатися.

  Запросила (уже традиційно) ще одну колегу приєднатися до енциклопедії. Хоча вона вважає, що не має досягнень. Вона любить дітей. І любить життя. У неї свій успіх.

Із мого листування

*публікується з дозволу авторки

"Що ж... написати про себе як учителя - не зовсім легке завдання для мене... мені скоро 36, але я досі себе шукаю... спробувала свої сили в журналістиці, була кадровиком, а перша освіта у мене - економічна... на філологію потягло з банальної причини - обожнюю поезії, та й сама їх пишу, є автором власної збірочки "Дорога - символ вічної надії" та співавтором збірки "Цвіту вишневого вибух".

Емоційна, занадто вразлива... на жаль, не змогла прищепити любов до літератури учням... за винятком декількох. От заради чого любила ходити на роботу - це виступи, постановки... Для мене це просто кайф. Я живу від одного заходу до іншого. Я не люблю тих свят, які потрібно робити згідно з планом, натомість мене тягне ставити п'єси, відкривати для дітей забуті імена... От навіть під час цьогорічної шкільної практики я організувала ретро-вечірку, присвячену Б. Весоловському. Тут описувати не буду, а надішлю вам статтю про це, яку я написала до районної газети. От цим я живу.... 

  А уроки... можу піднесено щось розповідати, але смішки або шум дітей виведе мене з рівноваги. З дисципліною в мене глухий номер... цієї весни так довели мене п'ятикласники, що потрапила на лікарняний... емоційне вигоряння... того літа. Серйозно приділю увагу пошуку роботи (спокійної). На жаль. Мої нерви здають... Але не можу сказати, що мене діти не люблять - є кілька учениць, які зі сльозами кажуть, що покинуть школу, якщо я звільнюся. А ще до мене приходять сусідські малявки - ми з ними малюємо для душі... тягнуться до мене. Що ще? сама виховую 8-річного сина, живемо з моєю мамою у селі. Усе життя в наших жіночих руках пилка і сокира... Люблю мандрувати, це не дає впасти в депресію (звісно, мандрівки - бюджетні). Живу 6 років з діагнозом "Рак молочної залози", перенесла купу операцій, опромінення, хіміотерапію... Намагаюсь радіти життю, з дозволу лікаря підкорила Говерлу..."

Ірина Гирило вважає себе не дуже хорошим учителем. Про таких учителів не пишуть у газетах. Про них не говорять в інтернет-виданнях з мільйонними переглядами публікацій. А насправді за цим учителем - успіх. Відкриття себе й долання меж. Це історія сильної людини. І, напевно, вона набагато цінніша за ведення блогу, наприклад. 

Таких історій багато. Можливо, колись публікуватиму (з дозволу авторів) серію подібних есе. Бо вчитель - це людське насамперед. Людина. Не всюди блиск. Не обов'язково яскраві фото. Але завжди людське. У різних виявах.

 Поважаймо кожного вчителя, бо набагато складніше не вказувати на недоліки іншим, а бачити їх у собі. Сент-Екзюпері казав, що єдиний спосіб виховати дітей хорошими - зробити їх щасливими. Це ж можна сказати й про вчителя. Тільки тоді він буде вільним птахом. А не якоюсь вороною.

P.S. Пані Ірино, дякую Вам за мужність і сміливість: Ваша історія - також історія успіху, бо він має багато облич. І вона - точно для формату енциклопедії, мета якої - надихати.

P.S. P.S.Енциклопедія про сучасних учителів - невеличкі статті, як і годиться, розміщені в алфавітному порядку. Та насправді за кожною статтею - людська доля. Учительська доля.

  На жаль, ми часто оцінюємо вчителя як машину, запрограмовану працювати ідеально. І якщо ця машина дає збій, натовп готовий кричати своє "розіпни!" Але чи кожен у натовпі досконалий?..

Вашого імені бракує в енциклопедії про сучасних учителів :)

 

  За півроку серед моїх друзів у фейсбуці з'явилося понад тисячу вчителів. Переглядаючи стрічку новин, щоразу переконуюся, що це творчі особистості з різних куточків України: дописи колег у соцмережі, світлини учнів та коментарі часом говорять набагато більше, ніж офіційний звіт про виконану роботу в кінці навчального року :) .
 Дорогі колеги! Запрошую всіх охочих долучитися до енциклопедії про сучасних учителів - для знайомства, спілкування й, можливо, для народження нових ідей. Усе, що Вам потрібно, написати (у приват, у коментарях - де зручно) про себе як учителя. Вимоги? Не треба ні реєстрації, ні підписки на блог.
Головне, щоб Ви
- були вчителем (вихователем)-практиком (предмет викладання, звання й стаж роботи - не важливо);
- любили те, що робите;
- мали активну позицію;
- уміли брати на себе відповідальність;
-бажали ділитися власними здобутками з іншими в інтернет-просторі.

Також цього року мала честь познайомитися з конкурсантками "Учителя року-2018". Хотілося б, щоб учителі, які пройшли гарт усеукраїнським конкурсом, також долучилися до енциклопедії - у Вас точно є чому вчитися!

P.S. "Енциклопедія" про сучасних учителів  - сторінка в блозі з іменами творчих педагогів, у яких є чому вчитися. Неймовірно пишаюся тим, що серед цих імен - і переможець конкурсу Global Teacher Prize Ukraine, і методисти, і викладачі ВНЗ, і вчителі - від Закарпаття до Сум - з сіл, містечок і міст.  Дякую всім, хто дозволив учитися в нього, бо всі ми насправді - учні протягом життя. 

Global Teacher Prize Ukraine-2018, або Вітаю, дорога відпустко! :)

 
"Доброго ранку, Олесю Василівно! Вас номінували на участь у конкурсі на здобуття премії  Global Teacher Prize Ukraine", - таким дзвінком розбудили мене сьогодні вранці й пояснили, якими далі мають бути наступні кроки учасника.

  ...Маю честь бути знайомою з учителями, які увійшли в двадцятку й п'ятірку "Global Teacher Prize Ukraine-2017". Пишаюся, що навіть переможець конкурсу Пауль Пшенічка та багато учасників долучилися до енциклопедії про сучасних учителів. Але... щоб сама брати участь у конкурсі знову, пройшовши шлях "Учителя року-2015" й добре знаючи, яка шалена робота стоїть за можливістю бути конкурсантом, ніколи не думала. Більше того, працюючи зараз над кількома проектами - зошитами, посібником до ЗНО й додатками до них (які вже однозначно заберуть моє літо), - не розумію, звідки взяти час іще й на участь у конкурсі :) . Хоча, як пояснили сьогодні, реєстрація завершиться 15 липня - часу думати (що обожнюю :) ) вдосталь :) .
  "Чи можу дізнатися, хто номінував мою кандидатуру?" - цікавлюся я. "Ні, це таємниця" , - відповідає приємний голос :) .
 Отак таємниче почався перший день офіційної довгожданої літньої відпустки. Знаково? :)

Приємно вражена турботою людини (не знаю, учень, студент Ви чи колега), яка подбала про мене, і вдячна їй - значить, комусь не байдуже те, що намагаюся робити, а це - по-справжньому надихає :) .

P.S.  По суті, звичайний учительський блог для людей поза галуззю освіти не може бути цікавим. Та знаю, що мої дописи читають зовсім не причетні до школи, - і це не менш приємно :). Тому останній абзац, як і обіцяла, НЕосвітянський: насправді дуже важливо, коли школою цікавляться не тільки учні, батьки й учителі :) .
er Prize Ukraine 2018 

Мотивуймося, або Потрібна допомога випускників :)

 

    Часом нашим дітям не вистачає мотивації. От ніби й розумієш, що працювати потрібно, а "зависаєш" в онлайні... А ще - тотальна лінь перемагає. Це не вигадки, а зізнання учнів.      Працюючи над створенням матеріалів для підготовки до ЗНО, подумала: зошити, посібник мають бути "живими" й такими, що надихають, а не просто вчать розв'язувати тести. Діти тонко відчувають нещирість - вона відштовхує. Та й оскільки зошит - не академічне видання,  можна використати розкіш живого спілкування заради мотивації тих, хто візьме до рук зошит.
Як це зробити? :)
  Звертаюся до колишніх випускників.

   Дорогі мої хороші дорослі учні! :) Надішліть, будь ласка, в приват або напишіть у коментарях історію своєї перемоги - маленької чи великої - насамперед над собою. Хочете - можете прикріпити й фото :) . Найкращі історії  будуть опубліковані в зошитах для підготовки до ЗНО із зазаначенням авторства :) Вимоги до тексту: не більше 12 речень - бажано грамотних :) (якщо мені вдалося вас навчити писати грамотно - прекрасно, а ні - то відредагуємо разом :) ). Чекаю на відгуки :) .

ЗНО-2019: фрагменти посібника з української мови

ЗНО-2019: фрагменти майбутнього посібника. Навчання може й повинно бути комфортним і "дитиноцентрованим" :)

Поріг ЗНО-2018 у порівнянні з попередніми роками

   14 червня експертна комісія Українського центру оцінювання якості освіти встановила поріг «склав/не склав» для тесту зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, який у 2018 році дорівнюватиме 23 тестовим балам.

  Простежити, як змінювався поріг ЗНО та результати в попередні роки, можна в таблиці.

ЗНО-2019 (українська мова та література): нові матеріали для підготовки учнів.

Апробація НЕ-правил (закулісся зошитів для 10 класу та посібника до ЗНО)

 

  Зошити для 10 класу суттєво відрізнятимуться від зошитів для 9 класу, оскільки в них, окрім мемів, тестів і творчих завдань тощо, будуть подані НЕ-правила. НЕ-правила - це погляд на теорію під іншим кутом. 

 Оскільки НЕ-правила - для дітей у першу чергу, то важливо, щоб зошит пройшов апробацію через дитину. Саме тому всі завдання на основі НЕ-правил (а також тестів-підказок) опрацьовує перший "рецензент" - майбутня дев'ятикласниця: вона маркером виділяє зауваження в НЕ-правилах (що саме не зрозуміло), а автор виправляє, доки "рецензент" не визнає, що все написано доступно :) . 

 Чому саме НЕ-правила? Десятикласники навчили мене, що правило має бути коротким і написаним простими реченнями, а ще - з прикладами-підказками :) . Саме тому в зошиті не дублюється теорія, а подається її "переосмислення". 

  В інтернеті популярною є картинка про сучасну освіту, коли мавпі й рибі (та іншим звірям)  пропонують вилізти на дерево. Хтось уважає завдання нереальним для риби, забуваючи, що навіть риба може опинитися на верхівці - її можна туди винести :) . Так само перед кожним учнем стоїть завдання опанувати мову: хтось із легкістю зробить це самостійно й без підказок, а для когось потрібно перекладати правила на мову НЕ-правил :). Шлях до верхівки дерева в кожного різний, але найголовніше, що його можна й треба долати.

Наразі можна замовляти зошити для 9 класу (мова та література) - тут як замовити та покликання на детальний опис.

Антидискримінаційний аналіз підручників

 Антидискримінаційна експертиза підручників (висновки можна переглянути на   imzo.gov.ua)  наробила чимало галасу: експерти вбачають "гріхи" в реченнях, де мама готує салат, а в тата є майстерня. Більше того, розумію обурення тих, хто пише, що природньо, коли мама готує, а тато майструє - у чому проблема?
   Я за традиційні вічні цінності української родини - це не анахронізм, як дехто вважає, а основа нашого буття як нації. І справді, чудово, коли сім'я дружна. Пройдуть століття, а саме жінки народжуватимуть (принаймні хочеться в це вірити :) ), а чоловіки захищатимуть свої родини.

  ...У мене в класі був хлопчик (зараз уже студент). Його мама померла. Якось у п'ятому класі я мала необережність задиктувати дуже гарний текст про маму як берегиню домашнього вогнища. Років через два ми працювали над твором-описом зовнішності людини. Півкласу традиційно змальовувало маму. Мій уже семикласник написав, що його батько кращий за багатьох мам тому, що він і берегиня домашнього вогнища, і справжній тато. Я до сьогодні пам'ятаю, як часом важливо уникати стереотипів.

...Коли в сім'ї немає тата, то цілком можливо, що мама вміє сама закручувати гайки, міняти електричні лампочки, давати раду пробитиму колесу на автівці. Більше того, навіть дівчинка-підліток із легкістю впорається із завданням поремонтувати дверцята на шафі, якщо, наприклад, гвинт відкрутився. Дітям не завжди зрозуміло, чому майстерня саме в тата, якщо її вдома має й мама :) .

 Світ стрімко розвивається. Як би ми не галасували, жінки вже давно не найслабша половина, а чоловіки - не найсильніша. Хіба маємо право обманювати наших дітей, що це не так?

Антидискримінаційний аналіз підручників - не руйнування традиційних цінностей. Це спроба наблизити підручники до реальності. Але кожен прочитує її по-своєму, напевно, в силу власного досвіду.

Маніпуляції і вдячність, або "Психологія впливу"

  "Психологія впливу" Роберта Чалдині (професора психології й маркетингу, США) - одна з книг, яку придбала з прагматичною метою - цікаві окремі судження ставити як тексти для аналізу в зошит для підготовки до ЗНО в 10 класі (розвиток підприємливості на уроках української і потрібен, і можливий). Проте водночас це й книга, думками з якої варто поділитися.

  Часто не помічаємо, як стаємо жертвами маніпуляції, хоча й добре розуміємо: мас-медіа, реклама, шалені знижки якраз і розраховані, щоб ми втрачали здоровий глузд. Проте є ще багато прихованих способів маніпулювання - і один із них часто маскують під поняття вдячності. "Оскільки існує загальна неприязнь до тих, хто бере й не докладає зусиль, щоб віддати щось у відповідь, ми часто йдемо на все, щоб уникнути ситуації, у якій нас могли б назвати невдячними. Справа доходить до того, що нас, охоплених щирим бажанням віддячити, часто "використовують" індивіди, які прагнуть заробити на нашій вдячності", - зауважує Роберт Чалдині.

 Дійсно, чи не потрапляємо в ситуації, де допомогу спочатку нам люб'язно нав'язують, а згодом так само непомітно стаємо боржниками? Правило взаємного обміну (ти мені - я тобі) є універсальним для отримання поступок і для нав'язування боргів.     Здавалося б, що поганого у взаємообміні й почутті вдячності? Навпаки, з дитинства нас привчають бути вдячними. Річ у тім, що більшість людей, очікуючи нашої вдячності за дрібні послуги, пропонує не тільки "товар", а й наслідки, якщо ми його не отримаємо. У багатьох ситуаціях спрацьовує принцип "чого ж відмовлятися, це ж дрібниця?" Але сума дрібниць часто буває значущою - і дверцята мишоловки зачиняються. 

 
Ще однією поширеною технікою маніпуляцій є прийом "знижки": спочатку нам пропонують величезну послугу. Зрозуміло, людина, яка думає, прораховує "заборгованість" за "подарунок". Проте "ціну" різко знижують - і ми вже готові погоджуватися, бо тепер порівнюємо пропоновану послугу не з наслідками (як у першому випадку), а з попередньою високою ціною. 

У книзі Роберта Чалдині описано багато психологічних життєвих експериментів, учасниками яких ми насправді є чи не щодня, а особливо ті, які обожнюють шопінг: купуючись на красиві сукенки й великі відсотки знижок, думаємо, що придбали товар, а насправді часто отримуємо розчарування.

Автор не пропонує бути не вдячними, він учить не потрапляти на гачок маніпуляцій, а також наводить багато психологічних способів, як здобувати бажане, не стаючи жертвою.

P.S. Цікаво, а як розв'яжуть задачі на маніпуляції наші учні? :)

Про зошити для 10 класу й посібник до ЗНО тут і тут.

Про зошити для контрольних робіт і підготовки до ЗНО 9 класу тут. 

"Сопілка" Ігоря Павлюка - з передмовою

   Олюднюю богів.

Обожнюю травину.
Ігор Павлюк

У вересні одна дуже хороша й світла людина (а за сумісництвом пан Дмитро Дроздовський) подарувала мені книгу. Це була "Сопілка" Ігоря Павлюка. На той час знала, як і багато вчителів, що Ігор Павлюк - письменник-сучасник, чиї вірші уведено до нової програми з української літератури. Погортала збірочку, хотіла прочитати потім, але, як трапляється, забула. А сьогодні, нарешті, знайшла "Сопілку" вдома.
   Сторінки - наче живі. "Опустився в місто синій вечір, Доторкнувсь до Вашого вікна", - так починається вірш "Вчительці"... А далі - "Соняхи спинилися  розгублені"... Десь там -  "Місячне сяйво... любові осінньої"..."А річку й піщані ліщинові тіні Розмазав патлатий дощ..."     Читаючи поезію Ігоря Павлюка, ловиш себе на думці, що хочеться перефразувати слова Михайла Коцюбинського про "Зів'яле листя" Івана Франка: "Се такі легкі й ніжні вірші...". Та не цитуватиму, щоб зайвим пафосом не зіпсувати музики рядків, за якими насправді не ліричний герой, а  людина з душею юнака, зачарованого Світом, який, справді, відкриває очевидне: а ви помічали, що "Ангел, який сміється, - Це уже трохи біс. Маски - колишні лиця. Трави - маленький ліс"? .
  Вірші Ігоря Павлюка -  відкриття для мене як читача. Та ще більше відкриття - особисте :) . Автором другої передмови до книги є дорога Тетяна Парадовська, з якою у фейсбуці познайомилися, як думала,  пізньої осені. Та, виявляється, ми були знайомі віртуально ще у вересні - через збірку Ігоря Павлюка, навіть не здогадуючись про це. От і кажіть, що збігів не буває :) .
   P.S. Для зошита з української мови для 10 класу дуже потрібен був текст-зразок для рубрики "Твори як митець!" у розділ "Лексикологія" - лаконічний, простий і водночас вишуканий. Довго не могла знайти й вирішила зняти цю рубрику. А потрібний вірш, виявляється, чекав - у "Сопілці". З вересня :) .

ЗНО-2019: нові матеріали для підготовки учнів

ЗНО-2019
  На фото - сторінки з майбутнього зошита для підготовки до ЗНО (буде в продажу тільки в паперовому варіанті). У зошиті - подання теорії через НЕ-правила, алгоритми розв'язування тестів, робота з винятками. І, звичайно, багато тестів та творчих завдань :) .
  Як доповнення до зошита - у продажу в електронному варіанті з середини липня - "словник" лексичних помилок, словник фразеологізмів із коментарями та картки з української літератури.

Наразі можна придбати зошити з української мови та літератури для 9 класу (з теорією в мемах, малюнками до сюжетів, тестами й порадами, як писати есе (+темами).


P.S. Замовлення прийматиму з початку липня. Електронний варіант надсилатиметься на електронну пошту.

Перший світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл у Львові

 

  Навчальний  2017-2018 рік успішно завершується,  а 2018-2019 ще не почався, та вже обіцяє бути цікавим:  Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою з 17 по 22 серпня 2018 року у Львові організовує Перший світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл. Запрошення провести майстер-клас "Інноваційні методи викладання української мови"  для вчителів (наразі серед зареєстрованих - представники 36 країн) отримала ще взимку.

   Що можу запропонувати колегам з-за кордону?

1. Прийоми та способи створення навчальних мемів на основі правопису української мови.

2. Створення та використання QR-кодів як опорних конспектів.

3. Поради щодо роботи над власним висловлюванням. Способи написання есе: від  наслідування до творення.

4. Опорний конспект учителя як основа для написання "підручника" учнем (можливості співтворчості учень - учитель або учень - учитель - батьки). 

5. Лайфхаки з української мови в рубриці ""Неправильні" правила".
6. Квест як альтернатива навчання за межами класу.

7. Можливості та варіанти використання зошитів з української мови для 9 класу 

    (автори О. Калинич, Д. Дроздовський) (практично).

8. Презентація частин зошита з української мови для 10 класу 

    (автори О. Калинич, Д. Дроздовський).

Дорослі діти - десятикласники :)

  Кабінет української мови й літератури №1, у якому працюю, змінив свою назву на загін №11 мовного табору "Ластівка" :) . Тож два десяті класи, напевно, призначені мені долею, навіть під час відпочинку насолоджуються спілкуванням про  правопис  і не тільки :) .
  Сьогодні проводили підготовку до ЗНО під кронами дерев міського парку. Сидячи на траві напівколом, розв'язували тести. Що робили десятикласники в парку? :)  Справді працювали, перепитували, коментували, дехто навіть конспектував - улітку, коли нема уроків :) . Не сказала цього вголос, але мене проймала справжня гордість за учнів, які знають, що є час і для праці, і для відпочинку.
  А ще ми спілкувалися. Про батьків за кордоном на заробітках, бо ж треба виживати; про те, як вести самому - в 10 класі! - господарство... Про випускні сукні й свято останнього Першого дзвоника... Переді мною сьогодні були люди, які, можливо, і ставлять зайві коми,  але насправді є дуже дорослими. Вони бешкетливі й виважені. Беруть на себе відповідальність. У них у головах мільйон ідей і стільки ж способів утілення їх. Вони щирі й життєрадісні. І зізнаються, що насправді люблять школу :) .
  Це ті діти, які своїм "не хочу" й "не буду" спонукали  переосмислити теорію мови :) . Це ті діти, з якими ще в 7-му класі починався мій шлях на "Учитель року"... Ми ще один рік проведемо разом. Він, напевно, буде не найлегший і формально закінчиться результатами ЗНО. Звичайно, хочеться, щоб кожен отримав найвищий бал. Та насправді не оцінка найважливіша. Найважливіше, щоб ці діти були в житті дуже щасливими - в родині, у професії, у коханні - у житті.
  P.S. Завтра в нас іспит. Дорогі десятикласники, я вас усіх люблю, але на кількість правильних відповідей і ваш підсумковий бал це не впливає :) .

Із Днем захисту дітей!

 

  Нехай наші дітки завжди будуть здоровими.  А вже ми, дорослі, маємо робити їх щасливими. Це ми, а не наші діти, яких народили, не запитуючи їх, взяли на себе обов'язок виховати з немовлят Людей.
 Бажаю кожному брати на руки беззахисне немовля, бачити перші дитячі кроки - справжні й життєві. Нехай кожен із нас, дорослих, не тільки бачить здивовано-довірливі очі, а й розуміє відповідальність за них і не перекладає батьківський обов'язок на родичів, школу чи на державу.
 На фото - наш дорогий Матвій :)