Світанок суботи розпочався прекрасною новиною :) Світлана Кайнара, учасниця третього (останнього) етапу Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2018" народила дівчинку :) . Зі Світланою познайомилася під час конкурсу в Рівному. До "дванадцятки" учителька, вагітна, якій через кілька місяців народжувати, за сумою балів усіх членів журі не ввійшла, але ця тендітна жінка - справжній боєць, бо відважилася на непросте загартовування духу конкуренцією :) . От скажіть, хіба така людина вчителем стала випадково? За кілька днів до народження немовлятка пані Світлана відреагувала на моє запрошення до "Енцклопедії" й прислала інформацію про себе :) . Дорога Світланочко! Тішуся з нашого знайомства! :) Нехай Ваша Златочка, Ваш маленький янгол росте на радість, на втіху, на славу! Бережіть себе й родину! Цілую й обіймаю! P.S. Допис розміщую і в блозі, бо він - про Вчителя - у різні моменти його життя :) .

Світ стрімко розвивається, а наші діти змушені читати про селян із "Кайдашевої сім'ї" чи волів та Чіпку ("Хіба ревуть воли, як ясла повні?"...до речі, воли -  алегорія, йдеться зовсім не про них). Які воли у ХХІ столітті? Та більшість міських дітей і корови живої не бачили. Ні, однозначно, українська література нудна, не цікава, хто тільки ту програму складає?..     Десь такі "плач, і стогін, і ридання" (за Лесею Українкою) можна почути серед певного кола колег - на жаль, часто молодих, активних і готових експериментувати... А може, не література не цікава, а ми, учителі, не вміємо читати тексти й бачити зв'язки із сьогоденням?         Минулого року десятикласники дивувалися: от звідки, наприклад, Іван Карпенко-Карий знав, що Мартин Боруля в ХХІ столітті асоціюватиметься з тими, хто прагне будь-якою ціною здобути "чудодійне" посвідчення; Нечуй-Левицький передбачив, що Кайдаші житимуть серед нас і - не на все село, а

Дякую всім, хто читає мої дописи :). Але облишмо тему вчительських купальників і перейдімо до навчання (канікули цьому не заважають :) ). Кажуть, що програмові твори української літератури не цікаві й не актуальні?.. Це не так, а пояснення - у майбутньому зошиті з української літератури для десятикласників :) .

   Уже, напевно, з тиждень онлайн-спільнота активно обговорює фото виховательки в купальнику, за яке її звільнили з роботи. Як і завжди, можна виокремити два полюси дискусії: "аморалістів" і "моралістів". Насправді в цих обговореннях справа не в купальнику й навіть не у звільненні. Пригадуєте, як інтернет-простір смакував формою для вчителів, коли педагоги з Вінниччини одягли однакові сукні ? Як ми тоді обурювалися: і пострадянський синдром, і стереотипне мислення... Тільки чомусь про моральність не згадували: а дарма, бо сукні вчительок були прямого крою з довжиною міді і - що вкрай важливо для вчителя - фігуру не підкреслювали - от що нам тут не догодило?.    Про моральність ми заговорили зараз, бо побачили - о який жах! - світлини виховательки в купальнику. Приватні фото в інтернеті - справа особиста. Так само, як і реакція на них. А реагувати ми любимо - гострим слівцем, інколи - приниженням, осудом, брудом... бо це, напевно, дуже морально й не несе такої з

   Як данина моді, фразеологізм "біла ворона" щодо освітян із активною позицією став своєрідним компліментом. Виходить, що не біла ворона - чорна чи сіра, а відповідно - не "дотягує" до високого звання? Не сприймаю класифікації вчителів на білих, чорних чи ще якихось птиць. Чому? Учитель - людина насамперед - із перевагами й недоліками.  Енциклопедія про сучасних учителів задумувалась як "братання" (за словами Любові Гарматюк) однодумців. Справді, десь за півроку вдалося "зібрати" вельми шановане товариство з неабиякими досягненнями. Неймовірно пишаюся, що колеги підтримують таку ініціативу - без них мої починання дорівнювали б нулю. Безмежно вдячна вчителям, готовим  ділитися з іншими своїми досягненнями й напрацюваннями. Так, Ваш досвід може не тільки вчити когось, його  можуть не лише наслідувати - він і надихає. Тому й запрошую вчителів - знайомитися, ділитися, надихати й надихатися.   Запросила (уже традиційно) ще одну колегу приє

    За півроку серед моїх друзів у фейсбуці з'явилося понад тисячу вчителів. Переглядаючи стрічку новин, щоразу переконуюся, що це творчі особистості з різних куточків України: дописи колег у соцмережі, світлини учнів та коментарі часом говорять набагато більше, ніж офіційний звіт про виконану роботу в кінці навчального року :) .  Дорогі колеги! Запрошую всіх охочих долучитися до енциклопедії про сучасних учителів - для знайомства, спілкування й, можливо, для народження нових ідей. Усе, що Вам потрібно, написати (у приват, у коментарях - де зручно) про себе як учителя. Вимоги? Не треба ні реєстрації, ні підписки на блог. Головне, щоб Ви - були вчителем (вихователем)-практиком (предмет викладання, звання й стаж роботи - не важливо); - любили те, що робите; - мали активну позицію; - уміли брати на себе відповідальність; -бажали ділитися власними здобутками з іншими в інтернет-просторі. Також цього року мала честь познайомитися з конкурсантками "Учителя року-2018".

  "Доброго ранку, Олесю Василівно! Вас номінували на участь у конкурсі на здобуття премії   Global Teacher Prize Ukraine ", - таким дзвінком розбудили мене сьогодні вранці й пояснили, якими далі мають бути наступні кроки учасника.   ...Маю честь бути знайомою з учителями, які увійшли в двадцятку й п'ятірку " Global Teacher Prize Ukraine -2017". Пишаюся, що навіть переможець конкурсу Пауль Пшенічка та багато учасників долучилися до енциклопедії про сучасних учителів. Але... щоб сама брати участь у конкурсі знову, пройшовши шлях "Учителя року-2015" й добре знаючи, яка шалена робота стоїть за можливістю бути конкурсантом, ніколи не думала. Більше того, працюючи зараз над кількома проектами - зошитами, посібником до ЗНО й додатками до них (які вже однозначно заберуть моє літо), - не розумію, звідки взяти час іще й на участь у конкурсі :) . Хоча, як пояснили сьогодні, реєстрація завершиться 15 липня - часу думати (що обожнюю :) ) вдосталь :) .   "

      Часом нашим дітям не вистачає мотивації. От ніби й розумієш, що працювати потрібно, а "зависаєш" в онлайні... А ще - тотальна лінь перемагає. Це не вигадки, а зізнання учнів.      Працюючи над створенням матеріалів для підготовки до ЗНО, подумала: зошити, посібник мають бути "живими" й такими, що надихають, а не просто вчать розв'язувати тести. Діти тонко відчувають нещирість - вона відштовхує. Та й оскільки зошит - не академічне видання,  можна використати розкіш живого спілкування заради мотивації тих, хто візьме до рук зошит. Як це зробити? :)   Звертаюся до колишніх випускників.    Дорогі мої хороші дорослі учні! :) Надішліть, будь ласка, в приват або напишіть у коментарях історію своєї перемоги - маленької чи великої - насамперед над собою. Хочете - можете прикріпити й фото :) . Найкращі історії  будуть опубліковані в зошитах для підготовки до ЗНО із зазаначенням авторства :) Вимоги до тексту: не більше 12 речень - бажано грамотних :) (якщо мен

ЗНО-2019: фрагменти майбутнього посібника. Навчання може й повинно бути комфортним і "дитиноцентрованим" :)

   14 червня експертна комісія Українського центру оцінювання якості освіти встановила поріг «склав/не склав» для тесту зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, який у 2018 році дорівнюватиме 23 тестовим балам.   Простежити, як змінювався поріг ЗНО та результати в попередні роки, можна в таблиці. ЗНО-2019 (українська мова та література): нові матеріали для підготовки учнів.

     Зошити для 10 класу суттєво відрізнятимуться від зошитів для 9 класу, оскільки в них, окрім мемів, тестів і творчих завдань тощо, будуть подані НЕ-правила. НЕ-правила - це погляд на теорію під іншим кутом.   Оскільки НЕ-правила - для дітей у першу чергу, то важливо, щоб зошит пройшов апробацію через дитину. Саме тому всі завдання на основі НЕ-правил (а також тестів-підказок) опрацьовує перший "рецензент" - майбутня дев'ятикласниця: вона маркером виділяє зауваження в НЕ-правилах (що саме не зрозуміло), а автор виправляє, доки "рецензент" не визнає, що все написано доступно :) .   Чому саме НЕ-правила? Десятикласники навчили мене, що правило має бути коротким і написаним простими реченнями, а ще - з прикладами-підказками :) . Саме тому в зошиті не дублюється теорія, а подається її "переосмислення".    В інтернеті популярною є картинка про сучасну освіту, коли мавпі й рибі (та іншим звірям)  пропонують вилізти на дерево. Хтось уважає завдан

 Антидискримінаційна експертиза підручників (висновки можна переглянути на    imzo.gov.ua )  наробила чимало галасу: експерти вбачають "гріхи" в реченнях, де мама готує салат, а в тата є майстерня. Більше того, розумію обурення тих, хто пише, що природньо, коли мама готує, а тато майструє - у чому проблема?    Я за традиційні вічні цінності української родини - це не анахронізм, як дехто вважає, а основа нашого буття як нації. І справді, чудово, коли сім'я дружна. Пройдуть століття, а саме жінки народжуватимуть (принаймні хочеться в це вірити :) ), а чоловіки захищатимуть свої родини.   ...У мене в класі був хлопчик (зараз уже студент). Його мама померла. Якось у п'ятому класі я мала необережність задиктувати дуже гарний текст про маму як берегиню домашнього вогнища. Років через два ми працювали над твором-описом зовнішності людини. Півкласу традиційно змальовувало маму. Мій уже семикласник написав, що його батько кращий за багатьох мам тому, що він і берегиня дома

  "Психологія впливу" Роберта Чалдині (професора психології й маркетингу, США) - одна з книг, яку придбала з прагматичною метою - цікаві окремі судження ставити як тексти для аналізу в зошит для підготовки до ЗНО в 10 класі (розвиток підприємливості на уроках української і потрібен, і можливий). Проте водночас це й книга, думками з якої варто поділитися.   Часто не помічаємо, як стаємо жертвами маніпуляції, хоча й добре розуміємо: мас-медіа, реклама, шалені знижки якраз і розраховані, щоб ми втрачали здоровий глузд. Проте є ще багато прихованих способів маніпулювання - і один із них часто маскують під поняття вдячності. "Оскільки існує загальна неприязнь до тих, хто бере й не докладає зусиль, щоб віддати щось у відповідь, ми часто йдемо на все, щоб уникнути ситуації, у якій нас могли б назвати невдячними. Справа доходить до того, що нас, охоплених щирим бажанням віддячити, часто "використовують" індивіди, які прагнуть заробити на нашій вдячності", -

   Олюднюю богів. Обожнюю травину. Ігор Павлюк У вересні одна дуже хороша й світла людина (а за сумісництвом пан Дмитро Дроздовський) подарувала мені книгу. Це була "Сопілка" Ігоря Павлюка. На той час знала, як і багато вчителів, що Ігор Павлюк - письменник-сучасник, чиї вірші уведено до нової програми з української літератури. Погортала збірочку, хотіла прочитати потім, але, як трапляється, забула. А сьогодні, нарешті, знайшла "Сопілку" вдома.    Сторінки - наче живі. "Опустився в місто синій вечір, Доторкнувсь до Вашого вікна", - так починається вірш "Вчительці"... А далі - "Соняхи спинилися  розгублені"... Десь там -  "Місячне сяйво... любові осінньої"..."А річку й піщані ліщинові тіні Розмазав патлатий дощ..."     Читаючи поезію Ігоря Павлюка, ловиш себе на думці, що хочеться перефразувати слова Михайла Коцюбинського про "Зів'яле листя" Івана Франка: "Се такі легкі й ніжні вірші..."

ЗНО-2019   На фото - сторінки з майбутнього зошита для підготовки до ЗНО (буде в продажу тільки в паперовому варіанті). У зошиті - подання теорії через НЕ-правила, алгоритми розв'язування тестів, робота з винятками. І, звичайно, багато тестів та творчих завдань :) .   Як доповнення до зошита - у продажу в електронному варіанті з середини липня - "словник" лексичних помилок, словник фразеологізмів із коментарями та картки з української літератури. Наразі можна придбати зошити з української мови та літератури для 9 класу (з теорією в мемах, малюнками до сюжетів, тестами й порадами, як писати есе (+темами). P.S. Замовлення прийматиму з початку липня. Електронний варіант надсилатиметься на електронну пошту.

    Навчальний  2017-2018 рік успішно завершується,  а 2018-2019 ще не почався, та вже обіцяє бути цікавим:  Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою з 17 по 22 серпня 2018 року у Львові організовує Перший світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл . Запрошення провести майстер-клас "Інноваційні методи викладання української мови"  для вчителів (наразі серед зареєстрованих - представники 36 країн ) отримала ще взимку.    Що можу запропонувати колегам з-за кордону? 1. Прийоми та способи створення навчальних мемів на основі правопису української мови. 2. Створення та використання QR-кодів як опорних конспектів. 3. Поради щодо роботи над власним висловлюванням. Способи написання есе: від  наслідування до творення. 4. Опорний конспект учителя як основа для написання "підручника" учнем (можливості співтворчості учень - учитель або  учень - учитель - батьки ).  5. Лайфхаки з української мови в рубриці ""Неправи

  Кабінет української мови й літератури №1, у якому працюю, змінив свою назву на загін №11 мовного табору "Ластівка" :) . Тож два десяті класи, напевно, призначені мені долею, навіть під час відпочинку насолоджуються спілкуванням про  правопис  і не тільки :) .   Сьогодні проводили підготовку до ЗНО під кронами дерев міського парку. Сидячи на траві напівколом, розв'язували тести. Що робили десятикласники в парку? :)  Справді працювали, перепитували, коментували, дехто навіть конспектував - улітку, коли нема уроків :) . Не сказала цього вголос, але мене проймала справжня гордість за учнів, які знають, що є час і для праці, і для відпочинку.   А ще ми спілкувалися. Про батьків за кордоном на заробітках, бо ж треба виживати; про те, як вести самому - в 10 класі! - господарство... Про випускні сукні й свято останнього Першого дзвоника... Переді мною сьогодні були люди, які, можливо, і ставлять зайві коми,  але насправді є дуже дорослими. Вони бешкетливі й виважені. Берут

    Нехай наші дітки завжди будуть здоровими.  А вже ми, дорослі, маємо робити їх щасливими. Це ми, а не наші діти, яких народили, не запитуючи їх, взяли на себе обов'язок виховати з немовлят Людей.  Бажаю кожному брати на руки беззахисне немовля, бачити перші дитячі кроки - справжні й життєві. Нехай кожен із нас, дорослих, не тільки бачить здивовано-довірливі очі, а й розуміє відповідальність за них і не перекладає батьківський обов'язок на родичів, школу чи на державу.  На фото - наш дорогий Матвій :)