Українська мова. 6 клас НУШ

 

🟧У підручнику української мови для 6 класу  Олени Семеног, Олесі Калинич, Тетяни Дятленко, Михайла Білясника, Валентини Волницької автори зробили такі акценти:

🔸діагностувальні роботи та уроки на коригування знань, умінь і навичок, мовленнєвий практикум подано за кодами; 

🔸вправи на розвиток мовлення додано до мовних тем;

🔸мовні теми реалізовано через роботу з текстами українських письменників, а також соцмереж та ЗМІ (їх адаптовано для учнів);

🔸робота з текстом - через алгоритми технології маркування;

🔸завдання на медіаграмотність у вправах "Лови фейк" та ін.

🟧У підручнику застосовано класичний підхід до навчання української мови (ad fontes - праці Івана Ющука, Івана Вихованця) на сучасному -текстовому, ілюстративному, медійному - матеріалі.

Переглянути підручник можна тут: https://aston.te.ua/pidruchniky/konkurs-pidruchnykiv-dlia-6-klasu-2023/ukrainska-mova-pidruchnyk-dlia-6-klasu-nush/ 

Підручник укладено відповідно до модельної програми Українська мова. 5-6 класи (авт. Н. Б. Голуб, О. М. Горошкіна).

Українська мова в закладах освіти: оновлення змісту програм та підручників

Питання переосмислення програм (і змісту підручників відповідно) надзвичайно актуальне у зв'язку з освітніми втратами наших учнів, зумовленими спочатку ковідом, а зараз війною. Проблема потребує ретельного вивчення науковцями й учителями. Проте в ситуації з навчальними програмами немає однозначних відповідей (як і будь-яке інше питання). . Наприклад, багато хто скаржиться на перевантаження, але відповідна петиція (листопад 2022 р.) щодо "послаблення шкільної програми" набрала всього 6076 голосів із потрібних 25000.

Важливо будувати конструктивний діалог у правовому полі, не просто критикуючи, а надаючи свої пропозиції. 

Щоб вивчити думку присутніх на онлайн-зустрічі  "Українська мова в закладах освіти: оновлення змісту програм та підручників" (за участі Уповноваженого із захисту державної мови, та Олени Семеног, кандидата філологічних наук, професора, авторки програми української мови (профільний рівень, 10-11 класи)) запропонували вчителям та викладачам пройти невелике опитування (за бажанням). Думки надзвичайно різні - частину з них можна переглянути вже (див. скрин).

Для того, щоб охопити більше коло освітян, продовжуємо опитування: переходьте за покликанням і залишайте свої думки щодо переосмислення навчальних програм і способів компенсації освітніх утрат: https://forms.gle/cyshpgzBFAWAyWYm9

Гімназії та ліцеї: успішні практики

Кожен мріє жити в демократичній, економічно стабільній і розвиненій правовій державі. Хоче, щоб йому надавали послуги висококваліфіковані спеціалісти. Та коли питання торкається освіти і змін, які стосуються нас особисто, ми ладні зробити все, щоб змін не було. 

Отже, про питання освіти. Якісної освіти. Тому що ходіння до школи (для когось - час від часу) - не дорівнює  здобути освіту. Яким є шлях до якісної освіти в інших громадах? 

Досвідом реформи старшої школи діляться колеги з Городоцької громади.

Деякі тези

Реформа освіти, реформа старшої школи як її складова, покликана сприяти розвитку суспільства, якісним змінам у нашому житті. Це велика ціль, реалізація якої на місцевому рівні часто пов’язана із необхідністю прийняття непопулярних рішень, проведенням оптимізації, виходом із зони комфорту представників місцевого самоврядування, педагогів, директорів, батьків, учнів.

Оптимізація не означає ліквідацію чи закриття. Оптимальна мережа – це та, яка максимально відповідає потребам громади.

Реформування не повинно ставати сюрпризом для батьків. Має відбуватися комунікація: влада - управління освіти - керівники шкіл - педагоги, батьки.

Цитата: "Ставте перед собою великі цілі, адже по них легше влучити".

Детальніше про досвід впровадження змін в мережі закладів освіти Городоцькою громадою можна дізнатися, скориставшись базою даних кращих практик управління освітою: sklinternational.org.ua.

Сили змін. Спустошення

Перша частина тут.

Перед школами завжди ставлять мету - виховати майже ідеальне суспільство. Водночас саме суспільство призводить до провалу своїх учителів. Програми для шкіл мають на меті виховати надуспішних особистостей, але до школи приходять діти з різними інтелектуальними можливостями, з різних сімей у різних обставинах - і тому не можуть бути всі однаково надуспішними. Спантеличені таким завданням, освітяни впадають у крайність. "Дайте нам спокій, - кажуть вони, - щоб ми могли робити те, що повинні, - учити дітей".

Згодом деякі професіонали відчувають, що їхні зусилля допомогти іншим неефективні, що завдання нереально виконати і що на їхню особисту віддачу роботі (у вигляді досягнень, визнання, удосконалення та відкриттів) немає запиту... Так, на думку Майкла Фуллана, починається синдром спустошення: "Добрі вчителі із моральною метою стають жертвами або цинізму, або синдрому спустошення. Попри те, що, без сумніву, існують слабкі вчителі, які не мали би займатись цією професією, до рішень з віддаленими наслідками (до реформ) залучаються привабливі ініціативні та мислячі вчителі, які мають природню схильність до праці, придатні для того, щоб щось змінити в житті дітей".

"Факультети освіти" (ідеться і про окремих експертів, і про установи) не повинні закликати вчителів та школи до того, що самі не здатні застосовувати на практиці.

Майкл Фуллан стверджує, що сили змін - це такі сили:

ініціатива окремих особистостей (формальні й неформальні лідери), які вестимуть за собою інших;

об'єднання у професійні спільноти за інтересами; 

час на спілкування в учительській (Фуллан наводить приклад китайських шкіл: робочий день учителя складається з годин уроків для учнів та обов'язкових годин спілкування в учительській з колегами); 

професійність;

час і системність - у глобальній меті не буває швидких результатів.

Ті, хто забезпечує освіту вчителів, і самі вчителі також  причетні до свого провалу, бо не застосовують жодних дій, аби вийти із цієї пастки. Системи не змінюються, коли люди чекають, що хтось розвʼяже їхні проблеми.

__________

Майкл Фуллан "Сили змін: вимірювання глибини освітніх реформ" та "Сили змін: продовження"(Львів, видавництво "Літопис").

НМТ-2023

НМТ-2023

За ініціативи департаменту освіти і науки молоді та спорту Закарпатської ОВА спільно з Ужгородським національним університетом на Закарпатті організовано підготовку до НМТ для старшокласників. 

Навчання розпочнеться з 6 березня 2023 року. 

Розклад занять із посиланням для приєднання:

понеділок – 15:00 – Історія України — https://bit.ly/3JaaM3t;

вівторок – 15:00 – Українська мова — https://bit.ly/3YpWMY0

вівторок – 16:30 – Фізика — https://bit.ly/3ZEtfKO

середа – 15:00 – Біологія — https://bit.ly/3mnjhiQ

середа – 16:30 – Математика — https://bit.ly/3Ynd4R3

четвер – 15:00 – Хімія — https://bit.ly/3y9dtw

Детальніше тут. 

Тренажер для підготовки до НМТ з української мови. 

Чому реформаторські зусилля провалюються?

Учителі, які мають багаторічний стаж роботи, чуючи про зміни в освіті, кажуть, що переживуть і це ( і зазвичай в інтонації звучить скептицизм). 

Хоча переважно ідеї змін світлі і прекрасні. Тож чому реформаторські зусилля провалюються?

Можливо, через брак фінансування?

Відповідає Майк Фуллан, директор Інституту освітніх студій Онтаріо університету Торонто, автор книжки "Сили змін".

Один із найдраматичніших прикладів проблеми - Нова Ініціатива Майбутнього з реструктуризації міських шкіл у США, фінансована Фундацією Енн Е. Кейсі.
Фундація упродовж пʼяти років надавала 40 мільйонів доларів, а також технічну підтримку в межах ґранту в чотирьох середніх містах, «щоб суттєво змінити життя і шанси важкої молоді, що належить до груп ризику" (Дейтон в Огайо, Литл Рок в Арканзасі, Пітсбурґ у Пенсильванії та Саванна в Джорджії) - усього 11 закладів освіти.
Обрані спільноти повинні були залучати до співпраці сімʼї, школи, бізнесові структури, соціальні служби і міську владу. Співпраця полягала в "координуванні планів спільноти щодо молоді з групи ризику". Передбачалося, що вчителі об'єднаються в культурно-інтелектуальні спільноти - і молодь зростатиме в цьому середовищі.
Кожне місто мало такі завдання:

розвинути систему управління,

забезпечити більшість підлітків із груп ризику піклуванням дорослих, які зможуть запропонувати їм свою підтримку,
зробити освітні послуги якісними,

застосувати стратегії розвитку на практиці,

матеріально забезпечити вчителів та школи, докорінно змінити та розширити інформаційну систему,

дозволити вчителям гнучкість у розкладі, у навчальних програмах, методиці тощо;

підтримка вчителів у підвищенні кваліфікації;

мотивація вчителів, у тому числі і суттєва фінанасова,

змінити управлінські підходи тощо.

Які ж результати?

Програма "Нове Майбутнє" не призвела до якісних змін. Пори затрачені ресурси вона майже не стимулювала змін в інтелектуальному житті школи. Учителі не об'єдналися в культурно-інтелектуальні спільноти. Структурні зміни не переросли в якісні.

Є зміни заплановані й незаплановані. Вище описано перший варіант. Майкл Фуллан зауважує: "Запланована зміна для дуже багатьох учителів не є стабільним розвитком зрозумілої стратегії. Це радше "ще одне прокляття, яке приходить за іншим". Запланована зміна стає основною проблемою управлінців, які намагаються полагодити систему. Для вчителів зміни стають ситуацією, у якій потрібно дати собі раду із захопленістю з боку управлінців новими освітніми примхами".

Тож як втілити якісні зміни в життя? Майкл Фуллан не дає однозначних відповідей чи рецептів, але пропонує запитання, на які в кожній школі - свої відповіді:

Наскільки освітяни піклуються про себе, один про одного, чи настільки ж, як вони піклуються (чи повинні піклуватись) про учнів?

Наскільки освітяни посилили свою реальну участь у вирішенні найважливіших педагогічних питань - для чого існує школа, як викладання і навчання можуть бути узгоджені з цим баченням?

Важелем в освіті є моральна мета окремого вчителя.

Моральна мета, якщо вона не опиниться на межі морального спустошення - про це в наступному дописі.

__________

Майкл Фуллан "Сили змін: вимірювання глибини освітніх реформ" (Львів, видавництво "Літопис").