Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з квітень, 2018

Глобальні плани на близьке майбутнє :)

  Повернення :)   Після подорожі повертаюся до школи - віртуально, оскільки вихідні.   Переглядаю Instagram письменників (учні ведуть сторінки митців) ... ну що ж, тільки Ольга Кобилянська (( olha_kobylianska4514 ) тримається стоїчно й спілкується з підписниками, а інші "письменники" за відсутності вчителя забули про зв'язки з "громадськістю" :) ...Отже, історію з письменниками треба логічно завершити.   А експеримент із підготовки до ЗНО?    Десятикласники просили картки з віршами ... :) . А ще - картки з мови. А ще - придумати спосіб, як за 45 хвилин на уроці повторити всі теми з мови для ЗНО (поки що я на стадії "Як повторити блок тем за 7 хвилин", спосіб повторення теж потребує експерименту, але вже, напевно, в 11 класі, бо рік завершується).   Зображення, подане вище - зразок картки з віршем для другої частини експерименту в 10-их класах...  Далі буде :) .

"Учитель року-2018". Постскриптум :)

  Прощай, Рівне! Зізнаюся: Рівне зустріло холодним (як на людину з Закарпаття) весняним вітром і здалося непривабливим. Та перше враження буває оманливим. Насправді Рівне - місто щирих і світлих, яскравих і приємних людей. Отже, чим запам'яталося Рівне? 1. Звичайно ж, конкурсом "Учитель року-2018", на обрії якого запалали три нові зірки: Ольга Кецмур-Лев (переможниця з Івано-Франківської області), Людмила Пристай (друге місце, Хмельницька область), Катерина Островська (третє місце, Рівненська область) . 2. Членами журі, які взагалі настільки екстраординарні й неповторні, що варті окремого допису, та, боюся, що без контексту він буде зовсім не зрозумілий :) . 3. Рівне для мене - це школа-інтернат "Рівненський обласний ліцей" - навчальний заклад, який уже є зразком Нової української школи (директор Наталія Володимирівна Сосюк - крута директорка, яка носить джинси, обіймає своїх учнів і випромінює щирість). Конкурс не відбувся б, якби не учні ліцею - мудр

Учасницям конкурсу "Учитель року-2018" присвячується

Я ніколи не розуміла значення вислову "світлий сум". А зараз сиджу на вокзалі, переглядаю свою стрічку у ФБ й ловлю себе на думці: трохи сумно, бо час так швидко промайнув, але й радісно, що залишаються світлі спогади. Світлий сум😊. Дякую всім учасницям конкурсу за шалений марафон і за те, що кожна пройшла дистанцію гідно й достойно. Я горда знайомством із Вами. Можливо, за інших обставин наше знайомство було б не таким екстремальним і ми би більше усміхалися одна одній, але кожна з нас вирішила, що час для випробувань настав. Цей конкурс нагадує стрибок із парашутом: розумієш, що ризикуєш, але у вільному падінні нема можливості повернутися назад. Не кожен відважиться на цей стрибок. Але якщо ви знайшли в собі ці внутрішні сили, ви вже переможці.    Як заступниця голови журі,  була вимогливою й не жаліла нікого. Це не жорстокість, а потреба: у житті й себе ніколи не жалію, бо переконана, що "співчувати" собі й самовиправдовуватися - це крапка в саморозвитку. Тр

По той бік барикад, або Про роботу журі конкурсу "Учитель року-2018"

  Конкурс "Учитель року-2018" добігає свого логічного завершення. На відміну від конкурсу 2015 р., сьогодні я, учитель, по той бік барикад своїх колег. Напевно, це один із найскладніших досвідів у моєму житті: з одного боку, як колишня учасниця, розумію, як це - після безсонної ночі (а саме так твориться урок) бути активним, повним сил і енергії вчителем; з іншого - мусиш ставити оцінки, бо такі умови конкурсу й кожен прийшов сюди свідомо.  Оцінювання. Отже, трохи про інший (не вчительський) досвід. Журі спостерігає за конкурсним випробуванням у режимі реального часу, а в кінці випробування (наприклад, уроку) виставляє бали в таблицю з критеріями. Разом із нами - представник Міністерства освіти і науки України Олена Юріївна Котусенко (спостерігає разом із журі за уроками, але не втручається в процес оцінювання). Журі, наче школярі, коли не хочуть, щоб від них списували на уроці, прикривають свої оцінки, щоб не впливати на думку інших. Секретар журі Олена Анатоліївна Артем

Із Днем жінок-мироносиць!

Учора в Рівному відкрито Всеукраїнський конкурс "Учитель року - 2018" в номінації "Українська мова і література". Найкращі вчителі України, шановні колеги, еліта, прекрасні жінки - саме так називали наших конкурсанток. Це було вчора. А сьогодні починаються змагання. Саме сьогодні - у День жінок-мироносець - чи не символічно? Кожна учасниця - жінка, мама, дружина, дочка, сестра й подруга - і вчителька, на яку покладено великі надії. ...Під час Великодніх  свят Мирослав Дочинець, закарпатський письменник, лауреат Шевченківської премії, написав у своєму ФБ, що коли Ісуса зняли з хреста й печеру закрили надгробним каменем, чоловіки не мали часу омити Його рани: хтось радів, хтось умивав руки, хтось рахував срібняки. Тільки жінки прийшли - вони мали і час, і серце. Дорогі жінки - конкурсантки й члени журі, господині цього краю, колеги, донечки, сестрички й матері! Зі святом! Нехай наші серця будуть великими, а душа - світлою й сонячною, як сьогоднішній ранок. Неха

"Від людей і для людей", або як живеться вчителям у Нідерландах (семінар TAIEX про інспектування у сфері освіти)

Як українського вчителя, мене дивує система перевірок (не шкільних, а зовнішньої інспекції), побудована на довірі. От як це так? Прийшла очікувана чи раптова перевірка, а в тебе посиділи на уроці й не вимагають документів? А як же календарні плани? А перспективний план роботи кабінету на рік? А на 5 років? А поурочні? А різні папки - робочі й ніби робочі?..   Зараз Україна вивчає досвід європейських країн в інспектуванні шкіл. Хочеться вірити, що колись настане час, і вчителя, замість постійно критикувати, почнуть хвалити? Звичано, якщо буде за що.   Отже, як контролюють школи за кордоном?   Система роботи шкільної інспекції в Нідерландах  побудована на довірі до дитини, вчителя й директора школи.   Ерік Тоонен, який ознайомлював директорів обласних департаментів освіти, громадських діячів та освітніх експертів із основними принципами освіти, одразу привернув увагу: його презентація почалася не теоретичною частиною, а любов'ю до своєї країни: присутні милувалися вітряками Ні

Чеська шкільна інспекція: якісну школу формують якісні педагоги

    Нещодавно розпочала свою роботу Державна служба якості освіти України, метою роботи якої є не просто інспекція (читаймо - перевірка) шкіл, але й виявлення недоліків роботи та надання допомоги для усунення їх (сподіваємося, буде передбачена навіть подяка школам, які працюють якісно :) ). Наразі вивчається та узагальнюється досвід європейських країн та йде робота над створенням українського Стандарту ДСЯО. Партнером, який надає фахову підтримуку ДСЯО, є Чеська шкільна інспекція.   Цікаво, як працює чеська шкільна інспекція?   Ондржей Андрис, заступник Головного шкільного інспектора Чеської Республіки, 20 березня 2018 року під час свого виступу в рамках стратегічної сесії ДСЯО , розповідає, що до середини 90-их років минулого століття якість школи оцінювалася лише як робота вчителя. Зараз оцінюється не окремий учитель, а комплексна робота школи. Цікаво, що школи "вимірюють" не за одним стандартом, а враховуються різні чинники: склад учнів, економічна ситуація регіону, н
  Христос Воскрес! Зі святом, дорогі друзі!  Нарешті глибоко-ясне небо сонячно й щиро усміхається під чисті великодні дзвони - життя укотре перемогло. Молитовно й урочисто звучать собори в благоговінні - Христос воскрес!   Дорогі друзі! Нехай наші душі наповняться спокоєм й упевненістю, що все буде добре. Нехай у родинах панує тепло й затишок, а в помислах - світло. Нехай Божа благодать огорне нас усіх, щоб кожен вірив, любив, розумів, співчував, прощав і молився. Смачної паски, щирих зустрічей, людського спілкування й родинного тепла! Христос воскрес!

Вінниця. Частина четверта. Пурпурові вітрила

Я зрозумів одну нехитру істину.  Вона в тому, щоб творити дива своїми руками.  Якщо душа людини чекає дива -  подаруй їй його!  І новою буде її душа, і новою - твоя!..  Олександр Грін  "Пурпурові вітрила" - усім добре відома ідеальна казка про кохання.   Зізнаюся, на виставу про Ассоль ніколи б у житті спеціально не пішла - не моя це тема.     Але часом обставини сильніші за бажання...   Вінниця. Досить холодно. Колеги йдуть... Прем'єра. Одним словом, дуже вагомі аргументи, щоб піти в театр :) .   Історія про кохання в "Пурпурових вітрилах" Олександра Гріна лежить на поверхні й тому не вражає: вона стара, як світ. Та насправді історія Ассоль  не зовсім про кохання. Це казка про мрію, до якої йдеш не завдяки, а всупереч усьому. На сцені тендітна дівчинка в червоній сукні (Ассоль - Марина Жарковська)   з кришталево чистою любов'ю до світу серед примітивної аж до безглуздості юрби - звідки вона бере сили, щоб не стати такою ж огидною, як нато

Вінниця. Частина третя. Геній

  Колеги, скільки часу вам потрібно, щоб перевірити учнівський твір (2-3 сторінки) середнього чи достатнього рівня? Хвилину? Дві? Три? А якщо і почерк треба розшифровувати?   Усього за півтори хвилини (!)  Микола Пирогов проводив операцію (у ХІХ столітті - і без наркозу).   Звичайно, чи не в кожному місті є вулиця Пирогова (Хуст не виняток), чи не кожен знає, що Пирогов -  лікар. Але навряд чи кожен знає біографію цієї нереально талановитої людини (і чи точно людини?).   У Вінниці пощастило побувати в музеї Миколи Пирогова - геніального лікаря й педагога. Дитина-індиго, у 13 років він вступив до Московського медичного університету і став професором (!) у 26 років (!). Саме йому належить ідея застосовувати ефір як наркоз на війні в польових умовах; гіпс при переломах кісток; саме Микола Пирогов створив атлас людського тіла в розрізі (для цього спеціально заморожував трупи, потім робив тривимірні зрізи й переносив у атлас 3D-зображення).    ...У ХІХ столітті гімназистів часто били

Вінниця. Частина друга. Знайомство

Випадок - псевдонім Бога,  коли він не хоче підписуватися   власним ім'ям. Анатоль Франс     Хтось каже, що випадковостей не існує. Я ж уважаю, що все або сплановане, або випадкове. От пишеш у блозі про улюблену роботу, про дітей - і тут один коментар, другий... Ти починаєш відповідати... Так з'являється в житті Тетяна Парадовська, або (якщо більш особисто) просто Парадовська :) . Коли не знаєте, про кого мова, напевно, не готуєте дітей до ЗНО з української мови та літератури ( див. енциклопедію про вчителів).  Спочатку (напевно, так уже й годиться в сучасному світі? :) ) потоваришували у ФБ, а потім побачилися через скайп під час семінару в Луцьку. А от зустрілись наживо аж у Вінниці.   Які перші враження? :)   Спочатку - зовнішність :) . Тетяна вживу точно така, як на фото. Їй я здавалась трохи більших розмірів, ніж насправді :) . А потім ми сіли поруч у автобусі й говорили, говорили... ніби добре знайомі, але просто не бачились сто років :) .    Насправд