Перейти до основного вмісту

Публікації

Показано дописи з січень, 2020

Львів. Дякую за зустріч

 Львів для мене - місто знакове. Саме тут почалися мої виступи. Із великою вдячністю вже не один раз згадую   директора видавництва "Літопис" пана Михайла Комарницького, який  запросив провести майстер-клас під час Форуму видавців (тоді склалося так, що кінцівку слухала міністерка освіти й науки України пані Лілія Гриневич). У пана Михайла професійне чуття не тільки видання книг, які стануть бестселерами в Україні. Він бачить людей, яким треба підказати бути сміливими.    Наступне запрошення отримала від методисток Львівського НМЦ - двох чарівних Оксан (Оксана Бєлова та Оксана Галамай), які є серцем активного освітянського життя. Замість 50 очікуваних гостей,  на зустріч приїхало понад 200 вчителів Львова та сусідніх міст (і навіть областей).   Згодом - перший Світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл, де мала змогу спілкуватися з колегами з різних країн (дякую пані Олені Мицько й директору Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою

Львів. Зустріч освітян

Горизонтальна кар'єра. Асимптота майстерності. Просто бути вчителем. Боротьба зі стресом і прийняття поразок та перемог.  Витривалість і моральна стійкість. Стреси в дітей й арт-терапія з елементами нейрографіки як один зі способів навчання української мови та літератури (на матеріалі зошита-комікса для 5 класу). "Практична орфографія". Бізнес-гра: правила роботи "корпорації"(підписуємо угоду про співпрацю, відкриваємо банківський рахунок, ведемо бізнес-щоденник); створення дизайн-шаблонів з української мови (моделювання світу, профіль орфограми тощо); проведення "бізнес-наради" тощо (демонстрація зразків та принципів створення). ЗНО-2020. Способи "швидкого повторення" (15 хвилин уроку) в 11 класі протягом трьох місяців (рівень стандарту).  З таких частин (і не тільки)  складатиметься мій виступ у Львові 28 січня в рамках семінару "Мовно-літературна освіта в Новій українській школі: від знань до компетентностей", як

Про посадові оклади для керівників та педпрацівників гімназій та ліцеїв

        Відповідно до Закону "Про освіту"  освітні заклади ІІ та ІІІ ступенів мають бути реорганізовані у гімназії та ліцеї (а це, до речі, величезна кількість шкіл). Цікаво, що посадовий оклад керівників та педпрацівників гімназій та ліцеїв має збільшитися на 10%, адже Інструкція про порядок обчислення заробітної плати для працівників освіти, затвердженої наказом МОН N 102 від 15.04.93  ще є чинною. Звісно, це було б чудово, якби не одне АЛЕ. Про це АЛЕ сказано в роз'ясненні МОН № 1/13-634 від 21 грудня 2019 року. Отже, підвищення посадових окладів на 10% передбачено тільки для керівників та педпрацівників тих гімназій та ліцеїв, які мали цей статус ДО реорганізації (відповідно до Закону "Про освіту") і продовжили свою діяльність ПІСЛЯ реорганізації . Оригінал тут. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ № 1/13-634 від 21 грудня 2019 року                           Народному депутатові України Констанкевич І. М. Щодо підвищення посадових окладів

Чи справді за новим освітнім законом учителювати може будь-хто?

  Закон "Про повну загальну середню освіту" прийнято тільки 16 січня, а стаття 22 вже встигла  викликати хвилю обурень. Ще б пак, адже вона узаконює можливість того, що вчителювати тепер може кожен, хто бажає, бо для цього досить мати вищу освіту чи професійну кваліфікацію, а також вільно володіти державною мовою. Невже справді можна мати, наприклад, освіту будівельника, а коли в житті щось піде не так, махнути на все рукою й піти до школи? Не все так просто. Дуже слушне роз'яснення щодо цього питання дає на своїй сторінці у фейсбуці Сергій Горбачов, освітній омбудсмен: він рекомендує читати спочатку закон вищого порядку - "Про освіту", зокрема статтю 58, за якою, і справді, вчителювати дозволено особам без педосвіти, але мінімум рік, а продовжити педагогічну діяльність вони зможуть тільки після атестації й за умови присвоєння педагогічної кваліфікаціїї відповідним закладом .  З дозволу пана Сергія, дублюю згаданий вище допис. "Чому в Законі &qu

Закон "Про повну загальну середню освіту": навантаження вчителів, наповнюваність класів, відповідальність батьків, строки навчання й не тільки

Сьогодні (16.01.2020) прийнято, без сумніву, важливий для освітян закон. Тепер освітній заклад може створювати власну освітню програму. Педагогічне навантаження - 18 годин (ставка) . У класі має бути не менше 5 осіб і не більше 24 (початкова освіта) та 30 (базова чи профільна освіта) (ст. 12), а інтегровані курси можуть ділитися аж на три групи не менше 8 осіб. Учителювати може будь-хто, але за умови, що має вищу освіту  та/або  професійну кваліфікацію й вільно володіє державною мовою  ( правда, якщо не мати педагогічного стажу, доведеться пройти, напевно, хоча б педагогічну інтернатуру).  Батьки учнів офіційно стають учасниками освітнього процесу, мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей, але за попереднім погодженням з керівником закладу освіти. На нас тепер   покладається офіційна відповідальність за здобуття нашими дітьми повної загальної середньої освіти, а отже, до їхніх успіхів чи неуспіхів буде причетний не тільки вчитель. Ці та інші новації - у коротк

Знову про "низькі пороги" та як досягнути "високої стелі"

  Не пам'ятаю, де прочитала слушну думку: можемо безперервно сперечатися про доцільність / недоцільність спрощення навчальних програм, про важливість / неважливість знань у ХХІ столітті, проте повинні визнати: кожен учасник дискусії говорить істину.    А й справді, для когось достатньо "низьких порогів", за Сеймуром Пейпертом, іншим же потрібні "високі стелі". У кожного свій прохідний бал у житті. Заручниками цієї вже майже вічної теми стають учителі. З одного боку, їхнім обов'язком є навчити, виховати, сформувати. З іншого боку, вони не повинні перевантажувати дітей навчанням.     Отже, як навчити й не перевантажити? Як допомогти досягти "високої стелі" навіть тим, чиї батьки вважають, що для успішного життя достатньо "низьких порогів" (їхні діти за потреби правопис слова перевірять в онлайн-словнику)?     Відповідь проста й очевидна: зробити урок максимально ефективним. Звичайно кожна вчителька й кожен учитель мають свої рецепти.

Підвищуємо кваліфікацію та атестуємося по-новому

Атестуюся за новими правилами. Хто ще атестується 2020-го?😊 Пропоную невеликий огляд змін у правилах підвищення кваліфікації педпрацівників. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1133 затверджено зміни, що вносяться до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Суттєво змінено деякі пункти. Так, пункт 7 викладено в такій редакції: “7. Педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі — суб’єкти підвищення кваліфікації).”. Пункт 9 подано так: “9. Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.” У пункті 10 описано детальні вимоги до програм спец
Учора перед сном донька прийшла сказати, що ми на порозі світової війни, бо між США й Іраном не просто конфлікт. Ще підліток, вона не розуміє, чому людству мало природних катаклізмів. - Планета велика, - незграбно намагаюся заспокоїти доньку, щоб та могла заснути, бо вже майже північ. - Бачиш, де Україна на карті, а де катастрофи? - Ти помиляєшся, планета не велика - і вже завтра вранці ми це зможемо самі побачити.  «Завтра» прийшло занадто швидко☹️ Співчуття близьким загиблих... .................. За даними МАУ, на борту перебувало 176 осіб. Усі загинули. Авіатроща забрала життя 11 громадян 🇺🇦  України, 82 - 🇮🇷 Ірану, 63 - 🇨🇦  Канади, 10 - 🇸🇪 Швеції, 4 - 🇦🇫 Афганістану, 3 - 🇩🇪 Німеччини, 3 - 🇬🇧  Великобританії (інформація зі сторінки Іван Крулько).

З Різдвом Христовим!

З Різдвом Христовим!  Нехай у кожен дім увійде затишок, любов, тепло.  Нехай наші серця наповняться світлом, взаєморозумінням і повагою до кожного, хто є в нашому житті.  Нехай народжене Немовлятко запалює яскраву зірку в кожній родині - зірку добра, віри й надії. Христос Рождається!

Пекло в Австралії

Люди люблять гарячі точки - це спосіб випробувати новітню зброю, військову вправність... А може, пекло в Австралії - виклик людству? А може, це відповідь Бога на мізерність людських душ? Ось вам пекло - воюйте. Ось вам фронт - тут мають бути військові всіх могутніх країн.  Помолімося.  Помолімося, хоч для нас це просто фото, які чи не в кожного в стрічці серед вітальних листівок чи обурень новорічною промовою. Хоч горить не наш континент і не наш будинок. Хоч не в наших лісах загинуло майже 500 000 000 тварин. Хоч апокаліпсис не поруч. Поки що. 

Свобода - це лише квиток на вхід; якщо хочете процвітати, доведеться платити, або "Лі Якокка: Автобіографія"

У  книзі - жодного слова про свята чи про школу (ні, про освіту все-таки є декілька слів)😊. Це розповідь про шлях сина італійського емігранта до верхівки слави. Історія про падіння й уміння починати спочатку. Також може здатися, що книга "Якокка: Автобіографія" - про закони бізнесу й економіки, про машинобудівництво й жорстку конкуренцію. Та мені здається, що насправді це розповідь про пристрасть - пристрасну любов до своєї справи. Автор з такою любов’ю пише про створення Mustang (від емблеми до двигуна й реклами) чи про відкриття танкового заводу, що мимоволі починаєш думати: жаль, що нічого не розумієш в автомобілебудуванні😊 Перший тріумф - Лі Якокка стає президентом корпорації Ford. Та коли власник Генрі Форд зрозумів, що президент його фірми дуже розумний, що стає більш популярний, вирішив його усунути: для цього спочатку намагався нарити кримінальну справу, а потім публічно звільнив. Відомий і заможний, у 54 роки Лі Якокка міг піти на заслужену пенсію. Річний дох

Свобода - це лише квиток на вхід, якщо хочете процвітати, доведеться платити, або "Лі Якокка: Автобіографія"

  У  книзі - жодного слова про свята чи про школу (ні, про освіту все-таки є декілька слів)😊. Це розповідь про шлях сина італійського емігранта до верхівки слави. Історія про падіння й уміння починати спочатку. Також може здатися, що книга "Якокка: Автобіографія" - про закони бізнесу й економіки, про машинобудівництво й жорстку конкуренцію. Та мені здається, що насправді це розповідь про пристрасть - пристрасну любов до своєї справи. Автор з такою любов’ю пише про створення Mustang (від емблеми до двигуна й реклами) чи про відкриття танкового заводу, що мимоволі починаєш думати: жаль, що нічого не розумієш в автомобілебудуванні😊 Перший тріумф - Лі Якокка стає президентом корпорації Ford. Та коли власник Генрі Форд зрозумів, що президент його фірми дуже розумний, що стає більш популярний, вирішив його усунути: для цього спочатку намагався нарити кримінальну справу, а потім публічно звільнив. Відомий і заможний, у 54 роки Лі Якокка міг піти на заслужену пенсію. Річний д

Не все одно?

У професора Івана Ющука є стаття "Мова - зброя стратегічна".  Просто розлога цитата: "Ще з Біблії відомий випадок такого, так би мовити, стратегічного використанні мовного питання. У книзі Суддів описано війну між двома ізраїльськими племенами: “Тоді гілеадії позаймали йорданські броди до Ефраїму; і як хто з ефраїмських утікачів говорив: “Дайте мені перебрести”, — то гілеадії його й питали; “Чи ти не ефраїмець?” І як той казав: “Ні!” — то вони казали йому: “Скажи-но: Шібболет”, — і як він казав: “Сібболет”, бо не вмів до ладу вимовити, вони хапали його та й стинали на йорданських бродах”. Коли римляни в І ст. до н.е. завоювали Галлію (сучасна Франція), то вони протягом двох з половиною століть усунули з ужитку тамтешні кельтські мови — спочатку в містах, заселених в основному прийшлими латинянами, а потім і на селі. Згодом нащадки галлів не тільки стали називати себе ри́млянами, а й втратили свою мову, повністю перейшовши на вульгарну латину. Так само римляни трохи