Львів. Дякую за зустріч

 Львів для мене - місто знакове. Саме тут почалися мої виступи. Із великою вдячністю вже не один раз згадую  директора видавництва "Літопис" пана Михайла Комарницького, який  запросив провести майстер-клас під час Форуму видавців (тоді склалося так, що кінцівку слухала міністерка освіти й науки України пані Лілія Гриневич). У пана Михайла професійне чуття не тільки видання книг, які стануть бестселерами в Україні. Він бачить людей, яким треба підказати бути сміливими.

   Наступне запрошення отримала від методисток Львівського НМЦ - двох чарівних Оксан (Оксана Бєлова та Оксана Галамай), які є серцем активного освітянського життя. Замість 50 очікуваних гостей,  на зустріч приїхало понад 200 вчителів Львова та сусідніх міст (і навіть областей).
  Згодом - перший Світовий форум українознавчих суботніх та недільних шкіл, де мала змогу спілкуватися з колегами з різних країн (дякую пані Олені Мицько й директору Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою пані Ірині Ключковській).
  Напевно, після цього у видавництві, де вийшло на той час кілька моїх зошитів, подумали, що було б непогано, якби авторка виступала на семінарах для вчителів, організованих "Соняшником"☺. Саме тому, коли вчора в залі мене намагався представити пан Руслан Шаламов (заслужений учитель України, автор підручників із біології), колеги посміхалися, бо нового нічого не почули ☺.

Виступ почала зі статті 19 (пункт 3) Закону "Про повну загальну середню освіту", який передбачає, що зараз у школі може працювати кожен охочий, хто володіє державною мовою та має вищу освіту (за певних умов). Звісно, той, хто здійснив злочин проти дітей, ніколи вчителем не стане. Та є одне АЛЕ. Із цього формулювання випливає, що інші злочинці мають право працювати в школі (вже писала детально тут).
Суспільство ж переконане: учитель повинен бути бездоганний у всьому, навіть в особистому житті. Не вірите? Я провела невеличкий експеримент - опублікувала у фейсбуці допис про те, як перевищила швидкість, але поліцейські відпустили під обіцянку їздити чемно. Паралельно попросила брата написати схоже на своїй сторінці. Не пройшло й декілька хвилин, як мені зробили в коментарях зауваження (дякую, що експеримент "не згорів"☺), а на допис брата реагували смайликами "ха-ха").  Чому так? Насамперед тому, що кожен учитель і кожна вчителька - особа публічна, хочемо того чи ні. Є ціла армія людей, готових учити й критикувати тих, які приходять у клас до дітей. Часом подібне викликає моральний дискомфорт (ідеться не про коментарі). Чи може психологічно втомлена людина творити щоденне диво на уроці? Сумніваюся. Тому нам треба вчитися боротися зі стресом, приймати  життєві поразки й швидко відновлюватися. Уже доведено, що високий IQ не може зробити людину успішною (формула "успішний учень - успішний учитель"). Власне, і гонитва за "вище, краще" не стає запорукою щастя. Деніел Пінк говорить про асимптоту майстерності - знання того, що довершеності не існує, а гонитва за нею і вабить, і може розчарувати. Щастя - це шлях, а не результат (чи не позичив цю думку американський письменник і журналіст" у нашого Григорія Сковороди ("Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? — Тоді,— відповість вам,— коли полюю зайця")?

Кажуть, діти не вміють чекати й хочуть усе відразу. А може, це адаптація до сучасного світу? Коли винаходи, які кардинально змінювали життя, з'являлися раз на 100 років, важливо було вміти чекати. А зараз? А зараз важливо, щоб діти не чекали, а швидко включалися в процес і реагували на зміни.  Є багато форм роботи. З колегами ділилася своїми: зошитами з елементами нейрографіки та бізнес-грою, в основі якої і "бізнес", і казкотерапія.

Дякую всім присутнім за розуміння й підтримку, за спілкування. Ми не встигли зробити жодного фото, але все попереду. Дякую методисткам Оксані Бєловій та Оксані Галамай, які освітянські зустрічі організовують в атмосферній Науковій бібліотеці ЛНУ ім. Івана Франка та запрошують до подальшої співпраці :)

Окрема подяка видавництву "Соняшник" за ініціативу зустрічі.

Дуже шкода, що була змушена скоротити свій виступ (мав бути перший, але перенесли на пізніше), щоб швидше виїхати додому через погодні умови: дорога зі Львова на Закарпаття лежить через туманні гори (це, до речі, дуже погана ідея - їхати вночі в місцями тумані, місцями зливами - через гірські перевали☺)). Але я встигла на перший урок :)

Львів. Зустріч освітян

Горизонтальна кар'єра.

Асимптота майстерності.

Просто бути вчителем. Боротьба зі стресом і прийняття поразок та перемог. 

Витривалість і моральна стійкість.

Стреси в дітей й арт-терапія з елементами нейрографіки як один зі способів навчання української мови та літератури (на матеріалі зошита-комікса для 5 класу).

"Практична орфографія". Бізнес-гра: правила роботи "корпорації"(підписуємо угоду про співпрацю, відкриваємо банківський рахунок, ведемо бізнес-щоденник); створення дизайн-шаблонів з української мови (моделювання світу, профіль орфограми тощо); проведення "бізнес-наради" тощо (демонстрація зразків та принципів створення).

ЗНО-2020. Способи "швидкого повторення" (15 хвилин уроку) в 11 класі протягом трьох місяців (рівень стандарту). 

З таких частин (і не тільки)  складатиметься мій виступ у Львові 28 січня в рамках семінару "Мовно-літературна освіта в Новій українській школі: від знань до компетентностей", який організовує Навчально-методичний центр освіти м. Львова.

Це четвертий мій виступ у Львові - і вкотре тішуся, що знову можу повернутися до старовинного міста й, без сумніву, потужного освітянського центру. Щиро дякую за запрошення й з нетерпінням очікую на зустріч у ще новому році :) .

Зустріч відбудеться в читальному залі Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка (вул. Драгоманова, 5). Початок роботи о 15.00 (так-так, ми, учителі, ще встигнемо провести уроки).
Вхід вільний.

До зустрічі, шановні колеги!

Про посадові оклади для керівників та педпрацівників гімназій та ліцеїв

       

Відповідно до Закону "Про освіту" освітні заклади ІІ та ІІІ ступенів мають бути реорганізовані у гімназії та ліцеї (а це, до речі, величезна кількість шкіл). Цікаво, що посадовий оклад керівників та педпрацівників гімназій та ліцеїв має збільшитися на 10%, адже Інструкція про порядок обчислення заробітної плати для працівників освіти, затвердженої наказом МОН N 102 від 15.04.93 ще є чинною. Звісно, це було б чудово, якби не одне АЛЕ. Про це АЛЕ сказано в роз'ясненні МОН № 1/13-634 від 21 грудня 2019 року. Отже, підвищення посадових окладів на 10% передбачено тільки для керівників та педпрацівників тих гімназій та ліцеїв, які мали цей статус ДО реорганізації (відповідно до Закону "Про освіту") і продовжили свою діяльність ПІСЛЯ реорганізації.

Оригінал тут.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/13-634 від 21 грудня 2019 року

                          Народному депутатові України

Констанкевич І. М.

Щодо підвищення посадових окладів
педагогічним працівникам гімназій, ліцеїв

Шановна Ірино Мирославівно!

У Міністерстві освіти і науки України розглянуто Ваше депутатське звернення від 04.12.2019 № 72 щодо встановлення підвищення посадових окладів педагогічним працівникам гімназій і ліцеїв, що були реорганізовані із загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до Закону України «Про освіту», і повідомляємо.

У свій час відповідно до Інструкції про організацію та діяльність гімназії і Інструкції про організацію та діяльність ліцею, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.07.1995 № 217, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.01.1996 за № 7/1032, в Україні створювались середні загальноосвітні навчально-виховні заклади нового типу - гімназія, ліцей.

Зважаючи на особливості роботи педагогічних працівників гімназій, ліцеїв, визначені у цих інструкціях, а також враховуючи, що ці типи закладів були закладами освіти нового типу, передбачалася й підвищена оплата праці педагогічних працівників у таких закладах.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 № 643 та пункту 28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.05.1993 за № 56 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки від 11.06.2007 № 471), керівним та педагогічним працівникам ліцеїв, гімназій посадові оклади (ставки заробітної плати) підвищуються на 10 відсотків. Зазначені норми на сьогодні є чинними.

Згідно з підпунктом 12 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» після набрання чинності цим Законом розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов’язки та зберігають, відповідну кваліфікаційну категорію.

Враховуючи зазначене вище, керівним та педагогічним працівникам гімназій, ліцеїв, які були створені до введення в дію Закону України «Про освіту» (від 05.09.2017 № 2145-VIIІ) і продовжують свою діяльність за програмами гімназій, ліцеїв, посадові оклади (ставки заробітної плати) мають підвищуватися на 10 відсотків.

Натомість, статтею 9 Закону України «Про загальну середню освіту» (у редакції Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ) встановлено, що здобуття загальної середньої освіти забезпечують:
         початкова школа - заклад освіти І ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує початкову освіту;
         гімназія - заклад середньої освіти ІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує базову середню освіту;
        ліцей - заклад середньої освіти ІІІ ступеня (або структурний підрозділ іншого закладу освіти), що забезпечує профільну середню освіту.

Початкова школа, гімназія і ліцей можуть функціонувати як окремі юридичні особи або як структурні підрозділи іншого закладу освіти (зокрема закладу загальної середньої освіти І-ІІ, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ ступенів). Ліцеї функціонують, як правило, як самостійні юридичні особи.

Заклад загальної середньої освіти, що реалізує освітні програми на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність.

Згідно з підпунктом 13 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п'яти років з дня набрання чинності цього Закону.

Тобто, з метою приведення закладів освіти у відповідність із Законом України «Про освіту» протягом п'яти років з дня набрання чинності цього Закону, усі заклади загальної середньої освіти І-ІІ, ІІ ступенів стануть гімназіями, а заклади загальної середньої освіти І-ІІ, ІІ-ІІІ, ІІІ ступенів - ліцеями.

Враховуючи зазначене, вважаємо, що керівним та педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, які реорганізовані у гімназії і ліцеї із загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, посадові оклади (ставки заробітної плати) за такий тип закладу не мають підвищуватися.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22 «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників» з 1 січня 2018 р. встановлене окреме підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) на 10 відсотків для педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, а саме для усіх педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Кошти на таке підвищення закладені у обсязі освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Т. в.о. Міністра Максим Ярмистий
_____________________________________________________________________

Може бути цікаво

Закон Про повну загальну середню освіту: навантаження вчителів, наповнюваність класів, відповідальність батьків, строки навчання й не тільки

Підвищуємо кваліфікацію та атестуємося по-новому

Чи справді за новим освітнім законом учителювати може будь-хто?

 

Закон "Про повну загальну середню освіту" прийнято тільки 16 січня, а стаття 22 вже встигла  викликати хвилю обурень. Ще б пак, адже вона узаконює можливість того, що вчителювати тепер може кожен, хто бажає, бо для цього досить мати вищу освіту чи професійну кваліфікацію, а також вільно володіти державною мовою. Невже справді можна мати, наприклад, освіту будівельника, а коли в житті щось піде не так, махнути на все рукою й піти до школи?

Не все так просто. Дуже слушне роз'яснення щодо цього питання дає на своїй сторінці у фейсбуці Сергій Горбачов, освітній омбудсмен: він рекомендує читати спочатку закон вищого порядку - "Про освіту", зокрема статтю 58, за якою, і справді, вчителювати дозволено особам без педосвіти, але мінімум рік, а продовжити педагогічну діяльність вони зможуть тільки після атестації й за умови присвоєння педагогічної кваліфікаціїї відповідним закладом. 

З дозволу пана Сергія, дублюю згаданий вище допис.

"Чому в Законі "Про повну загальну середню освіту" може бути відсутнім детальний опис певних норм? Наприклад - можливість залучення до викладання людини, яка має фахову освіту, але не має педагогічної.


Тут потрібне деяке роз'яснення.

Чинне освітнє законодавство - велика система нормативно-правових актів (НПА) різного рівня та суб'єктів видання: від міжнародних договорів та Конституції України - до наказів МОН.

Один із принципів побудови цієї системи полягає в тому, щоб, наскільки це можливо, уникати надлишковості НПА.
Простіше кажучи - щоб не було повторів одної і тієї ж самої норми в НПА різного рівня.
Це, на жаль, не завжди вдається з різних причин, але на загал нормопроектувальна техніка це передбачає.

Тому у законах нижчого рівня, як правило, не дублюються норми закону більш високого рівня. А Закон "Про повну загальну середню освіту" - це спеціальний закон на відміну від Закону "Про освіту", який є рамковим (тобто - містить в собі опис спеціальних законів, які треба додатково ухвалити на виконання рамкового).

А тепер подивимося тексти обох законів.

---
Закон України "Про повну загальну середню освіту" (законопроєкт у редакції до ухвалення у другому читанні)

"Стаття 22. Педагогічні працівники

1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки."
---

Тобто - умови прийняття на педагогічну посаду працівника без педагогічної освіти детально не прописані.

Тим часом чинний Закон "Про освіту", ухвалений ще у вересні 2017 року, чітко визначає можливість залучати до викладання людину, яка має фахову освіту, але не має педагогічної.

---
Закон України "Про освіту"

Стаття 58. Вимоги до освіти та професійної кваліфікації педагогічного працівника закладу освіти

<...>

5. Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.

Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності)"

______________________________________________________________________________

Може бути цікаво

Закон Про повну загальну середню освіту: навантаження вчителів, наповнюваність класів, відповідальність батьків, строки навчання й не тільки

Підвищуємо кваліфікацію та атестуємося по-новому

Закон "Про повну загальну середню освіту": навантаження вчителів, наповнюваність класів, відповідальність батьків, строки навчання й не тільки

Сьогодні (16.01.2020) прийнято, без сумніву, важливий для освітян закон. Тепер освітній заклад може створювати власну освітню програму. Педагогічне навантаження - 18 годин (ставка). У класі має бути не менше 5 осіб і не більше 24 (початкова освіта) та 30 (базова чи профільна освіта) (ст. 12), а інтегровані курси можуть ділитися аж на три групи не менше 8 осіб. Учителювати може будь-хто, але за умови, що має вищу освіту та/або професійну кваліфікацію й вільно володіє державною мовою (правда, якщо не мати педагогічного стажу, доведеться пройти, напевно, хоча б педагогічну інтернатуру). Батьки учнів офіційно стають учасниками освітнього процесу, мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей, але за попереднім погодженням з керівником закладу освіти. На нас тепер покладається офіційна відповідальність за здобуття нашими дітьми повної загальної середньої освіти, а отже, до їхніх успіхів чи неуспіхів буде причетний не тільки вчитель. Ці та інші новації - у короткому огляді (увага на моментах, важливих насамперед для вчителів).

Закон України

Про повну загальну середню освіту

Стаття 4. Рівні, строки та форми здобуття повної загальної середньої освіти

2. У закладах освіти:

початкова освіта здобувається протягом чотирьох років;

базова середня освіта здобувається протягом п’яти років;

профільна середня освіта здобувається протягом трьох років.

Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти на кожному її рівні може бути змінена (подовжена або скорочена) залежно від форми здобуття освіти, результатів навчання та/або індивідуальної освітньої траєкторії учня.

3. Повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу, а також за очною (вечірньою), заочною формами (на рівнях базової та профільної середньої освіти). Профільна середня освіта професійного спрямування може здобуватися за дуальною формою здобуття освіти.

Стаття 5. Мова освіти в закладах загальної середньої освіти

4. Особи, які належать до корінних народів України, мають право здобувати повну загальну середню освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного корінного народу поряд з державною мовою.

5. Особи, які належать до національних меншин України, мають право здобувати початкову освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.

Стаття 9. Забезпечення рівного доступу до здобуття повної загальної середньої освіти

3. Зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних закладів освіти для здобуття профільної середньої освіти (академічного або професійного спрямування) відбувається на конкурсних засадах. Конкурс може не проводитися, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальної кількості вільних місць у відповідних класах.

Стаття 10. Організація освітнього процесу

2. На кожному рівні повної загальної середньої освіти освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

Освітній процес організовується за такими циклами:

перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);

другий цикл початкової освіти - основний (3-4 роки навчання);

перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 роки навчання);

другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 роки навчання);

перший цикл профільної середньої освіти – профільно-адаптаційний (10 рік навчання);

другий цикл профільної середньої освіти – профільний (11-12 роки навчання).

3. Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день.

Тривалість канікул у закладах освіти протягом навчального року не може становити менше 30 календарних днів.

Стаття 12. Формування класів (груп) у закладах загальної середньої освіти

2. Кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів та більше:

24 учнів, які здобувають початкову освіту;

30 учнів, які здобувають базову чи профільну середню освіту.

6. З метою забезпечення належної якості вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) клас державного, комунального закладу освіти може ділитися не більш як на три групи з кількістю учнів не менше восьми осіб. Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах освіти встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Стаття 14. Забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії учня

2. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу (закладів) освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти.

4. Учень має право на визнання закладом освіти результатів його навчання, передбачених освітньою програмою закладу освіти, що були здобуті ним шляхом неформальної та/або інформальної освіти.

Визнання таких результатів навчання учня здійснюється шляхом їх річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації, що проводяться на загальних засадах, визначених для очної або екстернатної форми здобуття загальної середньої освіти.

Стаття 19. Учасники освітнього процесу

1. Учасниками освітнього процесу в закладах освіти є:

учні;

педагогічні працівники;

інші працівники закладу освіти;

батьки учнів;

асистенти дітей (у разі їх допуску відповідно до вимог частини сьомої статті 26 цього Закону).

3. Не можуть працювати в закладі освіти або залучатися до участі

в освітньому процесі (проведення навчальних занять, лекцій, тренінгів,

семінарів, майстер-класів, конкурсів, оцінювання результатів навчання

тощо) особи, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої

недоторканості дитини або у присутності дитини чи з використанням

дитини.

Стаття 22. Педагогічні працівники

1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.

2.Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Стаття 23. Педагогічна інтернатура

1. Особи, які не мають досвіду педагогічної діяльності та приймаються на посаду педагогічного працівника, протягом першого року роботи повинні пройти педагогічну інтернатуру.

Стаття 24. Робочий час та оплата праці педагогічних працівників

3. Педагогічна діяльність вчителя включає:

1) діяльність у межах його педагогічного навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень;

2) окремі види педагогічної діяльності, за які встановлюються доплати у такому співвідношенні до тарифної ставки:

а) класне керівництво у 1-11 (12) класах - 20-25 відсотків;

б) перевірка навчальних робіт учнів - 10-20 відсотків;

в) завідування:

майстернями, кабінетами інформатики - 15-20 відсотків;

кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями – 10-15 відсотків;

структурними підрозділами закладів освіти – 25 відсотків;

навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-дослідними ділянками - 10-15 відсотків;

бібліотекою (медіатекою) або за бібліотечну роботу чи роботу з бібліотечним фондом підручників – 5-15 відсотків;

г) за роботу в інклюзивних класах (групах) - 20 відсотків;

ґ) обслуговування комп’ютерної техніки - 10-15 відсотків;

д) проведення позакласної роботи з учнями – 10-40 відсотків;

3) інші види педагогічної (навчальної, виховної, методичної, організаційної) діяльності, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, трудовим договором та/або посадовою інструкцією.

За інші види педагогічної діяльності законодавством, засновником та\або закладом освіти можуть встановлюватися доплати.

За почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені педагогічним працівникам встановлюються доплати в розмірі 15 - 30 відсотків посадового окладу в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 25. Права, обов’язки та відповідальність батьків учнів

1. Батьки учнів мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням з керівником закладу освіти.

2. На батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти.

Закон Про повну загальну середню освіту тут (узято з офіційного порталу Верховної Ради України).

Знову про "низькі пороги" та як досягнути "високої стелі"

 

Не пам'ятаю, де прочитала слушну думку: можемо безперервно сперечатися про доцільність / недоцільність спрощення навчальних програм, про важливість / неважливість знань у ХХІ столітті, проте повинні визнати: кожен учасник дискусії говорить істину.
   А й справді, для когось достатньо "низьких порогів", за Сеймуром Пейпертом, іншим же потрібні "високі стелі". У кожного свій прохідний бал у житті. Заручниками цієї вже майже вічної теми стають учителі. З одного боку, їхнім обов'язком є навчити, виховати, сформувати. З іншого боку, вони не повинні перевантажувати дітей навчанням.
    Отже, як навчити й не перевантажити? Як допомогти досягти "високої стелі" навіть тим, чиї батьки вважають, що для успішного життя достатньо "низьких порогів" (їхні діти за потреби правопис слова перевірять в онлайн-словнику)?
    Відповідь проста й очевидна: зробити урок максимально ефективним. Звичайно кожна вчителька й кожен учитель мають свої рецепти.
Ми з 5-А, наприклад, протягом першого семестру навчалися за системою створення навчальних коміксів (апробували зошит-комікс), а в 2 семестрі вирішили піти далі. У понеділок на уроці створили власні організації й почали проект під загальною назвою "Бізнес-гра" (раніше робили щось схоже з 7-В та 9-А). Тепер кабінет став офісом, навчання - бізнесом, а учні - партнерами. Ми підписуємо майже справжнісіньку трудову угоду (правила гри, умови співпраці та навіть штрафу), а після цього кожна організація (група) отримує пакет документів: банківський рахунок, бізнес-план, робочий щоденник тощо. Суть роботи організацій - створення "інтелектуального продукту" на основі шаблонів (наприклад, дизайн-метафор, "науково-фантастичних" прототипів). Ідея дизайн-шаблонів не моя, а позичена в менеджерів із продажів. Правда, усі їхні професійні "штучки" довелося трансформувати в мовні завдання, відкинувши поради світових економістів😊 .
    Робота з дизайн-шаблонами дуже ефективна, адже діти не просто засвоюють базові знання (спрощення, правила милозвучності, вживання м'якого знака), навчаються писати грамотно ("низькі пороги"), але й формують навички "дорослої співпраці", вирішують проблеми й шукають компроміси. До речі, час такої роботи обмежений таймером - до 10 хвилин. Бізнес-гра - етап уроку, коли діти вмотивовані вчитися й творити, адже заробляють бізнес-бали, які згодом можна буде обміняти на бали справжньої оцінки в журнал (за певним курсом, звичайно).
   Гра довгострокова, розрахована на вивчення всього розділу "Орфографія" у 5 класі.

   Увесь згаданий вище "пакет документів", дизайн-шаблони для гри -  додатки в кінці зошита (можна використовувати і як просто творчі завдання).
   Уся інформація про авторські зошити та умови придбання - тут або у видавництві "Соняшник".

Підвищуємо кваліфікацію та атестуємося по-новому

Атестуюся за новими правилами. Хто ще атестується 2020-го?😊

Пропоную невеликий огляд змін у правилах підвищення кваліфікації педпрацівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1133 затверджено зміни, що вносяться до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Суттєво змінено деякі пункти.

Так, пункт 7 викладено в такій редакції:
“7. Педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі — суб’єкти підвищення кваліфікації).”.

Пункт 9 подано так:
“9. Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.”

У пункті 10 описано детальні вимоги до програм спецкурсів (див. у блозі).

Змінено пункт 17 про два етапи підвищення кваліфікації.
“17. Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації повинен містити інформацію про загальну кількість педагогічних працівників, які проходитимуть підвищення кваліфікації, основні напрями та орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації формується з урахуванням пропозицій педагогічних працівників і оприлюднюється на інформаційному стенді закладу освіти та на його веб-сайті (у разі відсутності веб-сайту закладу освіти — на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) щороку протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня поточного року. На підставі орієнтовних планів підвищення кваліфікації суб’єкти підвищення кваліфікації, що фінансуються з обласних бюджетів, та їх засновники щороку формують регіональне замовлення для потреб відповідних областей.
Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік. Керівник закладу освіти (уповноважені ними особи) невідкладно оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі закладу освіти для підвищення кваліфікації.”

Пункт 31 вилучено. Він був такий: "31. Підвищення кваліфікації педагогічних або науково-педагогічних працівників шляхом їх участі у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо, яке здійснюється поза межами річного плану підвищення кваліфікації закладу освіти, потребує визнання педагогічною (вченою) радою закладу освіти згідно з цим Порядком.

Обсяг (тривалість) такого підвищення кваліфікації визначається відповідно до його фактичної тривалості в годинах (без урахування самостійної (позааудиторної) роботи) або в кредитах ЄКТС (з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи), але не більше 30 годин або 1,5 кредиту ЄКТС на рік"

Про кількість годин
З огляду на численні звернення педагогічних працівників з питань особливостей застосування Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800) (далі - Порядок) в частині встановлення вимог щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників, необхідного для проходження чергової атестації, МОН надало роз'яснення (лист № 1/9-683 від 04 листопада 2019 року органам управління у сфері освіти, керівникам закладів освіти і установ, головам атестаційних комісій).

Згідно з документом, установлено мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації

• педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, а саме:

30 годин, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
60 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
90 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
150 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.

• педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної освіти та не менше ніж:

24 години, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.

Документи:
ПОРЯДОК підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників - тут.

Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1133 про зміни, що вносяться до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. 

Лист № 1/9-683 від 04 листопада 2019 року органам управління у сфері освіти, керівникам закладів освіти і установ, головам атестаційних комісій).

Може бути цікаво
Сертифікація й атестація: деякі пункти Порядку підвищення кваліфікації...

Учора перед сном донька прийшла сказати, що ми на порозі світової війни, бо між США й Іраном не просто конфлікт. Ще підліток, вона не розуміє, чому людству мало природних катаклізмів.
- Планета велика, - незграбно намагаюся заспокоїти доньку, щоб та могла заснути, бо вже майже північ. - Бачиш, де Україна на карті, а де катастрофи?
- Ти помиляєшся, планета не велика - і вже завтра вранці ми це зможемо самі побачити.
 «Завтра» прийшло занадто швидко☹️

Співчуття близьким загиблих...

..................

За даними МАУ, на борту перебувало 176 осіб. Усі загинули. Авіатроща забрала життя 11 громадян 🇺🇦  України, 82 - 🇮🇷 Ірану, 63 - 🇨🇦  Канади, 10 - 🇸🇪 Швеції, 4 - 🇦🇫 Афганістану, 3 - 🇩🇪 Німеччини, 3 - 🇬🇧  Великобританії (інформація зі сторінки Іван Крулько).

З Різдвом Христовим!

З Різдвом Христовим! 

Нехай у кожен дім увійде затишок, любов, тепло. 

Нехай наші серця наповняться світлом, взаєморозумінням і повагою до кожного, хто є в нашому житті. 

Нехай народжене Немовлятко запалює яскраву зірку в кожній родині - зірку добра, віри й надії. Христос Рождається!

Пекло в Австралії

Люди люблять гарячі точки - це спосіб випробувати новітню зброю, військову вправність... А може, пекло в Австралії - виклик людству? А може, це відповідь Бога на мізерність людських душ? Ось вам пекло - воюйте. Ось вам фронт - тут мають бути військові всіх могутніх країн. 

Помолімося. 

Помолімося, хоч для нас це просто фото, які чи не в кожного в стрічці серед вітальних листівок чи обурень новорічною промовою. Хоч горить не наш континент і не наш будинок. Хоч не в наших лісах загинуло майже 500 000 000 тварин. Хоч апокаліпсис не поруч. Поки що. 

Свобода - це лише квиток на вхід; якщо хочете процвітати, доведеться платити, або "Лі Якокка: Автобіографія"

У  книзі - жодного слова про свята чи про школу (ні, про освіту все-таки є декілька слів)😊. Це розповідь про шлях сина італійського емігранта до верхівки слави. Історія про падіння й уміння починати спочатку. Також може здатися, що книга "Якокка: Автобіографія" - про закони бізнесу й економіки, про машинобудівництво й жорстку конкуренцію. Та мені здається, що насправді це розповідь про пристрасть - пристрасну любов до своєї справи. Автор з такою любов’ю пише про створення Mustang (від емблеми до двигуна й реклами) чи про відкриття танкового заводу, що мимоволі починаєш думати: жаль, що нічого не розумієш в автомобілебудуванні😊

Перший тріумф - Лі Якокка стає президентом корпорації Ford. Та коли власник Генрі Форд зрозумів, що президент його фірми дуже розумний, що стає більш популярний, вирішив його усунути: для цього спочатку намагався нарити кримінальну справу, а потім публічно звільнив.
Відомий і заможний, у 54 роки Лі Якокка міг піти на заслужену пенсію. Річний дохід - 1 млн доларів - забезпечив би безбідне існування і йому, і родині. Та чи міг спочивати на лаврах амбітний трудоголік? За такими полюють роботодавці. Дуже швидко він очолює автомобільну корпорацію Chrysler на межі банкрутства. Після президенства в одній із найкращих корпорацій світу Генрі Форда, очолює Сhrysler - фірму, про розорення якої вже складають анекдоти... Але саме під керівництвом Якокки вона не зубожіла, а, навпаки, придбала ще одну величезну корпорацію з будівництва джипів.

Чи народився Лі Якокка кризовим менеджером? Ні. Чи народився  із твердим характером? Ні.
Лі Якокка - людина, яка створила себе працею, силою волі. Амбітний, мужній, здатний ризикувати, Лі Якокка, як і будь-яка людина, помилявся. Та він не звинувачував інших, а запитував себе: "Що, де й коли я зробив не так?" Уже доларовий  мільярдер, Якокка вважав, що жаліти себе можна, але не занадто довго, бо невдачі - це досвід, тобто те, чого не купиш. Міркуючи про футбол як гру, підкреслює: якщо тобі пощастить і ти знайдеш людину з великим розумом і великим серцем, ви ніколи не будете йти з поля другими.

Звісно, не можу не згадати школу.
В автобіографії Лі Якокка зізнається, що успіху в дорослому житті завдячує шкільній учительці, яку ненавидів, бо щотижня вона примушувала весь клас писати твори або говорити експромтом. Та саме вміння висловлювати думки зробило вищим там, де всі, здавалося, рівні. Зі школи він виніс звичку все записувати - спостерігати й записувати. У критичний час його численні записники виявилися збірниками біографій професіоналів, за якими мимоволі спостерігав.

Ще в цій книзі - про систему управління людьми - "управління грибами" ("кидай їм добрив і тримай їх у темряві) - ця тема варта окремого допису.

Деякі цитати

Кажуть, люди голосують гаманцями.

Скажи мені, чому ти так сумував минулого місяця? А минулого року? Бачиш, навіть згадати не можеш. То, можливо, те, що тебе гнітить сьогодні, насправді не настільки погане. Забудь і рушай далі.

Ключ до міцної освіти в читанні та письмі.

Щоб згуртувати людей, завжди потрібне якесь нещастя.

Я досить швидко зрозумів, що більшість людей не читають статті. Натомість вони покладаються на заголовки та підзаголовки.

Помилки - це частина життя, й уникнути їх не вдасться. Сподіватися можна лише на те, що вони не коштуватимуть вам занадто дорого і що ви двічі не наступатимете на ті самі граблі.

Швидкість боса - це швидкість команди.

Тож ми мусимо спробувати, а якщо спробуємо, я вірю, що ми це зробимо.

Свобода - це лише квиток на вхід, але, якщо хочете процвітати, доведеться платити.

****************************
Лідо Ентоні (Лі) Якокка (англ. Lido Anthony «Lee» Iacocca) (нар. 15 жовтня 1924 — пом. 2 липня 2019) — американський підприємець і промисловець. Обіймав посади президента Ford Motor Company і голови правління корпорації Крайслер, автор книги «Якокка: Автобіографія».

Свобода - це лише квиток на вхід, якщо хочете процвітати, доведеться платити, або "Лі Якокка: Автобіографія"

 

У  книзі - жодного слова про свята чи про школу (ні, про освіту все-таки є декілька слів)😊. Це розповідь про шлях сина італійського емігранта до верхівки слави. Історія про падіння й уміння починати спочатку. Також може здатися, що книга "Якокка: Автобіографія" - про закони бізнесу й економіки, про машинобудівництво й жорстку конкуренцію. Та мені здається, що насправді це розповідь про пристрасть - пристрасну любов до своєї справи. Автор з такою любов’ю пише про створення Mustang (від емблеми до двигуна й реклами) чи про відкриття танкового заводу, що мимоволі починаєш думати: жаль, що нічого не розумієш в автомобілебудуванні😊

Перший тріумф - Лі Якокка стає президентом корпорації Ford. Та коли власник Генрі Форд зрозумів, що президент його фірми дуже розумний, що стає більш популярний, вирішив його усунути: для цього спочатку намагався нарити кримінальну справу, а потім публічно звільнив.
Відомий і заможний, у 54 роки Лі Якокка міг піти на заслужену пенсію. Річний дохід - 1 млн доларів - забезпечив би безбідне існування і йому, і родині. Та чи міг спочивати на лаврах амбітний трудоголік? За такими полюють роботодавці. Дуже швидко він очолює автомобільну корпорацію Chrysler на межі банкрутства. Після президенства в одній із найкращих корпорацій світу Генрі Форда, очолює Сhrysler - фірму, про розорення якої вже складають анекдоти... Але саме під керівництвом Якокки вона не зубожіла, а, навпаки, придбала ще одну величезну корпорацію з будівництва джипів.

Чи народився Лі Якокка кризовим менеджером? Ні. Чи народився  із твердим характером? Ні.
Лі Якокка - людина, яка створила себе працею, силою волі. Амбітний, мужній, здатний ризикувати, Лі Якокка, як і будь-яка людина, помилявся. Та він не звинувачував інших, а запитував себе: "Що, де й коли я зробив не так?" Уже доларовий  мільярдер, Якокка вважав, що жаліти себе можна, але не занадто довго, бо невдачі - це досвід, тобто те, чого не купиш. Міркуючи про футбол як гру, підкреслює: якщо тобі пощастить і ти знайдеш людину з великим розумом і великим серцем, ви ніколи не будете йти з поля другими.

Звісно, не можу не згадати школу.
В автобіографії Лі Якокка зізнається, що успіху в дорослому житті завдячує шкільній учительці, яку ненавидів, бо щотижня вона примушувала весь клас писати твори або говорити експромтом. Та саме вміння висловлювати думки зробило вищим там, де всі, здавалося, рівні. Зі школи він виніс звичку все записувати - спостерігати й записувати. У критичний час його численні записники виявилися збірниками біографій професіоналів, за якими мимоволі спостерігав.

Ще в цій книзі - про систему управління людьми - "управління грибами" ("кидай їм добрив і тримай їх у темряві) - ця тема варта окремого допису.

Деякі цитати

Кажуть, люди голосують гаманцями.

Скажи мені, чому ти так сумував минулого місяця? А минулого року? Бачиш, навіть згадати не можеш. То, можливо, те, що тебе гнітить сьогодні, насправді не настільки погане. Забудь і рушай далі.

Ключ до міцної освіти в читанні та письмі.

Щоб згуртувати людей, завжди потрібне якесь нещастя.

Я досить швидко зрозумів, що більшість людей не читають статті. Натомість вони покладаються на заголовки та підзаголовки.

Помилки - це частина життя, й уникнути їх не вдасться. Сподіватися можна лише на те, що вони не коштуватимуть вам занадто дорого і що ви двічі не наступатимете на ті самі граблі.

Швидкість боса - це швидкість команди.

Тож ми мусимо спробувати, а якщо спробуємо, я вірю, що ми це зробимо.

Свобода - це лише квиток на вхід, але, якщо хочете процвітати, доведеться платити.

****************************
Лідо Ентоні (Лі) Якокка (англ. Lido Anthony «Lee» Iacocca) (нар. 15 жовтня 1924 — пом. 2 липня 2019) — американський підприємець і промисловець. Обіймав посади президента Ford Motor Company і голови правління корпорації Крайслер, автор книги «Якокка: Автобіографія».

Не все одно?

У професора Івана Ющука є стаття "Мова - зброя стратегічна". 

Просто розлога цитата:
"Ще з Біблії відомий випадок такого, так би мовити, стратегічного використанні мовного питання. У книзі Суддів описано війну між двома ізраїльськими племенами: “Тоді гілеадії позаймали йорданські броди до Ефраїму; і як хто з ефраїмських утікачів говорив: “Дайте мені перебрести”, — то гілеадії його й питали; “Чи ти не ефраїмець?” І як той казав: “Ні!” — то вони казали йому: “Скажи-но: Шібболет”, — і як він казав: “Сібболет”, бо не вмів до ладу вимовити, вони хапали його та й стинали на йорданських бродах”.
Коли римляни в І ст. до н.е. завоювали Галлію (сучасна Франція), то вони протягом двох з половиною століть усунули з ужитку тамтешні кельтські мови — спочатку в містах, заселених в основному прийшлими латинянами, а потім і на селі. Згодом нащадки галлів не тільки стали називати себе ри́млянами, а й втратили свою мову, повністю перейшовши на вульгарну латину. Так само римляни трохи пізніше романізували протягом двох століть Дакію (теперішні Румунія й Молдова), витіснивши тамтешню мову. У новітні часи мову як стратегічну зброю в привласненні чужих територій використовували англійці в Ірландії та Індії, голландці — в Індонезії, японці — в окупованій Кореї (корейська мова протягом японського панування в 1910—1945 роках була в Кореї заборонена), французи — в Тунісі й Алжирі. “В Алжирі, який протягом 130 років був у колоніальній залежності від Франції, — читаємо в одному з досліджень, — французи зробили все можливе, щоб викоренити арабську мову… Арабська мова в офіційних школах була не тільки на становищі іноземної, яку вивчали за французькими підручниками, а й найбільш ігнорованим предметом навчальної програми” (Языковая политика и языковое планирование в развивающихся странах. — М., 1982. — С. 51)".

...Хоча під дзвін кришталевих келихів у колі родини, друзів хіба не все одно?  ...А якщо все одно, то нехай буде українська 😊

Ілюстрація - з інтернету.