Відповідальність.   Ми самі творимо наші почуття. Коли звинувачуємо когось у чомусь, виправдовуємося насамперед за свої почуття. Звинувачуючи інших, переймаємо роль жертви, переконуючи себе в тому, що страждаємо не з власної провини. Отже, не ми керуємо власним життя.  Недарма кажуть, що переможці беруть на себе відповідальність. Переможені перекладають провину на інших. Щастя.   Ніхто нікого не зобов'язаний робити щасливим. Щастя -  внутрішня праця. Не можна наділяти когось владою робити щасливим наше життя. Та й нам навряд чи захочеться бути відповідальними за чуже щастя. Звинувачення.   Як приємно заявляти: "Ти помиляєшся, а я маю рацію!" Справді, часом життя підкидає ситуації, коли в негараздах винні точно не ми. Проте звичка звинувачувати когось - свідомо відводити собі роль жертви, безпомічної та безпорадної, яка не спроможна розв'язати проблему. Як позбавитися цієї емоції? Досить просто: спробуйте не просто звинувачувати, а відразу пропонувати конкретний план

🌿 Ісус Христос за тиждень до свого розп’яття  в'їхав у Єрусалим на віслюку. Символічно: той, хто в'їжджав в місто на коні, ніс війну, а той, хто на віслюку, – мир.  🌿Іудеї обсипали шлях Христа квітами, пальмовими гілками: вони побачили нового царя, тому вигукували: «Осанна!». Але всього за п'ять днів цей же натовп вимагатиме: «Розіпни Його!». 🌿Спливають віки… А людство так і не осягнуло мудрості слухати й чути своїх пророків. Проте ми навчилися молитися, бо знаємо: Той, кого невдовзі розіпнуть, дарує прощення.  Нехай кожен, святкуючи Вербну неділю, сповнюється мудрістю, умиротворенням, радістю, любов‘ю й вірою в Перемогу життя, добра й України! 🌿 Зі святом!❤️🌿🌿🌿