Тепле повітря в обличчя, перша ніжна прозелень весни й затишок від того, що гори підпирають небо - так добре повертатися додому. Після ще холодно-сірої України з того боку Карпат.  Отже, про Вінницю.    Частина перша.  Враження. Як людині з Закарпаття, мені чекалося розкішної архітектури, розмаїття кафе, симпатичних магазинчиків... Пройшовши пішки, напевно, кілометрів зо два, ми з колегами так нічого подібного й не знайшли.  Але...   Але все-таки Вінниця прекрасна :) . Напевно, почну з останнього дня. 30 березня Вінниця зустрічала учасників та експертів EdCamp. Оскільки члени журі вільні в четвер, то чому б і не погодитися на запрошення (ще у вівторок) колег із Вінниці? Владислав Качур (учитель іноземних мов, який увійшов до п'ятірки  найкращих учителів за результатами конкурсу Global Teacher Prize Ukraine) у телефонному режимі скоригував наш (Тетяна Парадовська, Олена Сироватка і я) маршрут. Так відбулося, як я думала, перше знайомство із талановитим і дуже харизма

  Сучасні батьки часто піддаються спокусі надмірно опікувати своїх дітей. А чому б і ні? Не перебільшу, якщо скажу, що піклуватися про свою дитину - найкраще почуття у світі. Зізнайтеся, кому не хочеться, щоб дитинка (байдуже, скільки їй років) добре виспалася, гарно відпочила, щоб не мучилася довго з уроками, не втомлювалася роботою по господарству? Та й навіщо, коли, наприклад, мама вміє написати твір, швидше і якісніше прибрати...?  У 8 класі вивчаємо повість Ніни Бічуї "Шпага Славка Беркута"- учням твір дуже подобається. Звичайно ж, у школярів виникає море запитань про стосунки між однолітками. А от проблема батьків і дітей залишається несправедливо осторонь.   У четвер ми говорили про гіперопіку. А потім із восьмикласниками провели невеличке тестування (пункти дібрано з різних джерел й адаптовано для 8-А; домашні завдання не згадано навмисно) про домашні обов'язки - що діти роблять самі, а що - перекладають на старших. Семеро дітей отримали кількість балів, як

Дякую всім учасникам експерименту за те, що витримали шалений темп і нестерпну вчительку, яка не вірила, що 5 хвилин - це мало :) . Дорогі десятикласники! Ви - молодці! А деякі оцінки...  Повірте, ви їх обов'язково виправите :)    Подив\несприйняття\байдужість - цікавість -  обурення\гнів - екстрим - спортивний азарт - ентузіазм -задоволення собою - вдячність - бажання продовжувати - народження власних ідей -  десь такі емоційні "американські гірки" подолали десятикласники, які протягом двох тижнів стали учасниками експерименту, метою якого було заглянути в найглибші комірки  власної пам'яті й пригадати твори, вивчені на уроках літератури з 8 по 10 клас. З правилами та умовами експерименту можна ознайомитися нижче у "Щоденнику вчителя" (див. день 1). Звідки відомо про емоції? Сьогодні ми написали есе :) . Оскільки експеримент для учнів, то почнемо з результатів, які й описали самі учні - починаємо з кінця "Щоденник учителя. День 9". Якщо

У блозі триває опитування щодо ставлення до Нової української школи. Поки що результати, як на мене, не зовсім очікувані: зокрема, знайшлося аж двоє людей, які вважають реформу найкращою, яку тільки можна уявити :)... і шестеро вважають, що і ця реформа також мине. Долучайтеся до голосування - без реєстрації та анонімно (в блозі зверху ліворуч) з можливістю вибору кількох відповідей. НУШ - найкраща з реформ, які тільки можна уявити, а її позитивні результати вже є сьогодні. 2 (4%) Свобода вчителя, можливість вибору сприятимуть зростанню знань і вмінь учнів. 20 (43%) Усі ідеї НУШ теоретично дуже позитивні, але втілити їх у життя неможливо через брак коштів для створення пристойної матеріальної бази в школах. 21 (45%) НУШ не підтримують самі вчителі, адже їм доведеться більше працювати. 3 (6%) Дитиноцентроване навчання стане причиною українського освітнього дива. 2 (4%) Підтримую ідею дитиноцентризму, але реалізована в класах, де 30 учнів, вона не буде ніколи. 15 (32%) Дити

 І знову про вчителів.  Напевно, кожен уже знайомий із відео (його вранці демонстрували навіть у "Сніданку з 1+1"), коли вчителька ображає учня. Цікавою є реакція однокласників - ледве стримують сміх.  Нікого не беруся захищати, тим більше не підтримую образливі слова на адресу учнів. Але я вчителька, особа зацікавлена, тому в цій ситуації нехай говорять діти.  Сьогодні з 9-Б й 10-А аналізували чергове негативне шкільне відео - учні дозволили написати про нашу розмову.  Отже, які версії розглядають діти?  Версія 1 . Шоу. Оскільки учнів розбирає сміх, напевно, всі в курсі, що їх знімає "прихована камера". Можливо, учительку навмисно провокували, щоб зафільмувати шоу для великої кількості переглядів в інтернеті, для реклами або власної популярності.Якби це відео знімалося для самозахисту (не завжди дорослі вірять, що винен учитель), то відео б не виставили в інтернет, а показали б батькам чи дирекції школи. Версія 2 . Помста. Можливо, учителька неспр

   20 березня 2018 року Київський національний університет імені Тараса Шевченка приймав гостей з усієї України - тут проведено стратегічну сесію Державної служби якості освіти (ДСЯО)  "Система забезпечення якості освіти. Завантаження". Програма була дуже цікавою й насиченою: час від 10.00 до 17.30 промайнув непомітно, а отже, цікаво.   Закарпаття делегувало трьох учасників: Андріана Лукач, завідувач обласного методичного центру при департаменті освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації; Оксана Гаяш, завідувач ресурсного центру Закарпатського ІППО, та я, Олеся Калинич, учитель української мови та літератури Хустської гімназії-інтернату.    Спробую дуже коротко (наскільки це можливо для філолога :) ) окреслити суть заходу. Перша частина - пленарна.  Павло Хобзей, заступник міністра освіти й науки України, наголошує: Закон про освіту дає свободу; зараз питання в іншому - скільки людей реально готові до свободи? Багато освітян воліють мати інструкцію дій, адже

"Дослідження однояйцевих та двояйцевих близнят свідчать про те, що всі ми народжуємося з конкретним заданим рівнем щастя, який успадковуємо від своїх біологічних батьків...Ключ до щастя - не в тому, щоб змінити свої гени (чого ви зроити не в змозі) чи обставини ( що теж не завжди можливо). Ключ до щастя - щоденна цілеспрямована ДІЯЛЬНІСТЬ". Це - власні зусилля, власна праця. Не можна примусити дитину вчитися, бути щасливою в процесі навчання - потрібні її зусилля також. Створіть у школі ідеальні умови, але без зусиль навіть у них дитина не почуватиметься щасливою. P.S.Думки не мої, а з книги, яка скоро побачить світ.

    Нещодавно спілкувалася  з нашим колишнім директором Михайлом Семеновичем Онофреєм про життя взагалі й не тільки :)   Ми говорили про важливість психологічного мікроклімату, здоров'я й конкуренцію, чоловіків і жінок у школі. Тож із дозволу Михайла Семеновича ділюся деякими висновками директора з 35-річним стажем роботи та власними міркуваннями. А що б додали (відняли) Ви?  Дуже сподобалася алегорія Михайла Семеновича про рівновагу в школі молодості й досвіду, тому деякі пункти й мають таку примітку. Досвід - це позиція Михайла Семеновича. Молодість (у порівнянні з досвідом директора з 35-річним стажем роботи) - власні міркування. 1. Досвід. Кадри повинні бути ПРОФЕСІЙНИМИ: не може навчити  педагог того, чого сам не знає. Пропозиції: - вивчення й поширення досвіду кращих; - самоосвіта; - економічне та моральне стимулювання результатів роботи.   Молодість. Що можна вважати професійним зростанням? Результати учнів у ЗНО? Переможців у конкурсах та олімпіадах? Порівнюват

    Ви знаєте, а в нашої освіти є майбутнє. Не тому, що стартувала реформа Нової української школи, а тому, що задовго до початку реформи в нас були "непосидючі" вчителі - учителі, для яких вичитати програму на уроці - замало.  Сьогодні мова про колегу з Рахова - Оксану Турок.    Оксані Турок, напевно, замало роботи в класі, саме тому вона опікується клубом "Юних лісових рейнджерів", що діє при Рахівській ЗОШ №1 у рамках проекту БФ «Центр громадських ініціатив» та фінансується Міжнародною програмою лісової служби США. Одразу відповідаю на запитання, яке виникає мимоволі: ця робота вчителя не оплачується.  За нетривалий період юні «рейнджеренята» на чолі зОксаною Степанівною активно відзначили низкою заходів Міжнародний день лісу та «Годину Землі-2017». Однак, на реалізації Всеукраїнського проекту «Юні лісові рейнджери» не зупинилися. Вони залюбки долучилися до відзначення Міжнародного дня лісу. Учасники клубу зустрічаються з однолітками з інших шкіл для роз’

  Сьогодні випадково опинилася в одному місці в один час з колегою з сільської школи. Учителька початкових класів має стаж роботи майже як моє життя й може порівняти різні підходи в навчанні. Звичайно, мене цікавить ставлення до НУШ. Колега із захопленням розповідає про своїх діток, про ранкове коло, про читання. Виявляється, вона також із цікавості проходить  онлайн-курс для початківців  (хоч курс для неї не обов'язковий, оскільки наступного року не набирає першачків).   Зазвичай учителі із багаторічним стажем роботи стверджують, що раніше працювати було легше, а сьогодні й діти не ті, і батьки не ті. Моя нова знайома, навпаки, вважає, що зараз учитель має більше свободи й тому працюється набагато легше. Коли вчителька говорить про своїх дітей, здається, вони стоять поруч, ці допитливі маленькі люди :) .   Від такої звичайної розмови легко й приємно на душі: у нас насправді багато хороших учителів! Їхні ідеї, перевірені досвідом, втілені зовсім не в масштабах країни, а в межах о

  Біля повороту в село Рокосово (якщо їхати з Ужгорода, то  км за 10 перед Хустом) серед Красного поля височить хрест. На Закарпатті багато хрестів, але цей особливий: він пам'ять про березневу трагедію Карпатської України 1939 року. Уранці біля меморіального парку "Красне поле", традиційно оновленого до річниці,  ще тихо. Кого й чого сьогодні чекають душі загиблих за рідну землю? Пишних урочистих промов? Прапорів? Чи, може, молитви за мир і спокій та нашої з вами пам'яті? Про що нагадують і від чого застерігають? ...Мирне Закарпаття, чарівна природа, працелюбний (і дуже покірний?) народ - чи не тому на нього зазіхали сусіди?   Чехословацька армія отримала наказ відступати. Королівство Угорщина одержала 12 березня найбільші закарпатські міста Ужгород і Мукачеве, але хотіла захопити всю Карпатську Україну. Угорці розпочали переговори з Польською республікою. Країни обмежили Карпатській Україні телеграфний, телефонний та поштовий зв'язок. На кордоні Угорщина

  Третій день  експерименту з десятикласниками (власне висловлювання+повторення програмових творів із української літератури). І учні, і вчитель ведуть щоденник (щоденник учителя точно буде опубліковано, учнівський тільки у випадку, якщо знайдеться доброволець).   Сьогодні переглянула щоденникові записи учнів за третій день: майже всі зазначають, що експеримент діє, приклади з літератури добирати легше й уже повторили декілька творів; дехто нарешті зробив висновок, що буде перечитувати літературу (як це приємно читати! :) ). Майже всі скаржаться на брак часу для експерименту (7-8 хвилин на початку уроку). Цікава реакція учнів на результат: усі дівчата задоволені (дівчата в мене бійці :) ), що вже є якісь досягення , нехай і мінімальні; хлопці ж (аж восьмеро) скаржаться, що й часу мало, і теми складні, і результату нема, й оцінки не такі, як хотілося б :) . Отже, експеримент не припиняється, а продовжується :).

    Герой (у перекладі з давньогрецької -  святий, священний, божественний, богатир, звитяжець, витязь ) — людина, яка здійснює великі вчинки на благо людського суспільства. У стародавні часи, зокрема в давній Греції, у зв'язку з надзвичайними здібностями, героїв вважали за напівбогів. Усі захоплюються мужніми, сильними, відважними людьми, які жертвують собою заради порятунку інших.    В оповіданні Олександра Довженка "Ніч перед боєм" зображено епізод, коли молоді бійці в часи Другої світової війни замість захищати землю від фашистів, утікали, рятуючи власні життя. А тим часом ворог плюндрував українську землю, спалював села та людей у них... Чи треба їх засуджувати? На жаль, історія повторюється. Ми говорили про це на уроці, а зараз продовжуємо дискусію, відповідаючи на непрості запитання.   Героєм бути красиво, але чи легко? Чи готові ви на героїчний учинок заради інших? Якщо так, то на який саме? Ви "диванний" критик чи справжній герой?   Свої думки

"Тепер! Лови мить - це твоє все" - як не люблю таких голосних назв... Більше того, якби мені запропонували на вибір кілька книжок, названу  оминула б, бо переконана, що не можна жити тільки сьогоденням. Книга потрапила до моїх рук випадково ще місяць тому. Сталося так, що треба було чимось заповнити кілька годин, тож згадала про "Тепер".  Для мене будь-яка книга починається з особистості автора. Ерік Бертран Ларссен - колишній спецпризначенець, який брав участь в операціях у гарячих точках (Косово, Афганістан, Боснія). Зараз він відомий норвезький бізнес-консультант (магістр економіки) і спортивний психолог. Його книги стають бестселерами. Дійсно, "Тепер" читається на одному подиху.   ...Дозволю собі порушити композицію книги й розмістити думки про деякі розділи довільно. "Скиглення - це такий обхідний шлях до уникнення відповідальності... Ви ніби заздалегідь виправдовуєте невдачу". Як ми обожнюємо скиглити! А критикувати! А як натхне

  Кажуть, учитель повинен бути янголом. Не просто кажуть, а навіть описують цього янгола. Спочатку (в неприйнятому, на щастя) кодексі вчителя зазначили перелік "пір'їн" у крилах янгола - від моральних чеснот до відповідальності за всебічний розвиток учня (а що, добре, коли школярі після уроків ходять до спортзалу, грають на скрипці, малюють?). Згодом оприлюднили перелік компетентностей сучасного вчителя - від професійно-педагогічної до підприємницької (можливо, це ще не всі?)... Та чомусь  учитель у небесному статусі сам не вірить у власні сили й нагадує якусь комашку (думаю, біологи класифікують, яку саме:)), бо в янгольські крила ніхто не сміє витирати ноги.  Учора ж навіть ледве помітні крила висмикнули, заявивши на всю країну, що вчителі ліниві (див. "ТСН-тиждень").  Як учителеві не спробувати  ледарювати після таких слів, особливо якщо в тебе всі уроки "без вікна"?  Отож, як і годиться, нове життя слід починати з понеділка, а сьогодні (я

 "Експеримент-10" -  назва для форми роботи на уроці в 10 класах :) . "Геніальна когорта" (ласкава назва для учнів, які вперто не хочуть працювати поза уроком) стверджує, що в неї нема часу не те що перечитувати раніше пройдені твори, а навіть читати ті, що вичаємо зараз. "Що я можу для вас зробити, щоб змінити ситуацію? - цікавлюся в майбутніх як мінімум директорів успішних фірм. - Може, створити систему коротеньких відео по кожній темі? У вільний час зможете переглянути, а на уроці обговоримо проблеми". "Ні, не варто. Ці відео треба дивитися, а ми ж усе одно будемо лінуватися", - коментують деякі десятикласники...      Звичайно, поважаю шановне товариство за щирість, але такі слова звучать для вчителя як виклик... Що ж, там, де не можна мотивувати й переконати, є шанс примусити (у сенсі надихнути) :) . Тому приймаю цей виклик - і побачимо, хто з нас переможе :)  Тож завтра починаємо двотижневий експеримент із десятикласниками (для цього

     Шановні колеги, батьки й усі охочі! Цікаві Ваші думки про деякі аспекти Нової української школи  (НУШ). ОПИТУВАННЯ РОЗМІЩЕНО В БЛОЗІ (зверху зліва) - анонімно й без реєстрації, можна обирати кілька варіантів відповідей. Якщо заходите з телефона, погортайте сторінку вниз і натисніть "Переглянути веб-версію". Варіанти відповідей. НУШ - найкраща з реформ, які тільки можна уявити, а її позитивні результати вже є сьогодні. Свобода вчителя, можливість вибору сприятимуть зростанню знань і вмінь учнів. Усі ідеї НУШ теоретично дуже позитивні, але втілити їх у життя неможливо через брак коштів для створення пристойної матеріальної бази в школах. НУШ не підтримують самі вчителі, адже їм доведеться більше працювати. Дитиноцентроване навчання стане причиною українського освітнього дива. Підтримую ідею дитиноцентризму, але реалізована в класах, де 30 учнів, вона не буде ніколи. Дитиноцентризм сприятиме відсутності дисципліни, а без дисципліни навчання нема. Свобода ви

Будили...Лезом і обухом. СталИли шаблю і перо... Живем, Тарасе, Божим духом. Ревем і стогнем, як Дніпро. Вінки, промови, п'єдестали. Заріс давно Холодний Яр. Здобули й тут же просвистали, Скажи, хто тут не яничар? Клейноди зниділи у скрині. І хоч "Кобзар" твій, мов скрижаль. Туманить очі Катерині В мундирі вишитім москаль... Богдан Томенчук

    Як запам'ятається 8 Березня вам?   Напевно, приємними словами, квітами, шампанським і милими подарунками? Банально :)   Як виявляється, особливі емоції не від квітів і слів, а від того, що поліцейські корегують твій святковий розклад :)    Приємний день...починався зранку :) .     Задоволена покупками, ідеш до свого авто, а перед твоїм носом евакуатор везе чиюсь машину... "Комусь не пощастило", - жартуєш у піднесеному настрої ...і бачиш, що на черзі твоє авто, бо не вгледіла новий знак, що, виявляється, тут паркуватися вже заборонено...   Поки поліцейські перевіряли мої документи, підійшла перелякана власниця авто, яке щойно забрав евакуатор. Поліцейські дуже ввічливо заспокоїли жінку, що машину не викрали, із посмішкою пояснили адресу штраф-майданчика та мало не віршами привітали зі святом.   Одним словом, у Мукачеві круто вітають жінок :) .   Після певних перемовин (а спочатку все виглядало смішно - як розіграш) хлопці погодилися відпустити незлісног

Якщо Ви дуже серйозно ставитеся до проблеми свята 8 Березня, не читайте цей допис :) Міжнародний жіночий день. Кажуть, востаннє, тож треба якось попрощатися :). Багато хто з нас не визнає свято, мовляв, чоловічої уваги потребують не раз у році. Але, як люблять писати мої учні у творах, погляньмо на ситуацію під іншим кутом: хтось думає про почуття протилежної статі 8 березня? Нехтування жіночим святом принижує чоловіків: вони ж не ображаються на привітання 14 жовтня (День козацтва) і не вважають себе неповноцінними чи гендерно зневаженими :) . Отже, 8 березня прийнято говорити про жінок... АЛЕ... Якщо пишу про жінок-учителів (нас у професії переважна більшість), звинувачують у гендерній упередженості. Іронізую й гіперболізую - в обмеженому баченні дійсності. Серйозно - в стандартизації підходів. Якщо б зараз написала про дискримінацію - закинули б фемінізм. От і думаю: а про що взагалі писати - щоб нейтрально? :) Тому цей пост про жінку взагалі (уклін

     Слова вдячності неймовірним учителькам :)     Учора поширила пост-обурення: скопійовано мій текст і не вказано авторство. І тут почалося: і знайомі вчителі, і "фейсбучні" в коментарях залишали гумористично-іронічні версії "акту плагіату".  Здається, дрібниці? Можливо. Та від таких "дрібниць" виростають крила. Дякую за вашу підтримку й готовність стати на захист на будь-якому невидимому фронті. Мене часто запитують, що надихає. Надихаєте ви, дорогі знайомі й незнайомі колеги, яким, у принципі, могли би бути й байдужі чужі думки. Ви неймовірні. Ви - справжнє військо :) .  Такій підтримці, як ваша, навіть генерали позаздрили б :) . Я щаслива з того, що ви є :) .

"Уставте флешку у свій комп'ютер, вимкніть світло й сядьте за останню парту, так буде зручніше", - по-діловому рекомендують десятикласники, зайшовши сьогодні до мого кабінету.  Що робити? Виконую наказ  :)   Півкласу теж не зовсім розуміє, що відбувається  :) ...  А далі відеопривітання - так створюють святковий настрій учителям наші десятикласники  :)  .  Переглядаємо разом відео  :) Цю щирість, відвертість, світло й любов не виміряти оцінками, не вмістити у варіанти жодних тестів. У наших дітей, можливо, твори й "кострубаті", але зате серця - великі. І знаєте, це прекрасно  :) Насправді це відео має ще й другу частину, але вона настільки геніальна й особиста, що ми її не оприлюднюємо (напевно, аж до випускного)  :) P.S. Не зважайте на деякі помилки - ловіть емоції  :) P.S.P.S. Організатор зйомок та автор ідеї Сарваді Даринка. Це ще раз доводить, що одна людина може запалити багатьох  :)

У новому номері шкільної газети (редактори Каріна Анталовці та Катерина Щадей) •Найвідоміші жінки України •8 Березня вже на порозі! (привітання від одинадцятикласників) •Ким є Тарас Шевченко Шевченко для сучасного учня? •Перекази про Тараса Шевченка •Вислови відомих людей про велетня у " царстві людської культури« •Психологічні поради •Маловідомі факти з життя Шевченка •Традиційно: гороскоп від Станіслава :)

          Гортаючи стрічку у фейсбуці, натрапила на дуже приємний допис :) .      Одне інтернет-видання пише про Олесю Калинич як про вчительку, яка не ставить поганих оцінок у п'ятницю і створює з учнями підручник :). Розумію, що замітка написана на основі моїх публікацій про 6-В, але хотілося б дещо уточнити.      По-перше, я зовсім не ідеальна вчителька й мої діти отримують різні бали; ні дні тижня, ні погода на оцінки не впливають.     По-друге, так, у шостому класі ми трохи експериментуємо з формою навчання. Але я не вчитель-новатор і не винайшла жодної нової методики. Усе дуже просто. У шостому класі українська мова чотири рази на тиждень, тож можу дозволити собі розкіш час від часу трохи погратися. Та й насправді ніякі це не ігри, а звичайна робота, але трохи в іншому форматі, бо деякі традиційні види робіт подаємо інакше. Про це детальніше.    Фронтальне опитування замінюємо на вікторину. Удома учні готують запитання для класу, добирають відповіді. Оскільки діти з

  Кажуть, що світ змінило три яблука: яблуко Єви, яблуко Ньютона та яблуко Apple. Без перебільшень сюди можна додати четверте яблуко - символ учительського руху ЕdCamp (погляньте на символ - листочок зверху яблука :) ).   Сьогодні в моєму рідному селі відбувся масштабний захід - освітянська (не)конференція. Чим для мене стала сьогоднішня подія? 1. ЕdCamp - ярмарок ідей, емоцій.  Безмежно радієш, зустрічаючи давніх знайомих, з якими бачилася аж минулого року на ЕdCamp у Луково (Закарпаття): Олена Ганич, Тамара Павлик, Галина Левко, Оксана Огієнко, Світлана Кострець... Цей ряд можна доооовго продовжувати.   ЕdCamp - це коли знайомства стають реальними: Вікторія Биркович, Олександр Папіш, Ілля Філіпов :) .   Приємно бачити знайомих, із якими спілкуєшся в соцмережі. Але неймовірно круто усвідомлювати, що значна частина " енциклопедії" про сучасних учителів приїхала в твоє Рокосово :).   Саме ЕdCamp познайомив мене з неординарною людиною - генератором ідей - паном