З майбутнього зошита з української мови (підготовка до ЗНО в 10 класі)  :) А ще - фонетика через математичне рівняння (якщо його так можна назвати), лайфхаки з мови в рубриці "Не правила", звичайно ж, тести й різні способи написання есе. І - на прохання 9-Б - розширена шкала оцінок учителя :) ...та багато іншого - нового :) - з любов'ю до дитини й учителя :) P.S. Заздалегідь вдячна критикам, які обов'язково помітять, що "ця вчителька пропонує списувати" :) .

  2017-2018 навчальний рік незаплановано виявився марафоном, старт у якому взяла ще в червні, розпочавши роботу над зошитами, а закінчила 22 травня в Києві (хоча ні, закінчиться марафон у шкільному таборі, де мене призначили на посаду аніматора для своїх десятикласників :) ).  Улюблені діти в рідній школі вимагали бути в тонусі - так з'явилися ще одні міні-конспекти, які залишилося доповнити й  оформити в окремі зошити. Енциклопедія, на яку витрачаю багато часу, запрошуючи\переконуючи\умовляючи колег долучатися до проекту й ділитися досвідом, аби заперечити думку, що наші вчителі й освіта - безнадійні. А ще - форуми, майстер-класи, семінари, лекції, учнівські олімпіади, "Учитель року-2018"... і підручник, співатором якого маю честь бути :) . Про все згадане й не тільки, звичайно ж, писала в блозі :) . Я б і сьогодні не оглянулася на рік, що минає, якби не приємний сюрприз: на святі Останнього дзвоника вручили відзнаку Закарпатської обласної ради та Закарпатської держа

    Дорогі колеги! Любі учні! Шановні батьки!   Зі святом усіх нас - святом Останнього дзвоника :)   Ми всі ще на один рік помудрішали, здолали нові вершини, здійснили власні відкриття; витрачали нерви, раділи перемогам і засмучувалися через невдачі, брали паузи, ставили життєві коми й ішли далі... Навчальний 2017-2018 рік завершується логічною крапкою (для когось - трьома крапками з іспитами й ЗНО). Нехай наше життя не залежить від розділових знаків, а буде наповнене яскравими барвами літніх емоцій! :) P.S. Це минулорічні слова, у яких я змінила тільки роки, а все інше залишилося: і цей рік, як і минулий, багатий подіями, знайомствами; і цей травень  - такий бажаний, а літо на порозі - спокусливе. Нехай останній дзвінок подарує насолоду всім: і учням, і їхнім батькам, і, звичайно, нам, учителям :). Тільки для випускників він  по-справжньому останній - нехай останній дзвінок стане відліком їхнього нового, трохи дорослішого, але такого цікавого й прекрасного життя!  P.S.P.S. Як

  Слова Лілії Гриневич під час інтерв’ю для УНІАН  про добровільну сертифікацію для педагогів (іншими словами - ЗНО для вчителів) уже вкотре викликали хвилю обговорень. Узагалі, словосполучення "ЗНО для вчителів" не може залишити освітян байдужими, тому, незважаючи на втому в кінці навчального року, очікування (а в когось уже й рефлексію) ЗНО для учнів, колеги завзято коментують цю тему. Часом вона обростає химерами й нагадує сюжети в найкращих традиціях фільмів жахів. Щоб з'ясувати, наскільки "страшним" є ЗНО для вчителів, звернулася до Руслана Гурака , голови Державної служби якості освіти (ДСЯО), очільника інстанції, яка якраз і відповідатиме за нашу з вами сертифікацію.   Примітка. ДСЯО - служба, яка вже зовсім скоро - у 6 областях із нового навчального 2018-2019 року, а в 19 інших - із 1 січня 2019 року - проводитиме акредитацію навчальних закладів, славнозвісну сертифікацію й атестацю вчителів та затверджуватиме навчальні програми тощо.   Отже, д

  22 травня в Києві в  Національному музеї Тараса Шевченка відбулося нагородження переможців Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка (тут - новина від МОН ).   Здавалося б, іще одне офіційне свято. Особливо тоді, коли Україною прокотилася хвиля нагороджень: чи не кожні область, район, місто звітують про своїх учнів-переможців. Та свято виявилося настільки теплим і щирим, що зазвичай суха офіційна частина перетворилася на справжнє живе спілкування.   "Ми дуже довго пасивно ставилися до слів "да какая разніца, на каком язике говорить", - так до учнів і вчителів у вітальному слові звернувся В'ячеслав Кириленко, віце-прем'єр-міністр України, і наголосив: - Маємо захищати українську мову й на законодавчому рівні, і підтримуючи розвиток нашої молоді. Потрібно пам‘ятати, що наші вороги завжди починали знищення українського народу зі знищення нашої мови, а ми маємо плекати її".   "У дорослому житті перед вами обов’язково колись пост

Завтра стартує ЗНО-2018 - у мережі популярним стає флешмоб на підтримку учнів, які складають тестування. Удачі всім випускникам!  Зараз варто підтримати й учителів, учні яких складають ЗНО. Цього року я спокійна, бо мої найстарші діти - 10-класники, проте добре розумію емоції колег у випускних класах. Нехай усім щастить на ЗНО й не тільки 😊

  Блог для мене вже став частиною професії :). Особливо приємно, що деякі дописи, напевно, близькі багатьом, бо набирають десятки тисяч переглядів, як-от: " Лист Миколая до вчителя " (більше 111 тисяч переглядів) чи, наприклад, " Цікава арифметика: скільки коштує зібрати вчителя до школи, або Придбати не можна обійтися : ) ".   Позавчора опублікувала допис " Новації ЗНО-2019: збільшення тестів до 105 з української мови й фізичне виховання як предмет ЗНО " із навмисним фейково-провокаційним заголовком (пообіцяла колегам на курсах, коли говорили про медіаграмотність). Як на мене, зміст посту не цікавий загалу - коротка інформація про лекцію в ЗІППО, але через "голосний" заголовок допис поширюється. Деякі колеги підтримують мої ідеї і вважають їх потрібними, тому діляться ними, інші сміються з витівки, прогнозують результат. Та багато хто не прочитав тексту за заголовком і почав обговорення "новацій" ЗНО (хоча в блозі двічі наголошено, що

   Нова українська школа. Повторюся, коли скажу: Нова українська школа не народилася сьогодні чи два роки тому, бо, заснована на дитиноцентризмі - світлій любові до дитини,  творилася на уроках багатьох учителів навіть за радянських часів. Вона не має чіткої межі (експериментальні перші класи чи початкова школа взагалі), бо існує навіть в університеті. Нова українська школа - не красиві парти й кольоровий конструктор LEGO (хоча й це теж, я за те, щоб діти вчилися в комфортних умовах), а люди - учителі й викладачі.   Мені зараз дуже приємно писати цей пост, бо він про Нову українську школу в... УжНУ на філологічному факультеті :) .  У лютому викладачка УжНУ Оксана Кузьма  в рамках спецкурсу "Українська лірика кінця ХІХ - початку ХХ століття"    запустила проект - сторінка письменника в соцмережі (див. "Письменники" з філологічного факультету УжНУ :) ). Як і будь-що нове, цей проект наткнувся на шквал критики, але добре, що "письменники"-студенти не опуст

    Новації ЗНО-2019: збільшення тестів до 105 з української мови й фізичне виховання як предмет ЗНО, а також - аудіювання тексту з української мови й ще декілька ... фейкових рядків представила колегам на одному зі слайдів презентації сьогодні в ЗІППО :) Чому? Щоб підтвердити, як діє клікбейт (поширення новин через заголовки без читання тексту).   Сьогодні лекція була не зовсім лекцією, швидше спілкуванням про те, що хвилює кожного: як зробити урок цікавим і дієвим (у розумінні учнів); говорили про доцільність нововведень і можливість реалізації їх. Не секрет, часом нам здається, що за гонитвою за ключовими компетентностями, наскрізними лініями й іншими "фішками" Нової української школи ми губимо щось важливе: знання замінюємо грою, дисципліну - шумом і сміхом, а прогнозований результат - красивими звітами. Та насправді в школі місце і знанням, і грі, і сміху. Навчання може й має бути цікавим і не важким.    Частина нашої розмови - про теми, які прозвучали під час конк

    Кілька разів поривалася написати на цю тему й відкладала.   У мережі час від часу вибухають гнівом, осудом і навіть образами коментарі про підручники, посібники через їхню недосконалість.  Так, кожен із нас має право на власну думку. Так, у підручниках є помилки, а шкільні видання не завжди досконалі. Та останнім часом (а може, й не останнім) у соцмережах часто припускають, що підручники пишуть некомпетентні й непрофесійні люди, які навряд чи працювали з дітьми. Узагалі, ми любимо робити припущення, бо так легше будувати власні аргументи. Але хіба кожне припущення дорівнює факту? До того ж існує суттєва різниця між конструктивною критикою (коли не тільки критикуєш, а й допомагаєш виправити ситуацію) і просто голослівним "оскарженням зла". ...У школі Василя Сухомлинського й Шалви Амонашвілі існувало правило: якщо учневі не подобався параграф підручника, він міг написати свій і вчитися за ним.   Цікаво, скільки підручників написали обурені (часто - наперед обурені)

 " Як гірко, що так швидко бідніє Закарпаття... У листопаді пішов Василь Васильович Німчук, грудень забрав Бориса Кириловича Галаса, зараз - Михайло Іванович Сюсько...  - сумно закінчувався в лютому мій спогад про видатних мовознавців, у яких мала щастя вчитися. Боляче, що доводиться додавати: - 12 травня з нами попрощався Любомир Омелянович Белей" .   Белей Любомир Омелянович — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1997, професор з 2002. Директор та засновник Науково–дослідного інституту україністики імені Михайла Мольнара, автор наукових праць, присвячених питанням мови, укладач старослов’янсько-українського словника. Так пише про Любомира Омеляновича Вікіпедія. Для студентів філологічного факультету УжНУ він один із найкращих викладачів: завдяки майстерності нашого Вчителя старослов'янська мова не здавалася складною, а, навпаки, ми любили непросту дисципліну через професійність і тонку іронію викладача.   Любомир Омелянович не тільки мовознавець. Він

   12 травня у Львові Всеукраїнський фестиваль "Сонячні пелюстки", організований  видавництвом "Соняшник" , подарував радість зустрічі з освітянами з різних регіонів (представниками Міністерства освіти й науки України, методистами обласних та районних, міських відділів освіти, учителями).  Перший мій виступ присвячений зошитам із мемами для 9 класу, другий - зошитам для 10 класу, а третій - "кухні" ментальних карт (майстер-клас).     Примітка. Насправді я готувала один виступ, але (уже традиційно :) ) не обійшлося без курйозу: Дмитро Дроздовський, співавтор зошитів, замість запланованих 20 хвилин, півтори години натхненно говорив про реалізацію ключових компетентностей на сучасному уроці української літератури (відповідно забрав мій час:) ). Організаторам фестивалю довелося імпровізувати й виділити мені аж три виступи (дорогий Юрію Олександровичу, перепрошую, що забрала Ваш час) :).    Частина перша. Зошити з української мови та літератури для 9 класу

Протягом року ми з десятикласниками вчилися експериментуючи :) У результаті на матеріалі помилок, яких найчастіше припускалися учні, народилося декілька ідей: 💻словник лексико-граматичних помилок у власних висловлюваннях (фото 2) - помилки на основі паронімів, кальок, дієприслівникових зворотів тощо із поясненнями; 💻словник фразеологізмів (фото 3) - ілюстровані пояснення фразеологізмів, які є в тестах ЗНО, а також походження їх (до речі, невеличкі тексти можна використовувати як приклади під час написання твору); 💻картки з літератури за програмовими творами (для підготовки до ЗНО) (фото 1) з малюнками-асоціаціями та аналізом. Ці та інші матеріали можна буде замовити влітку :)

     Зошити з української мови та літератури для 9 класу (у співавторстві з Д. І. Дроздовським) у частини тих, хто познайомився з ними, викликали захоплення (безмежно вдячна колегам за повідомлення й коментарі), в інших - неcприйняття (критика завжди викликає бажання рости). Але приємно, що нікого не залишили байдужими :) . Саме зошити - актуальність і перспективи - сьогодні обговорили з паном Юрієм Морщавкою. Тож на запрошення видавництва "Соняшник" 12 травня (субота) у Львові на освітянському фестивалі проводитиму майстер-клас із використання зошитів (із відеофрагментами зі своїх уроків - практичною роботою учнів), а також огляд плюсів і мінусів видання, переформатування його в 10 класі. Звичайно, поговоримо і про особливості проведення випробувань під час  конкурсу "Учитель року-2018".  Отже, до зустрічі - 12-го о 12-ій у Львові :).  P.S. Сьогодні день пройшов під знаком зошита: дякую пані Олені Семеног за відеопрезентацію зошитів у рамках Міжнародної на

    Концепція Нової української школи два роки тому викликала хвилю обговорень, адже, і справді, стала свіжим явищем в українській освітній темі. Восени прийнято Закон про освіту, який теж не залишив нікого байдужим (особливо стаття про мову). А   2 травня МОН винесло для громадського обговорення проект Закону "Про повну загальну середню освіту" .      Загалом проект Закону - цікаве чтиво, правда, у багатьох моментах дуже схожий на попередній. Звичайно, крім знань, тепер в ідеалі наші учні повинні зі школи вийти зі сформованими ключовими компетентностями (комунікативна, математична, підприємливість, екологічна тощо).    У Законі добре прописано, яким має бути навчальний заклад і навчально-освітній процес. Та мене як практика цікавить ще й інший момент - наповнюваність класів (чи може  бути вчитель однаково уважним протягом уроку до кожного учня, якщо у класі їх 30?).  У статті 12 (формування класів (груп) у закладах загальної середньої освіти), частині другій зазначено:

   "Якщо ти представник контролюючих органів, ти ніколи не будеш класний і популярний,- так починав свій виступ  Нік Морган під час   семінару TAIEX (Київ, 17-18 квітня, вивчення досвіду країн ЄС щодо інспектування у сфері освіти)  про систему освіти в Шотландії. - Наш міністр освіти описує нашу систему як досконалу, але це бажання, а не дійсність".     Якщо для освіти Нідерландів ключовим поняттям є довіра, то для Шотландії це    відкритість.    В основі інспекції шкіл лежить самооцінка. Умовно кажучи, учителі й директор самі ставлять собі оцінки за 14 показниками, а потім ці своєрідні звіти вивчає інспекція. Думаю, багато б наших колег творчо підійшли до самооцінки: тут було б усе: і розмаїття форм, і методів роботи, і самоосвіта - на сторінках звітів наші школи вмить стали б досконалими... Виявляється, шотландці теж часом грішать неправдою. Тільки якщо українські вчителі охоче вдаються до гіперболи, то шотландські колеги - до літоти (применшення) - і цьому теж є лог

У """" "Коли я повертаюся зі школи, то не виходжу зі своєї кімнати. Батьки сваряться: "Ти як кімнатна рослина". Парадокс: коли хочу їм щось розповісти, вони мене просто не слухають, тільки вдають. Так народжуються "рослини" ,- це уривок із твору дев'ятикласниці. - Агов, учені, лікарі, можновладці - просто дорослі! Ви говорите, що діти вас не чують? Можливо, просто навпаки?" І - як продовження - думка з іншого твору: "Дорослі не те що нас чи одне одного - вони себе не чують". Початок тут.