Їх не можна підкорити. Їх треба знищити. «Не передушивши бджіл, не їсти меду», — як казав їхній король Данило в XIII столітті.
…
— Але, Людвігу, ти мусиш знати: у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту…
У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників… От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного.
— Йа фатер! Ми будемо нищити їх, лише поскільки кожний солдат мусить убить ворога і позбавить честі ворогиню. Я зрозумів тебе. Дальше вони самі будуть нищити один одного! Я розділю їх, куплю, розбещу!
— Я бачу, хлопчику, тебе дечому навчили. Їх треба розбити, поки вони не очухались од своїх помилок. Якщо ж не встигнем — ми пропали.
— Фатер, я їх озброю! Я дам одному брату зброю, другому ні, от вони й вороги до смерті!
🤍Це фрагменти кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» - діалог фашистів (батька й сина) про українців. Ернст фон Крауз (батько) справедливо каже: «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки».
🤍Але ми можемо навчитися й жити, як люди високої марки.
Навчитися відкидати особисті образи й амбіції в ім‘я великого, державного - миру в нашій країні і світі.
Виступ Президента в Мюнхені - заклик об’єднатися заради спільної боротьби. Сьогодні як ніколи важливо відмовитися від міжусобних воєн заради перемоги у великій війні.
Зображення - з Інтернету.
P. S. Якщо вам хочеться дискутувати, спочатку перечитайте, будь ласка, трагічну біографію Довженка, його «Щоденник», його «Україну в огні»… Тільки не скорочено, як деякі учні, а так, як казав Тарас Шевченко у вічному посланні «І мертвим, і живим…»:
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
