Про способи мотивації на основі психотипів, ефективні методики та онлайн-ресурси. TeachОn (online)

 

  Кажуть, ще три тисячі років тому на одній із пірамід викарбували: "Світ добігає кінця, бо діти перестали слухати батьків". Ці слова дехто  перефразовує: учні перестали поважати вчителів (хіба?), бо от раніше (років з 20, 30, 40...) усе було не так.
  Звісно, можна з ностальгією згадувати, коли й діти були слухнянішими, і підручники простішими, і жили без гаджетів... Проте зараз інший час - і наші діти ніколи не будуть такими, як 20 чи 50 років тому. Та й не треба. Замість згадувати й мріяти, варто вчитися, щоб знаходити спільну мову з сучасними підлітками, які, насправді, дуже розумні й "інтерактивні".
   Як учитися? Наприклад, пройти курс у школі викладання Teach on (online) для вчителів, викладачів та репетиторів, які прагнуть дізнатися більше про:
- ефективні методики навчання сучасних підлітків;
- використання новітніх онлайн-ресурсів на уроках;
- способи мотивації на основі психотипів учнів;
- можливості викладання онлайн: індивідуально та в групах.
Автори школи обіцяють лише перевірені методики та лайфхаки від викладачів-практиків.

 Я вже зареєструвалася, тож до зустрічі в школі :)

Деталі тут: http://bit.ly/2MV5yh6

За лаштунками результатів ЗНО

 

   У десятому класі (минулого року) один уже випускник написав у творі про мотивацію, що вчитель може й на стіни дертися, а він (Артур) учитися все одно не буде (так-так, не всі заслужені вчителі ідеальні). Згодом на запитання, чому не прочитав повість "Земля" Ольги Кобилянської відповів: "Не хотів, бо ви мене не достатньо мотивували". "Ну, що ж, - відповіла тоді я. - Мотивований буде кожен, а ти особливо". Сьогодні Артур одним із перших поділився результатом - 10 балів ДПА :) . Правда, річна в Артура точно не 10... Таких Артурів у моїх двох одинадцятих було чимало. Ми подолали непростий шлях: замість кількох обов'язкових творів у році за підрахунками учнів написали з півсотні (і, звісно, кожен твір перевірено вчителем); розв'язали точно понад тисячу (це літота) тестів; заново складали вірші напам'ять (не на уроках - на уроках теми, нема часу, а поміж уроками замість кави й обіду)...
"О, ти вийшла з кабінету?" - жартували друзі й колеги, коли зрідка бачили мене вдень на подвір'ї школи або навіть у місті (просто на ЗНО понад 20 віршів, а учнів 41 - кожного треба послухати). "Не забувай, що вчитель - це всього-на-всього професія", - нагадували інші, коли навіть увечері віддавала перевагу спілкуванню з дітьми та марафону в інстаграмі. Часом була прискіпливою й вимогливою, а на причину "втомлений" відповідала словами Ліни Костенко з Марусі Чурай: "Не скигли, доню, то великий брид". А часом заплющувала очі на "борги" й "хвости". Що стоїть за кожною цифрою? Насамперед праця. Можна гратися досхочу, та без роботи розуму результату не буде. Можна б вічність чекати натхнення, та тільки час невпинний, тому доводиться працювати й через "не хочу".
Ще не знаю всіх результатів, та вже радію, бо 50% одинадцятикласників отримали відмінні бали. Тішуся з "дванадцяток" медалістів та учнів, які добре вчилися, проте найбільшим досягненням уважаю результати випускників, які перемогли себе й виросли в цій боротьбі з собою. Бо насправді показник успіху  - це не найвищий результат, а вміння перемагати власні слабкості.

Переконана, так робила не тільки я, а переважна більшість учителів України, телефони яких сьогодні гарячі від дзвінків та повідомлень: випускники діляться результатами ЗНО. У кожного вчителя свої історії, але більшість їх із хепіендом (почитайте стрічку у фейсбуці). Звісно, є й інший бік: не всі учні подолали поріг. Зараз багато хто смакує заголовки на зразок "15% учнів завалили ЗНО з української мови та літератури". По-перше, це не 15% учнів "завалили" ЗНО, це 85% випускників добре впоралися з тестуванням. По-друге, країні потрібні не тільки економісти та юристи, а й будівельники. А по-третє, якщо 15% і завалили ЗНО, то це не тільки діти, а всі ми разом: учні, вчителі, батьки й система освіти загалом.

Хоч оцінювання ЗОВНІШНЄ, але за кожним учнем - його вчитель. І хоч тестування НЕЗАЛЕЖНЕ, саме за результатами ЗНО будуть оцінювати роботу вчителя за рік на серпневій педраді. Звісно, порівнюватимуться річні оцінки та результати ДПА.  А вчитель, як учень без домашнього, буде пояснювати, чому оцінки не збігаються... Проте головне не це в нашій учительській професії (зі сфери надання послуг?). Та чи й професії, бо я ще ніколи не бачила, щоб представники інших спеціальностей (офіціанти, перукарі, продавці) плакали від слів вдячності дітей.

P.S. Cпочатку подумала до цього допису додати ілюстрацію - слова учнів. Але особисте має залишатися особистим, тому фото зовсім інше :)

Соняшник. 10 років шляху: від зернятка до сонця

Якось учень запитав відомого мудреця:
– Я хочу знати, учителю, скільки друзів повинно бути в людини? Якщо прагнутиму шукати собі багато друзів, то це буде якось штучно; та й не завжди відразу зрозумієш, що за людина перед тобою й чи можна з нею по-справжньому дружити.
– Добре, ти почуєш відповідь, – сказав учитель. – Бачиш ту високу яблуню? Це одна з найвищих яблунь у світі. Зірви для мене яблуко із самої верхівки.
Задерши голову й побачивши у височині освітлені сонцем яблука, чоловік розгубився:
– Але, учителю, це насправді дуже висока яблуня. Як я можу дістати плода?
– А ти поклич друга, і ви разом зірвете яблуко, – порадив мудрець.
Чоловік покликав знайомого, став йому на плечі, але все одно був далекий від верхівки дерева.
– Ні, нічого не вдається, – пробурмотів він.
– А що, хіба в тебе більше немає друзів? – посміхнувся вчитель.
Чоловік покликав ще кількох. Вони підіймалися на плечі один одного, будували живі піраміди, тягнулися вгору, але… всі конструкції руйнувалися, люди падали, їм не вдавалося дістатися до самої верхівки.
Простеживши все це, мудрець покликав учня й мовив:
– Тепер ти зрозумів, скільки людині треба справжніх друзів?
– Так, учителю, я зрозумів, – відповів чоловік, – їх потрібно багато, щоб ми спільно могли розв’язати будь-яку проблему!
Учитель похитав головою:
– Це так, є справи, для яких потрібно багато людей. Чи всього одна мудра людина, якій спало б на думку принести драбину!

Ця притча - про "Соняшник" і "Соняшникових" друзів, які підтримують, надихають творчий колектив і є його мудрими порадниками. А друзів у "Соняшника" багато  - і в цьому його сила. По-справжньому креативне об'єднання (де продумано все до дрібниць - від бейджиків до насиченої роботи й активного відпочинку) збирає таких же талановитих людей. Вечір, присвячений десятиріччю "Соняшника" перетворився на свято ідей і оригінальних подарунків, де кожна область виявила неабияку креативність: вірші, квести, символи, обереги. Але найдорожчий подарунок - справжні емоції й невдавана повага. Вразив зворушливий подарунок керівника від колективу - людей, які зазвичай за лаштунками, наче невидимі янголи, дбають про те, щоб "Соняшник" квітнув.

Цього тижня Соняшники (без лапок, бо про людей) святкують 10-тиріччя низкою освітянських заходів у рамках проекту "10 років шляху: від зернятка до сонця" (це й  освітянський форум "Шкільна реформа - вікно можливостей для кращого життя", і зустріч із академіком Олександром Ляшенком на тему "Дидактико-методичне забезпечення сучасної української школи: чого ми очікуємо від реформування освіти?", і екскурсії, і навіть кулінарна толока). А Харків завдяки творчому колективу приймає гостей - методистів обласних інститутів, керівників методичних об'єднань і вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури та природничих дисциплін. 

Що повезуть гості з Харкова? Звичайно, нагороди, подяки, настрій, сонячні емоції й... живе соняшникове насіння, щоб посадити в кожній області України. Тож нехай і "Соняшник" із цих зерняток росте, квітне, повертається до сонця, дає щедрі урожаї й залишається не декорацією, а важливою ланкою освітнього процесу.

P.S. Мій авторський сюрприз до ювілею "Соняшника", звісно, не був запланований, проте навіть його можна сприймати позитивно: не всім удається піти, як кажуть, по-англійськи й водночас дуже помітно :) .

Харків. До зустрічі 11 червня

Субота. Вихідний. Уже майже КАНІКУЛИ. Проте точно знаю, що зараз багато активних учителів та методистів збираються до Харкова на щорічну нараду методистів обласних інститутів (академій) післядипломної освіти за участі представників МОН України. Проте це буде не звична нарада, а форум, для участі в якому зареєструвалося понад 250 учителів Харківщини й не тільки.
Організатор заходу - "Соняшник", який укотре збирає друзів та однодумців й обіцяє багато приємних вражень.
*****************
Про що мій виступ?
Про нові напрацювання, у частині яких допомогли читачі в Інстаграмі - учні та  колеги. Так, шановні читачі, саме ви впливаєте на формат змін у зошитах (до речі, вони будуть суттєвими, але про це пізніше).
Дякую всім, хто допоміг вибрати титульну сторінку для 10 класу, узявши участь у голосуванні (див. світлину - наразі сторінка робоча, і сподіваюся, буде частиною серії). А ще дякую за активність учням та ученицям, які зберегли рубрику "Оцінка вчителеві" (здавалося, що нею мало хто користується, тому попросила онлайн дозвіл видалити :): виявилося, що моя думка дуже хибна :) ).

Звичайно, про всі новини форуму, анонси, про зміни, які на нас чекатимуть із наступного навчального року, читайте в блозі 11 червня, адже захід відбудеться саме цього дня.
До зустрічі в Харкові! :)