"У Монастирці (село на Хустщині) ще багато снігу", - ділиться вчора Оленка, учителька сільської школи. А Берегівщина навіть у вітряний день зустрічає сонцем і цвітом ліщини на узбіччях. У селі Яноші снігу точно нема - це було з'ясовано після 20 хвилин блукань по вуличках чистого й охайного села, у якому навігатор відмовиввся визначати вулиці. Напевно, піддався стереотипу, що на Берегівщині української не розуміють. Та люди в Яношах привітні й добре розуміють українську, бо за кілька хвилин, дослухавшись до їхніх порад, ми, чотири хустянки, опинилися біля Яношівської ЗОШ І - ІІІ ступенів, у якій учора відбувся
афілійований міні-EdCamp Yanoshi 2019. 170 гостей із різних куточків України зібралися на (не)конференцію "Сучасні тренди в освіті", організовану координаторами Іванною Хіміч та Ельвірою Лесишин за сприяння
Департаменту освіти й науки Закарпатської ОДА та
Берегівської РДА, а також за участі очільниці
Департаменту освіти й науки Закарпатської ОДА Ганни Сопкової та заступника міністра освіти й науки України Вадима Карандія.
Пані Сопкова привітала гостей сонячного Закарпаття та наголосила на ключовій ролі вчителя в школі, адже завдяки тільки добре оснащеному освітньому простору реформа не відбудеться. Ганна Іванівна наголосила, що найкращі вчителі повинні підтримуватись місцевою владою і матеріально, саме тому переможці обласного етапу конкурсу "Учитель року-2019" (завершився в п'ятницю 22 лютого) отримали значні грошові винагороди. Також було зазначено, що навчальний простір усіх перших класів Закарпаття з кількістю 7 - 30 учнів укомплектований згідно з вимогами НУШ.
Пан Карандій виступ розпочав із актуальної теми — нової форми підвищення кваліфікації, на яку із держбюджету виділено 265 мільйонів гривень. 165 мільйонів -- для традиційного підвищення кваліфікації в ІППО, а 100 мільйонів виділено закладам освіти (учителі матимуть змогу обирати курси, майстер-класи, які хочуть відвідати, або можуть запросити освітнього тренера до навчального закладу). Невдовзі має з'явитися проект постанови, щоб із 1 вересня 2019 року такі курси для педагогів почали діяти.
Утворено Державну службу якості освіти. Один із напрямів роботи ДСЯО — інституційний аудит, який не варто ототожнювати з традиційною атестацією навчальних закладів, бо вона була неефективною й формальною. До інституційного аудиту залучатимуться й акредитовані громадські організації.
Наразі стартував пілотний проект (розрахований на три роки) - сертифікація вчителів початкової школи. У сертифікованого вчителя не лише зарплата збільшується - він матиме більше прав і свобод (наприклад, може брати участь у сертифікації інших учителів). Важливо, що вся додаткова діяльність буде оплачуватися окремо, а не грунтуватиметься на ентузіазмі. Сьогодні сертифікацію можуть пройти вчителі тільки початкових класів, бо наразі є тільки Стандарт початкової школи - нового Стандарту загальної середньої освіти ще нема.
Важливим напрямом реформування освіти є інклюзія - це не лише робота з дітьми з особливими фізичними потребами, а й з особливими освітніми потребами. Одним із важливих завдань інклюзивної освіти є питання, яким чином збільшити кількість вступників, наприклад, угорської нацменшини, до українських ВНЗ. Для цього адаптовано поріг склав / не склав ЗНО з української мови та літератури для угорців.
Пан Вадим наголосив, що ЗНО після 9 класу треба проводити в іншому форматі; це має бути засіб, який підтримує навчальний процес, а не лише вимірює, бо інакше вчитель все одно орієнтуватиметься не на Стандарт, а на ЗНО, адже саме цим інструментом "вимірюють" його учня.
ДПА у формі ЗНО в початковій школі буде жорсткою оцінкою, яка має юридичне значення, а стане моніторингом освіти, щоб проаналізувати результати НУШ.
Наступний етап --
сесії експертів (див. програму).
Слухаючи анонс кожного експерта, подумала: єдине, що є "незручним" в організації (не)конференцій, так це те, що коли ти сам експерт, не можеш почути колег, які проводять майстер-класи в один час із тобою (хотілося відвідати майстер-клас талановитого земляка Сашка Папіша, який працює з Освіторією над гейміфікацією підготовки до ЗНО).
Про стереотипи. Є стереотип, що великі міста організовують масштабні освітянські заходи, а, периферія, мовляв, живе в іншому вимірі. Дуже важливо, що на Закарпатті саме невеликі села стають майданчиком для освітянських дискусій, щоб надихати вчителів: (не)конференції проведено в Лукові (Іршавщина); Рокосово (Хустщина), місті Мукачево та селі Яноші (Берегівщина).
Інша стереотипна думка полягає в тому, що сьогодні вчитель не має свободи, проте освітянські заходи показують, що ми насправді вільні, звичайно, якщо самі того хочемо, і саме від нас, освітян залежить те, що хочемо почути й зробити.
Є стереотип, що високопосадовці тільки контролюють роботу вчителів. Проте вчора й заступник міністра освіти й науки України Вадим Карандій, і директор Департаменту освіти й науки Закарпатської ОДА Ганна Сопкова відвідали майстер-класи, темами яких зацікавилися.
Радію спілкуванню з колегами з різних куточків України й тішуся, адже щоразу закарпатських учителів, готових учитися й ділитися власними ідеями, стає все більше й більше.
Щиро дякую всім колегам, які обрали мій виступ, за підтримку та за роботу під час майстер-класу, адже без зворотного зв'язку немає спілкування. Звичайно, можна було сказати й показати більше, але строго регламентований час збіг... і так приємно, коли пора завершувати, а присутні ще хочуть почаклувати над есе.
Безмежно рада зустрічі з однодумцями із Закарпаття, гостям із Запоріжжя, Кропивницького та навіть Дебальцева. Бути вчителем непросто (а чи є прості професії?), та коли ти йдеш у клас до дітей, розумієш, що маєш навчити кожного, а як це зробити - залежить лише від тебе.
Щиро дякую пані Ірині Бакаленко за запрошення зустрітися зі студентами Запорізького національного університету та пану Сергію Вожжову за пропозицію долучитися до цікавого проекту.
P.S. Дякую колегиням із Ужгорода, які вкотре обирають мій майстер-клас: дівчата, хоча спілкуємося мало, але враження, що знайомі багато років :) .
