четвер, 28 лютого 2019 р.

Учні 7-В вже майже два місяці на уроках української мови працюють на "приватні підприємства", які самі й заснували :) (деталі - за покликанням).
  Зрозуміло, як і на будь-якій фірмі, усі доходи й видатки фіксуються.
  Сьогодні день, коли "гроші" можна витратити - підвищити бал за написану вчора самостійну роботу з теми "Дієприслівник". Курс на сьогодні - 1 бал оцінки в журнал=10 зароблених одиниць. Протягом двох хвилин "бізнес-партнери" радилися, як раціонально витратити кошти. Насамкінець із "рахунків" знято певні суми, а деякі учні підвищили свої оцінки за самостійну роботу.
  Чи не є додавання одного балу до самостійної роботи завищенням результатів реальних знань і вмінь? Не є. По-перше, "гроші" учні заробили протягом багатьох уроків - у бланку зафіксована активність кожного. По-друге, уміння домовлятися - одне з важливих у житті, це також своєрідна робота, яка має винагороджуватися. По-третє, бажання підтримати одне одного гуртує клас.
  А оцінки... їх і так багато. То хіба не можна дозволити дітям радість?
 "Тему "Дієслово" завершено. Можливо, припинимо гру?" - раджуся з учнями. "Нііііііі", - чую хор у відповідь :) . То чому не гратися, коли навіть одиниця - позитивний бал? :)

"Лексичні помилки"

 
Зошит "Лексичні помилки" для роботи не тільки в старших класах, та й способи його використання різні :)
1. Це може бути "шпаргалка", що пояснює, які типи лексичних помилок є та як їх "упіймати" у власному висловленні (творі у форматі ЗНО, есе тощо).
2. Це може бути словник (для зручності рекомендовано вирізати на берегах сторінки "сходинки" літер за абеткою), який потрібно не тільки опрацьовувати, а й доповнювати власними поясненнями, як уникнути тієї чи іншої помилки.
3. Це може бути тренажер, який допомагає навчитися швидко бачити помилки та редагувати речення й словосполучення, а також розв'язувати тести. Під час аналізу речень із рубрики "Усміхнись" учні розуміють, чому мовлення має бути правильне й комунікативно доцільне. 
4. Це може бути збірник текстів про видатних людей, інформацію про яких можна використовувати як приклад із суспільного життя. Правда, спочатку доведеться тексти відредагувати.
5. Це може бути "альбом" для власних малюнків - ілюстрацій до лексем.
6. Це може бути зошит для настрою: коли сумно, перечитайте думки учнів у розділі "Речення", адже матеріал узято з учнівських творів, які (звичайно, з дозволу авторів) публікувалися в блозі на сторінці "Усміхнись :)" :).

Відеоогляд - у Instagram (olesya_kalinich_teacher).

Більш детально (опис, як замовити) - тут.

середа, 27 лютого 2019 р.

Дорогі колеги й усі охочі! Запрошую  на зустріч - майстер-клас.
16 березня - ХАРКІВ
17 березня - СУМИ
 Про що майстер-клас "Методи викладання української мови"? 
 Про те, як зробити урок не тільки ефектним, а й ефективним; про дієву роботу в міні-групах, а саме:
- картки на уроках літератури як спосіб повторення вивченого під час підготовки до ЗНО (часові витрати - 7 хвилин на кожному уроці (контролюємо таймером); демонстрація карток, ознайомлення з правилами гри);
- одиниця на уроках української мови як позитивний бал (бізнес-гра за принципом "низькі пороги й високі стелі"; часові витрати - 5- 7 хвилин на кожному уроці);
- перевірка зошитів як матеріал для вчительської творчості;
- способи написання есе: від наслідування до творення;
- "словник" лексичних помилок;
- створення креолізованого тексту;
- навчання поза класом (правила квесту та готові завдання);
- оцінювання, самооцінювання й "другий шанс";
- урок у Viber
                         та багато іншого.

ВХІД вільний.
Зареєстрованим буде надано сертифікат учасника.
ХАРКІВ. Реєстрація тут: https://docs.google.com/…/1FAIpQLSf-8RZ1wXS3d7qW6g…/viewform

СУМИ. Реєстрація тут: https://sherstuk-sumy.blogspot.com/2019/02/blog-post_25.html?fbclid=IwAR3QA5-pIbr3fpCuv5wD-0xOerwJZKbMH5VHSBw2mr3kDL2T4jl8aH8wMQA

Деталі за телефоном: 067-789-56-42 Yuriy Morschavka.



вівторок, 26 лютого 2019 р.

"Притча" про дерево (фрагмент із учнівського твору :) )


 Якщо здаватиметься, що ви втомилися чи збайдужіли, якщо весна йде повільно, а всі навколо дратують, прочитайте фрагмент есе десятикласниці про втрачені можливості й самовиправдання (тема й коментар щодо написання є в  зошиті з української мови для 10 класу, І семестр, с.104) :)

"...Ось мотивація для однолітків від мене. Зрозумійте, якщо самі не захочете, вас ніхто не змусить змінитись. Це не світ проти вас, це ви в ньому нічого не робите... Увесь світ п'єса, а ви в ньому граєте дерево. Так ось, або перестаньте бути деревом й еволюціонуйте в людину, або грайте свою роль краще за всіх і не скигліть, бо навіть дерева - і ті щось роблять -  ростуть...
    Не факт, що після написання мною й прочитання вами цього твору щось зміниться відразу, бо шлях від дерева до людини довгий... Ставте перед собою масштабні цілі, ідіть уперед, помиляйтеся і знову йдіть. Але не будьте деревами".

P.S. Опубліковано з дозволу авторки :)

понеділок, 25 лютого 2019 р.

Педагогіка партнерства

Допоки в деяких школах триває війна між батьками та вчителями, на Закарпатті творяться дива :)
"На Закарпатті мама школярки організовує для вчителів поїздки в школи Австрії та Німеччини, аби вчителі бачили, що змінювати в освіті", - так називається мотиваційна стаття на сайті zakarpatpost.net, яку варто прочитати й учителям, і батькам.
   У Перечинській ОТГ на Закарпатті мама школярки організовує для вчителів поїздки в школи Австрії та Німеччини, аби вчителі бачили, що і як треба змінювати в освіті вдома.
Так, мама другокласниці Арини, що навчається в одній зі шкіл Перечинської ОТГ, Аліса Смирна, організувала вчителям громади поїздку до Австрії та Німеччини. Українські вчителі з провінції мали змогу побачити такі ж школи в такій же провінції, щоправда, з країн ЄС. Метою було показати, як можна працювати інакше — і впроваджувати ці зміни в себе. Поїздка спрацювала, і деякі сільські школи по поверненні вчителів вирішили питання змінного взуття для учнів та тепер думають, як реорганізувати простір у коридорах та класах.


  Ось що означає педагогіка партнерства в дії - не скиглити, не нарікати, не з'ясовувати стосунки, а об'єднатися й працювати в команді. 
  ...Не хочеться, щоб і цей позитивний приклад до змін викликав хвилю обурень - насамперед проти вчителів.

неділя, 24 лютого 2019 р.

Руйнування стереотипів, або Афілійований mini-EdCamp Yanoshi - 2019

    "У Монастирці (село на Хустщині) ще багато снігу", - ділиться вчора Оленка, учителька сільської школи. А Берегівщина навіть у вітряний день зустрічає сонцем і цвітом ліщини на узбіччях. У селі Яноші снігу точно нема - це було з'ясовано після 20 хвилин блукань по вуличках чистого й охайного села, у якому навігатор відмовиввся визначати вулиці. Напевно, піддався стереотипу, що на Берегівщині української не розуміють. Та люди в Яношах привітні й добре розуміють українську, бо за кілька хвилин, дослухавшись до їхніх порад, ми, чотири хустянки, опинилися біля Яношівської ЗОШ І - ІІІ ступенів, у якій учора відбувся  афілійований міні-EdCamp Yanoshi 2019. 170 гостей із різних куточків України зібралися на (не)конференцію "Сучасні тренди в освіті", організовану координаторами Іванною Хіміч та Ельвірою Лесишин за сприяння Департаменту освіти й науки Закарпатської ОДА та Берегівської РДА, а також за участі очільниці  Департаменту освіти й науки Закарпатської ОДА Ганни Сопкової та заступника міністра освіти й науки України Вадима Карандія.

Пані Сопкова привітала гостей сонячного Закарпаття та наголосила на ключовій ролі вчителя в школі, адже завдяки тільки добре оснащеному освітньому простору реформа не відбудеться. Ганна Іванівна наголосила, що найкращі вчителі повинні підтримуватись місцевою владою і матеріально, саме тому переможці обласного етапу конкурсу "Учитель року-2019" (завершився в п'ятницю 22 лютого) отримали значні грошові винагороди. Також було зазначено, що навчальний простір усіх перших класів Закарпаття з кількістю 7 - 30 учнів укомплектований згідно з вимогами НУШ.

Пан Карандій виступ розпочав із актуальної теми — нової форми підвищення кваліфікації, на яку із держбюджету виділено 265 мільйонів гривень. 165 мільйонів -- для традиційного підвищення кваліфікації в ІППО, а 100 мільйонів виділено закладам освіти (учителі матимуть змогу обирати курси, майстер-класи, які хочуть відвідати, або можуть запросити освітнього тренера до навчального закладу). Невдовзі має з'явитися проект постанови,  щоб із 1 вересня 2019 року такі курси для педагогів почали діяти.
Утворено Державну службу якості освіти.  Один із напрямів роботи ДСЯО  — інституційний аудит, який не варто ототожнювати з традиційною атестацією навчальних закладів, бо вона була неефективною й формальною. До інституційного аудиту залучатимуться й акредитовані громадські організації.
Наразі стартував пілотний проект (розрахований на три роки) - сертифікація  вчителів початкової школи.  У сертифікованого вчителя не лише зарплата збільшується - він матиме більше прав і свобод (наприклад, може брати участь у сертифікації інших учителів). Важливо, що вся додаткова діяльність буде оплачуватися окремо, а не грунтуватиметься на ентузіазмі. Сьогодні сертифікацію можуть пройти вчителі тільки початкових класів, бо наразі є тільки Стандарт початкової школи - нового Стандарту загальної середньої освіти ще нема.
Важливим напрямом реформування освіти є інклюзія - це не лише робота з дітьми з особливими фізичними потребами, а й з особливими освітніми потребами. Одним із важливих завдань інклюзивної освіти є питання, яким чином збільшити кількість вступників, наприклад, угорської нацменшини, до українських ВНЗ. Для цього адаптовано поріг склав / не склав ЗНО з української мови та літератури для угорців.
Пан Вадим наголосив, що ЗНО після 9 класу треба проводити в іншому форматі; це має бути засіб, який підтримує навчальний процес, а не лише вимірює, бо інакше вчитель все одно орієнтуватиметься не на Стандарт, а на ЗНО, адже саме цим інструментом "вимірюють" його учня.
 ДПА у формі ЗНО в початковій школі буде жорсткою оцінкою, яка має юридичне значення, а стане моніторингом освіти, щоб проаналізувати результати НУШ.

Наступний етап -- сесії експертів (див. програму).
Слухаючи анонс кожного експерта, подумала: єдине, що є "незручним" в організації (не)конференцій, так це те, що коли ти сам експерт, не можеш почути колег, які проводять майстер-класи в один час із тобою (хотілося відвідати майстер-клас талановитого земляка Сашка Папіша, який працює з Освіторією над гейміфікацією підготовки до ЗНО).

Про стереотипи. Є стереотип, що великі міста організовують масштабні освітянські заходи, а, периферія, мовляв, живе в іншому вимірі. Дуже важливо, що на Закарпатті саме невеликі села стають майданчиком для освітянських дискусій, щоб надихати вчителів: (не)конференції проведено в Лукові (Іршавщина);  Рокосово (Хустщина), місті Мукачево та селі Яноші (Берегівщина).
    Інша стереотипна думка полягає в тому, що сьогодні вчитель не має свободи, проте освітянські заходи показують, що ми насправді вільні, звичайно, якщо самі того хочемо, і саме від нас, освітян залежить те, що хочемо почути й зробити.
    Є стереотип, що високопосадовці тільки контролюють роботу вчителів. Проте вчора й заступник міністра освіти й науки України Вадим Карандій, і директор Департаменту освіти й науки Закарпатської ОДА Ганна Сопкова відвідали майстер-класи, темами яких зацікавилися.

   Радію спілкуванню з колегами з різних куточків України й тішуся, адже щоразу закарпатських учителів, готових учитися й ділитися власними ідеями, стає все більше й більше.

  Щиро дякую всім колегам, які обрали мій виступ, за підтримку та за роботу під час майстер-класу, адже без зворотного зв'язку немає спілкування. Звичайно, можна було сказати й показати більше, але строго регламентований час збіг... і так приємно, коли пора завершувати, а присутні ще хочуть почаклувати над есе.
  Безмежно рада зустрічі з однодумцями із Закарпаття, гостям із Запоріжжя, Кропивницького та навіть Дебальцева. Бути вчителем непросто (а чи є прості професії?), та коли ти йдеш у клас до дітей, розумієш, що маєш навчити кожного, а як це зробити - залежить лише від тебе.
  Щиро дякую пані Ірині Бакаленко за запрошення зустрітися зі студентами Запорізького національного університету та пану Сергію Вожжову за пропозицію долучитися до цікавого проекту.
  
  P.S. Дякую колегиням із Ужгорода, які вкотре обирають мій майстер-клас: дівчата, хоча спілкуємося мало, але враження, що знайомі багато років :) . 








пʼятниця, 22 лютого 2019 р.

Майстер-клас у Харкові

Про гру на основі карток з української літератури як підготовку до ЗНО, редагування текстів (робота з комплектом "Лексичні помилки"), а ще - "бізнес" як альтернатива опитуванню, "мотиваційне оцінювання" та багато іншого - 16 березня 2019 року в ХАРКОВІ під час майстер-класу "Методи викладання української мови та літератури" (з 12.15 по 13.40) 
ЗАПРОШУЮТЬСЯ ВСІ ОХОЧІ! 
Місце проведення - актова зала Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія» (м. Харків, вул. Лермонтовська, 27
(ст. м. «Пушкінська»)).
ВХІД вільний.
Зареєстрованим буде надано сертифікат учасника.
Деталі за телефоном: 067-789-56-42 Yuriy Morschavka.

середа, 20 лютого 2019 р.

Квест «Бути грамотним - це круто!» стартував

   
Отже, загальношкільний квест «Бути грамотним - це круто!» стартував! Тепер наші учні навіть на перервах можуть повторити матеріал із різних шкільних предметів та перевірити себе на знання мови. Десятикласниці Ліза, Марічка та Настя (головний редактор шкільної газети) причепурили сходи навчального корпусу наліпками з написами. У деяких реченнях допущено помилки. Усі охочі можуть "позбирати" помилки (стилістичні, лексичні, граматичні, пунктуаційні, орфографічні) та записати текст правильно. Записи можна робити на будь-яких аркушах та приносити кураторам квесту в 10-Б або в кабінет української мови та літератури №1. Зараховуються тільки правильні відповіді. 
ПРАВИЛА ГРИ ТУТ.

Як буде обрано переможця?
Дуже просто: той, хто "збере" всі помилки та виправить їх, і переможе та, звичайно, отримає НАГОРОДУ!

По завершенню квесту відповіді можна буде переглянути в блозі за цим QR-кодом, а всі наліпки буде замінено на правильні.

Книжковий обмін

   
    Як примусити дітей читати? Ніяк :)
   А от спонукати до читання можна.       Один із ефективних способів - акція обміну книжками.
Пані Олена Тарасенко та учні гімназії №117 ім. Лесі Українки м. Києва ініціювали акцію обміну до Дня дарування книжок - 14 лютого. Ми трішки не встигли через карантин, але отримувати сюрпризи приємно будь-коли. Сьогодні учні гімназії Хуста вже тішаться книгами, які надіслали з Києва. А я радію з того, що десятикласники й дев'ятикласники розгортали сторінки на перерві й відразу починали читати :) .

P.S. Щиро дякую пані Олені за приємність: тепер на моєму робочому столі оселився маленький білосніжний янгол :) .

неділя, 17 лютого 2019 р.

Ставлення дітей до дописів батьків у соцмережах. Наші діти все одно будуть схожими на нас


Не виховуйте дітей - виховуйте себе.
Усе одно вони будуть схожі на вас.
Англійське прислів'я

  Ми, дорослі, можемо безперестанку сперечатися про вплив оточення на наших дітей і бути ідеальними батьками. Та наша батьківська бездоганність закінчується там, де починається перекладання відповідальності за виховання дітей на інших. Чому? Найкращим реальним прикладом, як не дивно, є інтернет.
  Як маму, яка є активною дописувачкою в соцмережах та веде блог, мене не може не хвилювати питання ставлення дітей до того, що ми, батьки, оприлюднюємо: дописи, коментарі, світлини.
   Гортаючи стрічку в соцмережі, переглядаючи цікаві дописи, щоразу натрапляєш на стандартні теми: одні критикують владу, часом удаючись до табуйованих конструкцій; інші поливають лайкою школу / лікарню / дороги; треті публікують сентиментально-сльозливі думки про серце, розбите як у шістнадцять... Так, кожен із нас, батьків, має власну позицію й право висловити думку. Проте, здається, забуваємо, що, крім друзів у соцмережах, за нами (переважно мовчки) спостерігають діти. Вони не завжди залишають коментарі й ставлять уподобання. Але дуже часто читають те, що пишемо.
  Тиждень тривало опитування між учнями на тему ставлення до дописів батьків у соцмережах. Діти відповідали на чотири запитання: про ставлення до коментарів; ставлення до світлин; чи слідкують батьки за дописами дітей; чи потрібно мати "в друзях" батьків у соцмережах. Крім варіантів відповідей, була можливість висловити власну думку в позиції "Інше". Приємно, що майже половина респондентів захоплюється дописами та світлинами батьків. Та є й такі, що почуваються ніяково, тому що дорослі занадто відверті в соцмережах (9,4%); тому що коментарі батьків або безграмотні, або містять нецензурну лексику. У позиції "Інше" з'явився допис "Не люблю, коли батьки публікують мої фото". Дехто не переглядає світлини родичів (9,4%), а дехто, навпаки, стежить за дописами, але вдає, що не цікавиться ними.
   Звичайно, це опитування не може претендувати на загальну картину дійсності, адже в ньому взяло участь тільки 55 підлітків. Та навіть якби тільки 1% відсоток учнів почувався ніяково через дописи дорослих, усе одно хотілося б, щоб перед тим, як публічно виливати агресію чи скаржитися на життя, ми, батьки, думали про своїх дітей. Сьогодні волаємо про булінг, забуваючи про те, що самі мимоволі стаємо причиною цькувань. Сьогодні вимагаємо, щоб наших дітей виховували справжніми джентельменами й леді, забуваючи, що груша ніколи не дасть урожай яблук, а наші діти все одно будуть схожими на нас.

Діаграма відповідей у Формах. Назва запитання: Як Ви ставитеся до коментарів чи будь-яких інших дописів Ваших батьків у соцмережах?. Кількість відповідей: 55 відповідей.



Діаграма відповідей у Формах. Назва запитання: Як Ви ставитеся до світлин Ваших батьків у соцмережах?. Кількість відповідей: 53 відповіді.