ШКОЛА ВИКЛАДАННЯ TEACH ON (ONLINE)

    Серед розмаїття платформ, що пропонують учителям курси дистанційного навчання, неважко й загубитися. Звісно, у прямому сенсі не заблукає ніхто, а от ризик витратити марно дорогоцінний час неабиякий. Я обрала для себе два види курсів. Один завершую (про нього пізніше). Інший розпочнеться 22 червня (триватиме по 26 червня) -     ШКОЛА ВИКЛАДАННЯ TEACH ON (ONLINE). Викладачі обіцяють нові цікаві лайфхаки та перевірені практики. Власне, це курс для тих, хто не вважає, що вже знає й бачив усе. Цьогоріч TEACH ON пропонує нові методики саме дистанційного викладання та ненасильницької комунікації. Дуже зручно, що в разі потреби можна отримати запис усіх уроків, а також пакет усіх потрібних для роботи покликань.  До речі, я вже другий рік поспіль обираю ШКОЛУ ВИКЛАДАННЯ TEACH ON (ONLINE).

    Зареєструватися можна тут:  https://bit.ly/2B8HKkc.

Постдистанційне: гру завершено

 

Учора у фейсбуці опублікувала іронічне відео про дистанційне навчання. За добу воно набрало понад 23 тис. переглядів, думаю, переважно з однієї причини: напевно, кожен у вчительці, яка на зв'язку 24/7, упізнавав себе. 29 травня дистанційне навчання офіційно завершилось - усі полегшено зітхнули.
 Дуже хочеться, щоб ми були здорові й жоден вірус не примушував людей сидіти за мурами власних фортець. Проте якщо цей карантин став несподіванкою, до наступного мусимо бути готовими, зробивши певні висновки щодо дистанційного навчання.
 Що потрібно насамперед?
1. Подбати про технічне оснащення й учителів, і учнів. Недавно в інтерв'ю місцевій газеті сказала, що працюю з дітьми й через ноутбук, і через телефон. Журналіст здивувався: для чого подвійна робота? Реалії ж такі: у деяких сім'ях один комп'ютер, за яким працює, наприклад, батько. Діти користуються переважно телефоном із мобільним інтернетом, який через гірську місцевість не завжди якісний (знаю із власного досвіду).
2. Робочий час. Мусимо навчити себе, родичів, родичів родичів, що є поняття робочого часу. Я не знаю, наскільки вистачить учителів на кшталт «так шкода ж» бути на зв‘язку з учнями по 20 годин на добу. Так, батьки зайняті, дитя спить довго й згадує про уроки під вечір. Можна піти на принцип і поставити одиницю. А що зміниться? Як не знає, так і не буде знати. Є учні, для яких і 10 одиниць не завада щастю (у принципі, це абсолютно не катастрофа). Тому спрацьовує вчительське "краще хай під вечір, аніж ніколи". І вчитель жертвує особистим часом. Жертвує дітьми, чоловіком, бо учень вийшов - нарешті! - на зв'язок.
Важливо навчити себе й дітей працювати за графіком. Як мама, наочно бачу, що можна опанувати шкільну програму дистанційно без паніки. Безмежно вдячна колегам за працю, бо мені не доводилося пояснювати ані хімію, ані алгебру, ані англійську (я б, до речі, і не пояснила).
3. Норми етикету. Опанувати елементарні норми етикету. Дивно, коли не лише діти, але навіть і дорослі телефонну розмову починають із власних проблем, навіть не представившись. Ми настільки загралися в "ти - особистість", що норми етикету деякими сприймаються як щось ненормальне (наприклад, що тут такого - телефонувати чи писати вчителям по 23? Вам що, важко відповісти? Ви ж онлайн).
4. Є така професія - учитель. Важливо усвідомити:  ніхто нікому нічого не боргує. Я пішла назустріч своїм одинадцятикласникам й проводила уроки в зручний для них час - о 18.00. Це був особистий вибір. Проте дехто почав обурюватися, мовляв, інші педагоги так не вчинили. Дорогі друзі, це нормально - учителі мають робочий час. Вони НЕ зобов'язані працювати понаднормово, утілюючи чиїсь забаганки.
5. Платформи. Добре б, якби школа централізовано використовувала одну платформу (захищену, із якої не можуть "витекти" персональні дані учнів). Карантин зненацька вихлюпнув нас у море, де порятунок потопельника - справа рук цього ж таки потопельника. Це стало причиною того, що кожен учитель облюбував місце роботи, забувши, що в дитини понад десяток предметів. В умовах дистанційного навчання важливо відмовитися від шоу «Хто більше й краще».
6.  Про кількість годин. Можливо, варто нарешті чесно відповісти на запитання: чого ми хочемо? Щоб учителі вичитали всі години й зробили відповідні записи в класному журналі? Так, бо держава платить за певну кількість годин, відпрацьованих тобою. Але під час дистанційного навчання спрацьовує інший принцип - краще менше, та краще.  Наскільки мені відомо, у нас немає правового механізму, який би регулював "скорочення" годин. Є рекомендації МОН, за якими директор та педрада можуть брати на себе відповідальність щодо ущільнення вивчення програмового матеріалу. Але де гарантія, що за рік-два цього ж директора не перевірятимуть і не запитають, чому саме таке рішення прийнято, на яких правових підставах?
7. Звітність. Потрібно відмовитися від усіх показових звітів назавжди. Найкращий звіт - додати директора до онлайн-класу.
8. Перестати очікувати на ідеального вчителя (не тільки дистанційного), який помахом чарівної палички відкриє таланти обдарованої дитини, а дитина тим часом не робитиме нічого, бо навчання, особливо дистанційне, втомлює. Навчання - робота розуму. Щоб відшліфувати певні навички, є рутинні вправи, які, справді, інколи можуть бути одноманітними. Недавно запитала учнів: "Невже ви завжди чистите зуби тільки з цікавості?" На що почула: "Ні, чистимо, бо мусимо й нема кому нас розважати".

  Чи можна сказати, що вчителі масово завалили тест на дистанційне навчання? Не думаю. Наскільки воно виявилося якісним, не знає ніхто. Але з огляду на те, що у вересні ми ще раз пройдемо карантинний матеріал, переконана, жодної катастрофи не сталося.

Цей список можна продовжувати довго. Та наївно вважати, що тепер усе буде таким, як і раніше. Не буде. Навички, здобуті під час карантину, ми вже точно перенесемо до звичайного, реального класу.
Дорогі колеги! Бажаю всім добре відпочити. Звісно, якщо у вас немає за місяць ЗНО :)

Останній дзвінок-2020

  ...Шляхи Господні незбагненні. Чи повірили б ми торік у кінці травня, що святкуватимемо завершення навчального року онлайн? Що будемо  звертатися до своїх учнів через відео? Ще менш імовірними здавалися б дистанційні уроки довжиною майже в три місяці. Як щось абсурдне сприймалося б і те, що телефон може бути гарячим від сотень повідомлень учнів. А вчителеві, як лікареві в кризовій ситуації, доведеться поділити дітей на групи за "ступенем актуальності вступу до ВНЗ" та зробити пріоритетними щодо більш особистого контакту одинадцятикласників.
Навчання неможливе без спілкування, причому не тільки на мовно-літературні теми. Прошу вибачення від моїх крутих, творчих, винахідливих і милих п'ятикласників за те, що попросила не розповідати особисті історії, не розпитувати про справи, не надсилати сердечка, поцілунки (що подіяло не на всіх :) ). Прошу вибачення, що наші ігри (квест в інстаграмі, битва мемів) були короткими. Жаль, що дискусії з восьмикласниками - рідкість і що встигала оцінювати круті роботи десятикласників, але не писала компліментів, хоча вони були б справді заслуженими. Дякую вам,  мудрі й мужні діти. Дистанційне навчання для багатьох стало випробуванням, яке вам виявилося під силу.
Сьогодні лунає шкільний дзвінок. Віртуальний дзвінок. По кому він плаче? Він плаче за вами, дорогі діти. За галасливими перервами. За учнівськими молитвами подумки, щоб з уроку пролунав дзвінок раніше або затримався, якщо контрольна. За вашими усмішками й суперечками, навіть за спізненнями вашими сумує дзвінок. Та у вересні нас точно зустріне на подвір'ї школи.  То чого ж він плаче? За вами, любі одинадцятикласники. Ви йдете зі школи. Хочеться, щоб ваша життєва дорога була устелена пелюстками троянд. Та навіть у троянд є колючки, які можуть поранити.
Ніколи не розчаровуйтесь, адже найтемніше буває перед світанком, а після дощу завжди світить сонце.
Тіштеся перемогами, а поразки сприймайте як науку.
Пам'ятайте: вам у цьому світі ніхто нічого не боргує. Те, що ви маєте тут і тепер, - наслідок не чиїхось, а ваших зусиль чи помилок. Це ви у великому боргу перед батьками, учителями й Батьківщиною.
Любіть себе, але ніколи не жалійте.
Запам'ятайте: якщо ви здорові, у вас нема проблем. Є, можливо, певні неприємності, але з усіх ситуацій точно є вихід.
Нехай ваші серця ніколи не охолонуть, душа не зміліє, а відвага не зникне.
Ідіть у життя сміливо, гордо й упевнено.
І нехай за плечима кожного завжди непомітно крокує невидимий янгол.

До питання роду: який зв'язок між COVID і бешамель?

   В угорській мові з родами все дуже просто: їх нема. Тому важко пояснити угорськомовним дітям, чому українською книжка, пісня - вона; знання, сонце - воно, а воєвода, суддя - він. Це вищий пілотаж. Проте й українськомовним дітям часом непросто доводити, що, наприклад, бешамель -  вона, хоч і соус :).  Цікаво, що перша згадка про цей соус з'явилася 1651 року в книзі «Le Cuisinier François», яку написав кухар Людовика XIV. Отже, соус бешамель має французьке походження. Але звідки взявся жіночий рід, якщо слово "соус" - чоловічого? З родами іменників у Франції, виявляється, усе не зовсім просто.
Сьогодні натрапила на допис про роди іменників Андрія Панченкова - мовознавця, або моволюба, як він сам про себе каже.
   "Виявляється, члени Французької Академії ухвалили рішення про те, що слово COVID у французькій мові має вживатися в жіночому роді. Річ у тім, що в англійській абревіатурі COVID "Coronavirus disease" головне слово "disease" (хвороба) французькою передають саме іменником жіночого роду "la maladie".

Французька Академія, заснована ще кардиналом де Рішельє для захисту французької мови, має на своїй печатці напис "В ім'я безсмертя", тому й членів цієї спільноти напівжартома називають "безсмертними".
Цікаво, що Французька Академія, на відміну від наших "безсмертних", опікується лише мовою, випускає словники (зараз триває некваплива робота над дев'ятим виданням, розпочата в 1980-х). Серед членів Академії – жодного лінгвіста, усі вони старші за 70 років, мадам Довічний Секретар має 90 років.
Жіночий рід абревіатури COVID, попри наполягання "безсмертних", так і не набув поширення у Франції: певно, ухваливши рішення 7 травня, вони просто запізнилися. На відміну від Квебеку, де "безсмертних" немає".

  "Тоді за метонімією хвороба отримала назву виду збудника, який її викликає. Залишається фактом, що використання жіночого роду було б кращим і що, можливо, не пізно відновити цю абревіатуру до жіночого роду", - резюмує Французька Академія.

Можливо, така метаморфоза завдяки "безсмертним" відбулася і з бешамеллю? Ви як уважаєте?

Джерело тут.

P.S. Навчальний рік майже на фініші. Одинадцятикласників, у яких ЗНО аж 30 червня, це не стосується, тому вони цікавляться і родами, і не тільки :) 

ЗНО: опорна таблиця для власного висловлення

Цю таблицю пропоную своїм учням під час підготовки до ЗНО

Приклади для власного висловлювання (твору-роздуму у форматі ЗНО)

Таблиця містить цитати з творів українських письменників (другий стовпчик), факти з життя відомих людей (третій стовпчик ), які вражають, а тому – легко запам’ятовуються. Четвертий стовпчик заповнюйте самостійно: тут можуть бути цитати, які вас надихають, особисті спостереження, факти про відомих людей тощо. 

Тематика твору	Приклад із літератури (автор, твір, жанр,  цитати)	Приклад із життя		Власні думки, приклади
Призначення в житті, сенс життя, пошук себе у світі	Мирослав Дочинець -сучасний письменник, родом із Закарпаття, лауреат Шевченківської премії) - у своєму Facebook (до речі, на сторінці письменника завжди багато цікавих думок і спостережень – перейдіть за QR-кодом): «Мене ніхто не розуміє», – жаліється він. «Ти не оригінальний. На це жалівся й Ісус, і Галілей, і Ньютон, і Ейнштейн, і Ван Гог, і махатма Ганді… До пори, до часу. Продовжуй робити те, чого не розуміють інші, але розумієш ти». «Я нічого толком не знаю і не вмію». «І Будда спочатку не знав як це – бути богом. І Ной не народився корабелом. Сократ не просидів жодного дня в школі. А Едісона взагалі вигнали зі школи за невстигання. Гомер не вмів писати. Піросмані не вмів малювати. Олександр Великий не вчився на полководця. Біблійний Давид не знав, звідки беруться псалми, доки не взяв до рук перо. І Цукерберг толком не знав, яким має бути фейсбук...» «Я не знаю, чим мені зайнятися». «І Сервантес не знав, що напише в тюрмі з нудьги «Дон Кіхота». І Гоген не знав, що малюватиме, коли починав колекціонувати чужі картини... І Шевченко не знав, що його зшиток віршів під ліжком розбудить Україну. І Параджанов не знав, що його вибрики з «Тінями забутих предків» сколихнуть світ кіно.  «Я не знаю, чи в мене вийде». «І вони всі не знали, коли починали. Спочатку їх не помічали. Потім над ними сміялися. Потім боролися з ними. А потім вони перемагали…»	Томас Едісон – винахідник зі світовим ім’ям, США. Протягом трьох місяців ходив до школи, однак вчителі визнали хлопчика не здатним до наук, а особливої наполегливості виправити ситуацію Едісон не демонстрував. Мати забрала Томаса зі школи. Щоб допомогти родині вижити, хлопчина торгував фруктами, а потім - газетами. Також працював телеграфістом і допомагав лагодити системи сигналізацій у ремонтному бюро. Увесь цей час Томас із захопленням читає наукову літературу, багато думає й активно ставить хімічні досліди. А у 22 роки кидає найману працю і засновує фірму «Поп, Едісон і компанія». З цього моменту хлопець цілком присвячує себе винахідництву. «Найбільша помилка в тому, що ми швидко здаємося. Іноді, щоб отримати бажане, треба просто спробувати ще один раз» «Більшість людей вірять, що одного разу вони прокинуться багатими. Наполовину вони праві. Коли-небудь вони дійсно прокинуться» «Секрет генія - це робота, наполегливість і здоровий глузд»
	Олександр Довженко, «Зачарована Десна», кіноповість «…не втратив щастя бачити отi зорi навiть  у  буденних калюжах на життєвих шляхах»
Праця, професія, покликання, здібності	Григорій Сковорода, «Бджола та Шершень», байка «…незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати» «Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: "Веселість серця — життя для людини" — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха» «…сказав древній Епікур таке: "Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним"».	У 20 років Михайло Коцюбинський зважився на дебют: написав оповідання «Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє тьма». Свою першу спробу молодий автор передав на суд співробітникові «Кіевской старини» Цейславові Нейманові. Вирок був жорстокий: «бросить несоответствующее занятие», «Не калічити святу нашу мову». Кілька років Коцюбинський мовчав. Та Михайло Коцюбинський переміг насамперед себе й подарував світові акварельні новели, «Тіні забутих предків».
Нація, народ, держава, історія	Іван Франко, пролог до поеми «Мойсей» Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, хто зрадою й розбоєм Тебе скував і заприсяг на вірність? Та прийде час, і ти огнистим видом Засяєш у народів вольних колі, Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом, Покотиш Чорним морем гомін волі І глянеш, як хазяїн домовитий, По своїй хаті і по своїм полі.	Ярослав Мудрий, князь київський. Його називали тестем Європи через укладення низки династичних шлюбів. Великий будівничий – за його князювання було широко запроваджено кам’яне будівництво; засновано міста Корсунь, Юр’їв, Ярославль, Гюргів (Біла Церква), Новгород-Сіверський; засновник першої бібліотеки в Київській Русі, який «населяв книжними словесами серця людей». Іван Мазепа - найвідоміший в Європі та Америці гетьман України, був одним із найбагатших людей у всій Європі.  Саме Іван Мазепа створив перший український флот. На особисті гроші спорудив більше 100 стругов і 6 сотень човнів, які були розташовані на Дніпрі. Це він зробив, щоб успішно протистояти турецькій армії. До речі, Мазепа був дуже освіченою людиною. Євген Чикаленко - мільйонер, який уклав усі статки в справи державотворення України, найбільший землевласник. Уважав, що «любити свою країну треба не до глибини душі, а до глибини власної кишені».
	Олександр Довженко, кіноповість «Україна в огні» Ернст фон Крауз до сина Людвіга: «…у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту. Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п’ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників. От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного». «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки»	Олександр Данилюк, (128-ма окрема гірсько-піхотна бригада АТО, Закарпатська область) – лікар-хірург Ужгородської центральної міської клінічної лікарні. Хірург невідкладних станів, пройшов Дебальцівський котел. Урятував сотні життів, ризикуючи власним.  Олександр Данилюк в одному з інтерв’ю ділиться спогадом: «Олежик, у вкрай важкому стані поступав. Коли почав приходити до тями, першими словами його були: «Чи я побачу свою Софійку?» Я спитав: «Це хто?» – «Моя дочка, їй 2 роки»… Розумієте, він не кричав, що в нього права рука відірвана, що в нього хребет зруйнований, в грудях знаходився величезний осколок… він не кричав, не скаржився, він просто спитав про свою дочку і дружину… а я йому не знав, що сказати – це було дуже боляче…». Ми боролись за життя Олега й стабілізували його до того рівня, що він почав посміхатися. На той період Олег був у нас найважчий поранений, але він найгероїчніше, найсильніше тримав себе. Жодного разу не поскаржився, жодного разу не попросив знеболення, чи ще щось, чи щоб укрили його… нічого. Він першої ночі почав пити воду, а на ранок вже їв печиво. З’являлась надія, що буде жити. А потім, під час прориву, їх розстріляли…»
	Ліна Костенко, роман у віршах «Маруся Чурай» Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким плачем. Могилами у полі без імен, дорогою до Києва з Лубен! Колись нащадки будуть одмивати оцю печаль од крові і глупот. Бо можновладці — тяжко винуваті. А що зробив народові народ?! Ой люди, люди, Божа подобизна до чого ж ви цю землю довели?!	За цим покликанням – 26 коротких історій про видатних українців.
Любов, вірність, зрада	Ліна Костенко, роман у віршах «Маруся Чурай» Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?! «Любов — це, люди, діло неосудне» Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі. Нерівня душ — це гірше, ніж майна! …любов любов’ю, а життя життям. …бо зрада — діло темне і брудне.
Сила духу, мужність	Ліна Костенко, «Маруся Чурай», роман у віршах …не скигли, доню, то великий брид. Здушили сльози — не виходь на люди. Болить душа — не виявляй на вид. В житті найперше — це притомність духа, тоді і вихід знайдеться з нещасть. Душа у тебе має бути крицею.	Багато людей із обмеженими можливостями сприяли розвитку людства. Факт інвалідності не завадив правити величезною країною у важкі часи Світової економічної кризи й Другої світової війни Франкліну Рузвельту – 32-му президенту США. Він став однією з ключових фігур Америки, це єдина людина в історії такої великої країни, яка обиралася на пост президента більше, ніж на два терміни. Рузвельт був обраний у президенти вже після захворювання поліомієлітом, який прикував його назавжди до інвалідного крісла. Діяльність Рузвельта допомогла США стати на шлях процвітання; створення ООН – так само його заслуга. Беззаперечним прикладом мужності є біографія австралійського мотиватора, оратора Ніколаса Джеймса Вуйчича. Ніколас народився з синдромом тетраамелії – рідкісним спадковим захворюванням, яке призводить до відсутності чотирьох кінцівок. У нього частково була одна стопа з двома зрощеними пальцями, це дозволило хлопчикові після хірургічного поділу пальців навчитися ходити, плавати, кататися на скейті, грати на комп'ютері й писати. Із 1999 року Ніколас почав виступати в церквах, тюрмах, школах і дитячих притулках, і незабаром відкрив некомерційну організацію «Життя без кінцівок», почавши благодійну діяльність і допомагаючи інвалідам по всьому світу. Ним відвідано понад 55 країн, виступаючи в школах, університетах та інших організаціях.
Зміни, час	Олександр Довженко, кіноповість «Зачарована Десна» «О час! Великий, мудрий художник! Ти несеш на своїй палітрі не тільки сивизну нашу, чи задерті кирпи, чи короткозорість нашу, чи випадкові часом ознаки наших геройств, а щось незмірно більше, глибше і велике»	Заповіді студентів Гарвардського університету 1. Коли ти спиш, тобі сниться твоя мрія. А коли ти вчишся, втілюєш її в життя. 2. Як тільки тобі здається, що тепер вже пізно щось робити, це навпаки означає, що час для цього ще не настав. 3. Навчання тяжке, але це проходить. Якщо ж не навчатися в молоді роки, життя стане мукою. 4. Не важливо, скільки часу ви витрачаєте на навчання, проте головне - які зусилля ви прикладуєте в процесі здобуття знань. 5. Авжеж, навчання - це не все життя. Та чого ж ти здатний досягти в житті, якщо ти не можеш впоратися з цієї частиною свого життєвого шляху?! 6. Нехай краще біль приносить вам задоволення, ніж докучає. 7. Роби сьогодні те, що можна відкласти на завтра, та насолоджуйся своїм успіхом. 8. Неможливо бути успішним у всіх сферах, але ви можете досягти бажаного в обраній галузі разом із купою рішучості та самовдосконалення. 9. Пам’ятайте, що ваш час обмежений. 10 Реально вигідно кожному інвестувати в своє майбутнє. 11. Ваш рівень заробітної плати залежатиме від рівня здобутої освіти - це прямо пропорційна залежність. 12. Ця мить вже ніколи не повториться. 13. Поки ти читаєш ці принципи, твої завтрашні конкуренти старанно навчаються.
	Григорій Сковорода, афоризм «З усіх утрат утрата часу - найтяжча»
	Мирослав Дочинець», книга «Многії літа. Благії літа» Прийде час – і ви не схочете, не зможете бути таким, як раніше. Це може з’явитися враз. І не слід цього боятися. Все змінюється в цьому світі. І людина теж. Змінюйтесь. Одягайте іншу сорочку на тіло. Одягайте душу в нові шати. І не чекайте для цього нового ранку, понеділка чи нового року. Ставайте новою людиною вже. Якщо мало працювали, працюйте більше. Якщо забагато – працюйте менше. І так в усьому. Вирівнюйте себе з Природою. Скидайте з себе недобрі звички старої людини (без огляду на те, скільки вам років) – і обновитесь. І полегшено підете вперед. І не озирайтесь, не жалкуйте за тим, що лишилося позаду, що впало з вашого горба...»

ЗНО: власне висловлення (відеокурс "Секрети успішного твору" від ZNOUA)

  Тема ЗНО стає для мене не просто близькою, а навіть дуже особистою, бо невдовзі й моя дитина стоятиме на порозі цього іспиту. Готую учнів до ЗНО з 2006 року. Та коли дочка в тобі бачить насамперед маму, а не вчительку, шукаєш різні способи підготовки до ЗНО. Як варіант - відеокурс "Секрети успішного твору" від ZNOUA, який містить  огляд тем, а також варіанти формулювання тези, аргументів, прикладів та висновку - власне, те, що прописано в офіційних вимогах до власного висловлення.

  Чи ефективний курс? Ось відгук дочки-десятикласниці :)

Мені сподобалось, як Юліана зрозуміло й просто пояснює матеріал. Ти можеш долучитися до спільного чату з викладачкою, де поставиш запитання щодо  курсу й написання власного висловлення з української мови. 
Частина відео, де маєш спробувати зробити щось сам, ніби ламає  стіну між глядачем і людиною за екраном. Курс складається з десяти частин + 10 додатків (кожне відео триває приблизно від 5 до 10 хвилин), час перегляду летить швидко. 
Юліана також поділилась секретами-лайфхаками щодо написання власного висловлення. 
Як на мене, дуже зручно, що після відео є можливість самостійно написати певні фрагменти твору.
Щоб краще розуміти, як потрібно будувати різні структурні елементи  власного висловлення, варто знати і як НЕ ТРЕБА писати. Для цього Юліана пропонує попрацювати з таблицею, за допомогою якої можна себе перевірити. 
Також курс містить приклади з літератури та суспільного життя на різну тематику, узагальнені таблиці вживання розділових знаків та зразки готових творів.
Усі знають, що власне висловлення має бути написане грамотно. Мене вразила цифра, над якою якось не задумувалася: аж 40% оцінки за твір займає правильне оформлення, тому після курсу буду чітко дотримуватися інструкції. 
Ще мені сподобалася приємна мелодія на тлі:) Дякую команді, яка підготувала курс, та рекомендую його тим, хто хоче скласти ЗНО успішно :)

Дистанційне (не)навчання

 

Про плюси й мінуси дистанційного навчання можна дискутувати довго. Та беззаперечним є факт - діти багато часу мусять провести з гаджетами. Прихильники суперпрогресу, надтехнологій, підкорення Марсу можуть аплодувати: перед нами нове сучасне покоління, яке з технікою на "ти". І це прекрасно. А тим часом в Америці на 21 майданчику по всій країні вчені почали опитувати дев'яти- і десятирічних дітей та сканувати їхній мозок. Планується протягом десятиліття дослідити більш ніж 11 000 дітей і витратити на це 300 мільйонів доларів.

Андерсон Купер, ведучий телеканалу CNN, в інтерв'ю з провідними американськими науковцями наводить цікаві дані.

Доктор Димитрі Крістакіс (у дитячій лікарні Сіетла був головним автором останніх інструкцій Американської академії педіатрії щодо впливу на дітей часу перебування за  екраном) стверджує, що діти, які грають із iPad, не переносять те, що дізнаються із iPad, у реальний світ: "Якщо ви даєте дитині програму, де вона грає з віртуальними Legos, віртуальними блоками та їхніми стеками, а потім поставите перед нею реальні блоки, вона почне все спочатку". Якщо діти намагаються це зробити в реальному житті, виходить так, ніби вони ніколи цього не робили.
Доктор Димитрі Хрістакіс наголошує: "Це не передавальний навик. Діти не переносять знання з двох вимірів у три".

Доктор Гая Даулінг з Національного інституту здоров'я підсумовує, що МРТ виявила значні відмінності в мозку дітей, які користуються смартфонами, планшетами більше за сім годин на день. У таких дітей відбувається витончення кори - це процес зрілості (дорослішання), який відбувається набагато швидше.
"Ми наче посеред природного виду неконтрольованого експерименту над наступним поколінням дітей", - зауважує доктор.

Інтерв'ю та дані дослідження NIH вже показали: діти, які проводять більше ніж дві години на день за екранами, отримують нижчі бали на тестуванні мислення та мови.

Ми наввипередки тішимося, що наші діти працюють онлайн, вирішуючи завдання дотиком пальця. Але ніщо не замінить живого спілкування й роботи в реальному часі в реальному світі. Чи можна відкинути читання, письмо (ручне), рахування (без калькулятора)? Так, можна - для чого ж тоді технології? Але як це на нас, людей,  вплине? Чи безперервне навчання віч-на-віч з екраном - навчання?

До речі, інтерв'ю опубліковане ще в 2018 році. 

Текст інтерв'ю тут.

Заповнюємо класні журнали: мінісловник дистанційного навчання

 

Учителі належать до тих, кому пощастило невдовзі йти до школи. Звісно, не на звичайні уроки - пора заповнювати класні журнали.

Оскільки під час дистанційного навчання ми працювали на різних майданчиках, не зайвим буде пригадати правильне написання деяких слів.

Пропоную укласти невеличкий словничок для заповнення класного журналу (за оновленим правописом).
_____________________________________________
Аудіо-. Веб. Пишемо разом слова з першими регулярно вживаними іншомовними компонентами на голосний та приголосний: абро-, авіа-, авто- (‘само’, ‘автоматичний’), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-).
Отже, аудіовправа, вебсайт, АЛЕ латинськими літерами так: web-сайт.

Відео. Разом пишемо іменники, першою частиною яких є незмінна основа іншомовного походження на о, а: автомагістрáль, агрокультýра, велопробі́г, відеофі́льм.
Відповідно пишемо відеоурок, відеопояснення.

Інтернет, онлайн. З д е ф і с о м пишемо: 1) складні іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного голосного звука. У них відмінюємо або обидва іменники, або тільки другий.
Другий іменник складного слова відмінюємо, якщо перший: а) визначає певну прикмету чи особливість предмета, особи, явища, названих другим: бíзнес-план, бі́знес-проє́кт, до́пінг-контрóль, інтерне́т-видáння, інтерне́т-пóслуга, піа́р-áкція.
Відповідно онлайн-урок.

Назви сайтів, соцмереж, платформ.
Назви сайтів 
- без родового слова пишемо з малої букви (тві́ттер, ґуґл);
- назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбу́к», енциклопе́дія «Вікіпе́дія»);
- назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишемо з великої букви та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндекса).

Приклади та правила в дописі - за оновленим правописом (від 22.05.2019).
Шановні колеги, ви можете доповнити цей мінісловник у коментарях.

ЗНО-2020. Марафон в інстаграмі

   Кажуть, ЗНО-2020 почнеться орієнтовно 25 червня, отже, саме час починати активне повторення творів української літератури (про завдання з мови буде згодом).

 В інстаграмі olesya_kalinich_teacher минулої п'ятниці почався марафон із повторення української літератури за програмою ЗНО. Ідея не нова: минулого року подібна акція тривала 40 днів (тоді ми знали точну дату ЗНО). Цього року марафон уже починався, але брав довгу паузу - це пов'язано з невизначеними датами ЗНО. Погодьтеся, марафон повинен мати чіткий старт і конкретний фініш; якщо ти не знаєш, де той фініш, не можеш розрахувати сили.

Яка суть марафону?
1. Загальний принцип - #1день _1твір. Кожен день марафону (понеділок-п'ятниця) починається публікацією фото та натяком, за яким потрібно вгадати твір та автора. Коли твір "розсекречено", в інстаграмі з'являються або мінівідео, або малюнки за текстом. Також демонструються роботи учнів (з дозволу авторів). Якщо твір великий за обсягом, публікації на його тему тривають 2 дні (як-от зараз "Лісова пісня" Лесі Українки).
2. У час тотальної візуалізації у згаданих мінівідео - не зображення, а саме фрагменти тексту. Дуже часто учні готуються до ЗНО за переказами, а не повними варіантами й не можуть відрізнити, наприклад, поеми від новели. Звісно, неможливо проаналізувати увесь текст, але пригадати бодай щось можна.
3. У виборі фрагментів тексту враховую "слабкі місця" насамперед своїх одинадцятикласників. Марафон не замінює уроків, а доповнює їх: гортаючи інстаграм, учні обов'язково натрапляють і на вчительські дописи та мимоволі зупиняють погляд і на них :) .

Хто може взяти участь у марафоні?
Усі охочі, які:
- складають ЗНО-2020;
- зараз лише в 10 класі;
- склали ЗНО раніше, але під час карантину хочуть перевірити, що пам'ятають :);
- просто хочуть розважитися :) .

Як узяти участь у марафоні? Дуже просто.
1. Переглядаєте відео чи малюнки.
2. Читаєте завдання й пишете відповіді в коментарях. Так, можна підглянути відповідь у Google чи запитати в товариша - головне написати грамотно й правильно.
3.Якщо не бажаєте коментувати, просто прочитайте дописи до завдань  - у них відповіді на запитання за певним твором.

Чи є нагороди? Так, є:
- учні 10-11 класів, яких навчаю, отримають оцінки в журнал (12 правильних перших грамотних відповідей - 12 балів у журнал);
- інші учасники за активність отримають як винагороду зошити для підготовки до ЗНО Олесі Калинич.

Долучайтеся :) .