За два дні, 29 і 30 вересня 1941 року, на околиці Києва розстріляли 33 771 людину. Серед смертни були євреї, сінті та роми, пацієнти психіатричних лікарень, радянські військовополонені, комуністи-підпільники. Розстріли в урочищі Бабин Яр стали однією з найбільших масових акцій знищення під час Другої світової війни. Еріх Марія Ремарк писав, що саме в темні часи найкраще видно світлих людей. У згадувані апокаліптичні дні Бабиного Яру світлом людяності став порятунок приречених: ризикуючи своїм життям і життям близьких, рятували смертників. Серед таких - священник Олексій Глаголєв та члени його сім’ї. 662 особи удостоєні звання «Праведник Бабиного Яру». Як правило, це цивільні беззбройні жителі окупованих територій: люди похилого віку, діти, жінки. Часто євреїв переховували великі сім’ї. Серед тих, хто отримав звання «Праведник Бабиного Яру», люди різних національностей: українці, росіяни, поляки, білоруси, татари, вірмени, греки й німці. Вшановуючи їх, мусимо пам’ятати, що, рятуюч...