Відповідальність.   Ми самі творимо наші почуття. Коли звинувачуємо когось у чомусь, виправдовуємося насамперед за свої почуття. Звинувачуючи інших, переймаємо роль жертви, переконуючи себе в тому, що страждаємо не з власної провини. Отже, не ми керуємо власним життя.  Недарма кажуть, що переможці беруть на себе відповідальність. Переможені перекладають провину на інших. Щастя.   Ніхто нікого не зобов'язаний робити щасливим. Щастя -  внутрішня праця. Не можна наділяти когось владою робити щасливим наше життя. Та й нам навряд чи захочеться бути відповідальними за чуже щастя. Звинувачення.   Як приємно заявляти: "Ти помиляєшся, а я маю рацію!" Справді, часом життя підкидає ситуації, коли в негараздах винні точно не ми. Проте звичка звинувачувати когось - свідомо відводити собі роль жертви, безпомічної та безпорадної, яка не спроможна розв'язати проблему. Як позбавитися цієї емоції? Досить просто: спробуйте не просто звинувачувати, а відразу пропонувати конкретний план