Перейти до основного вмісту

Дитиноцентризм чи вседозволеність? Межа, яку легко стерти й дуже боляче повертати

Катерина Гольцберг, українська авторка, дитяча та сімейна психологиня, під час фестивалю "Вчителі майбутнього" у Львові говорила про надзвичайно важливі істини - істини, які для багатьох  батьків звучать не дуже приємно. Але голос здорового глузду варто чути.


Ось деякі думки.

Дитина — не клієнт. І не король. І навіть не проєкт. А хтось значно важливіший.

Чому ідея «успішного успіху» так стрімко вкорінилась у нашій культурі? Чому батьківство все частіше нагадує біг у колесі: швидко, голосно, дорого — і постійно з відчуттям, що відстаєш?

Найпростіше те, що можна купити. 
«Усе найкраще — для дитини» звучить, як мантра, яку зручно підхопили комерційні сервіси. Курси, гаджети, репетитори продають не знання й уміння, а тільки обіцянку прекрасного майбутнього. Але чи можна купити дорослість, що тримається не на кількості занять, а на внутрішньому стрижні?

«Швидкі поради» із соцмереж на кшталт «ніколи не засмучуйте дитину». А якщо засмучує світ? Якщо біль — частина росту? Якщо, уникаючи колючок, ми не даємо дитині виростити крила?

"Успішний успіх" диктує вимоги. У школах вчителі вже не вчать — вони обслуговують. Бо варто пролунати скарзі, як оцінка «переписується», а вимога — скасовується. Хто головний у класі: учитель, учень чи той, хто пише відгук у viber?

Послуга «Розваж дитину, але не перевантажуй». Учителі витрачають сили на дипломатію, а не на підготовку до уроків. Вигорання — не метафора, а реальність у кожному педагогічному колективі.

А що з дітьми?
Коли дитина — центр всесвіту, то вона вже не його творець.

Ті, кого постійно жаліли, не вміють витримувати «ні». Усе життя їх носили на руках — як наслідок будь-яка відмова стає землетрусом. 
Дітям боляче не тому, що їх не люблять, а тому, що вони ніколи не вчилися любити себе без аплодисментів.

Чи може вирости самостійність у тіні батьківських страхів?

Чи навчиться чекати той, кого завжди випереджала доставка миттєвого бажання?

Чи сформується сила, якщо кожен виклик — «забагато», кожна вимога — «стрес»?

Дитина, яку завжди жаліли, не навчається відповідальності. Вона — проєкт. Але не суб’єкт.

А батьки? Втомлені, виснажені, винні. Під тиском інстаграмних ідеалів, у гонитві за «ідеальним дитинством» вони втрачають партнерство, емоційну стабільність і навіть здоров’я. Бо скільки б не вклали, завжди буде хтось, хто дав більше.
І замість того, щоб бути командою з учителем, батьки часто стають адвокатами дитини у конфліктах, які можна було б перетворити на зростання.

Дитина — не сонце, навколо якого обертається всесвіт. Вона — світло, яке росте в атмосфері любові й вимог.
Не сервіс, не клієнт, не центр світу, а частина команди, що вчиться, помиляється, пробує, росте.

Не варто відмовлятися від любові. 
Варто нагадати собі: любов — це не завжди «так». І справжній успіх — не на обкладинці, а в характері.

Любити — це не стелити червону доріжку. Це тримати світло, коли дитина робить крок у темряві.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Українська мова для 6 класу НУШ

Українська мова: підручник для 6 класу (сайт ІМЗО) . Підручник зараз у друці (з вересня учні матимуть можливість користуватися паперовим варіантом - безоплатно).  Презентація підручників української мови та української літератури Діагностувальні роботи (формувальне оцінювання, контрольне оцінювання) уміщено в підручнику за відповідними QR-кодами. Тести можна завантажувати й залежно від потреб учнів редагувати (без реєстрації). Діагностувальні роботи з української мови. 6 клас (зразок для перегляду) . Зошит НЕ дублює завдання, уміщені в підручнику.  Замовити діагностувальні контрольні роботи можна тут . Головоломки (картки - додаток до підручника) Відеоогляд підручника Календарно-тематичне планування  (1 семестр, 2 семестр) Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.) Зошит-конструктор з української мови  (можна використовувати на уроках повторення вивченого в 5 класі) і тут Дорож...

Українська література для 6 класу НУШ

Навчальні матеріали   з української літератури для 6 класу НУШ та супровідний матеріал до них 1. Підручник (електронна версія)   Підручник містить коди з додатковими матеріалами на платформі видавництва. Матеріали можна завантажувати та редагувати (без реєстрації). 2.Модельна навчальна програма. Українська література 5-6 кл. Яценко та ін 3. Календарно-тематичне планування 4.  Літературні диктанти 5. Паспорти творів  для 6 класу (1 семестр, 2 семестр)        Паспорти творів за двома програмами 6. Розвиток мовлення (аркуші / зошит для учнів) 7. Діагностувальні роботи для контрольного оцінювання (замовити можна тут) .  А тут можна переглянути першу частину діагностувальних робіт (контрольне оцінювання) ; 8. Діагностувальні роботи для формувального та поточного оцінювання (замовити можна тут) .  А тут можна переглянути фрагмент зошита - поточне та формувальне оцінювання 9. Робочий зошит (авторка Світлана Дячок) 10. Плани-конспекти уроків від...

Звертання. ОлесЮ чи ОлесЕ?

Звертання до Олесі викликає плутанину (ОлесЮ / ОлесЕ) - це точно знаю  :) А насправді плутанини нема - пояснює Катерина Городенська. Кілька жіночих особових імен на -я, які донедавна булискороченими пестливими формами повних імен, стали в українському вжитку документальними, офіційними. Це — Леся (скорочене від Лариса, Олександра), Олеся (скорочене від Олександра), Орися (скорочене від Ірина, Ореста). У звертаннях до жінок із цими іменами спостерігаємо непослідовність у використанні закінчення кличного відмінка. Одні вживають їх із закінченням -е (Лесе, Олесе, Орисе), бо вони мають форму іменників жіночого роду м’якої групи першої відміни,інші — із закінченням -ю (Лесю, Олесю, Орисю), тому що цііменники виражають пестливе значення. Зважаючи на українську традицію утворювати форму кличного відмінка від загальних та особових жіночих імен м’якої групи з пестливимзначенням за допомогою закінчення ‑ю (пор.: бабуся — бабусю, матуся — матусю, Галя — Галю, Ганнуся — Ганнусю),рекомендуємо ...

10-11 класи: оновлено Типову освітню програму

  Наказ МОН України № 890 від 20 червня 2025 року вносить зміни до Типових освітніх програм для 10–11 класів, затверджених ще у 2018 році. Фактично з аклади освіти отримали більше автономії у формуванні курсів за вибором учнів, зокрема: курси за інтересами; міжгалузеві інтегровані курси; спецкурси на основі модельних або авторських програм. Оновлено й вимоги до вивчення окремих предметів: історії України та Всесвітньої історії — можлива інтеграція; громадянської освіти — акцент на критичне мислення, права людини; інформатики — з урахуванням цифрової трансформації освіти; математики — більше варіантів для профільного поглиблення. Заклади можуть створювати змішані або міжкласні групи для опанування предметів варіативного компонента. Освітня програма може включати модулі та короткострокові курси. Структура освітньої програми у 10–11 класах максимально наближена до нової профільної моделі, яка стартує у 2027 році. Ось порівняльна таблиця основних змін у Типовій освітній п...

Назад у майбутнє, або Чому мовно-літературна освіта досі озирається (громадське обговорення концептуальних засад освітніх галузей)

Напевно, немає жодного вчителя літератури, який би не визнавав: неможливо якісно опрацювати за рік десятки текстів (а серед них - і повісті, і романи) - і це лише з української літератури. Приблизно стільки - із зарубіжної. Це без текстів, що стосуються інших навчальних предметів. На тему перевантаження програм дискутують давно і багато - принаймні за мій педстаж (а це понад 20 років) точно. Подібне стосується і курсу української мови. Колись на запитання, навіщо знати всі види обставин, жартома відповіла учням: «Будете знати, що таке обставини місця, часу й причини, - у житті не заблукаєте». Минуло двадцять років - і мушу визнати: ми все ж трохи заблукали. Зокрема, у лабіринті мовних термінів, вивчених напам’ять, і в літературознавчій теорії. Власне, в ідеалі терміни мали б допомогти зрозуміти тексти, а натомість зробили літературу схожою на вправу зі зразковими відповідями.  То що ж робити? Перше  - усвідомити, що навчання - не про стандарт, програму й  підручник, а про...

Проєкт ЗУ. Додаток "Мрія"

 На сайті Верховної Ради України зареєстровано  ПРОЕКТ Закону України  «Про внесення змін до Закону України «Про освіту»щодо використання в освітньому процесі освітнього мобільногододатку «Мрія», а також використання е-документа про освіту» Додаток Мрія є інформаційно-комунікаційною системою, завданнями якої є:   1) забезпечення користувачів інформацією про освітній процес;   2) забезпечення комунікації та взаємодії між учасниками освітнього процесу;  3) формування засобами додатка Мрія електронних відображень інформації, що міститься в документах, які можуть пред’являтися (надаватися) через додаток Мрія, та відображення іншої інформації, що може бути отримана з національних електронних інформаційних ресурсів, інших інформаційно комунікаційних систем, єдиних інформаційних систем та систем електронного документообігу;   4) обробка (збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і пошире...

8 клас. Українська література (методичний супровід)

2024 / 2025 навчальний рік Апробація (оновлено 25.11.2024) Для вчителів, які апробують посібник української літератури для 8 класу Олесі Калинич, Світлани Дячок (за науковою редакцією Юрія Ковбасенка).  Цю сторінку будемо оновлювати поступово. Українська література. Посібник для 8 класу (частина 1) Олесі Калинич, Світлани Дячок (за науковою редакцією Юрія Ковбасенка) Модельна програма Навчальна програма Календарно-тематичне планування  (Світлана Дячок) Плани-конспекти уроків  (Юлія Мухортова) Комплексні підсумкові роботи. Матеріал на допомогу вчителям Комплексні підсумкові роботи Завдання КПР (семестр 1, усі розділи) Відповіді КПР (семестр 1, усі розділи) Вимоги до оцінювання (Додаток 2 Державного стандарту базової загальної середньої освіти) Варіанти оформлення КПР у журналі  Літературні диктанити (І семестр) Паспорти творів (І семестр) Паспорти творів (1, 2 семестри)

Освіта: завдання на 2026 - 2028 роки

Бюджетна декларація на 2026–2028 роки  - дуже цікавий документ ( початок тут ), адже у ньому - не просто розрахунки, схеми й таблиці чи сухий текст офіційно-ділового стилю, а вектори розвитку освіти в найближчий час: уже сьогодні йдеться про мотиваційні стимули для вчителів (які - питання наразі без відповіді), НУШ і профільну освіту з 1 вересня 2027 року, перегляд розрахункової наповнюваності класів за рахунок верифікації, дебюрократизацію освітнього процесу тощо. Тож якою буде  Державна політика у сфері освіти ? У середньостроковій перспективі у сфері освіти буде продовжено подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме:  втрат людського капіталу та освітньої інфраструктури;  погіршення результатів навчання з огляду на внутрішню міграцію учнів та вчителів і за кордон, змін форми здобуття освіти (дистанційної, змішаної);  дефіциту робітничих кадрів для відновлення інфраструктури;  дисбалансу попиту на ринку праці та пропоз...

Поділ класів на групи: оновлений Порядок

Огляд  Наказу МОН № 808 від 3 червня 2025 року  щодо змін у  порядку поділу класів на групи Наказ поширюється на всі державні й комунальні заклади загальної середньої освіти. Поділ класів на групи можливий за наявності відповідних умов (кадри, лабораторії, укриття) і в межах фонду зарплат. Навчальне навантаження не має перевищувати затверджені плани з урахуванням поділу. Засновник зможе самостійно ініціювати поділ класу, у тому числі на інші предмети, за рахунок власних коштів. Перелік предметів та порогові значення: Українська мова/курси– понад 27 учнів (або 22 в містах/15 у селі для мов нацменшин) Іноземні мови – понад 27 учнів Мови нацменшин – мінімум 2 групи по ≥ 8 учнів Різні іноземні мови – мін. 2 групи або міжкласні групи Поглиблене вивчення мов та профільні предмети – групи по ≥ 8 учнів, не більше 3 груп Семінари, практичні, лабораторні – понад 27 учнів Фізкультура (10–12 класи) – при > 27 учнів, але ≥ 8 в групі Захист України – аналогічно фізк...

Гаджет — не ворог. Але й не нянька

Іноді дитина годинами дивиться в екран, а батьки думають: «Навчається ж! Читає! Бере участь у розвивальних проєктах!». Бо ж гарно говорить, показує "корисні" відео, відкриває презентацію на фоні. А потім — раз! — і оцінки низькі. І перший імпульс: винна школа, вчителі, програма, всі — тільки не ми. Бо страшно думати, що щось іде не так. Бо тривожно. Але тривога — не ворог. Вона, як і поведінка дитини, — сигнал . Не обвинувачення. Не ярлик. Просто знак: довіра дала збій  і треба знову вчитися слухати одне одного. Гаджет — це не завжди навчання. А низькі оцінки — не завжди лінь. Це може бути втрата мотивації, уваги, сили. Улітку ж дитина (особливо шкільного віку) має часу ще більше: уроків нема, батьки на роботі… Свободу можна використати як безперервний час у гаджеті…  Ми дорослі. Нам належить відповідальність . І якщо її важко нести, ми теж маємо право на підтримку — не на звинувачення. Так кажуть психологи і дають рекомендації, як розумно контролювати час дитини. _____ Не за...