У давні часи, ще до хрещення Руси, у наших предків був звичай класти оголений меч перед новонародженим сином зі словами: «Не сподівайся на мою спадщину. Усе в житті здобудеш собі мечем!». Дитину змалку готували до того, що в житті доведеться боротися. Так наші предки виховували воїнів, князів.  Родичатися з ними за честь мали найвидатніші правителі різних країн тих часів. На світанку нашої історії і хлопців, і дівчат навчали письму, мистецтву володіння зброєю, мов і правил поведінки. Наприклад, Ярослав Мудрий найняв для своїх дітей багато найкращих учителів. Він завбачливо скріпив узи держави, породичавшись із королями інших держав. А Русь-Україна на той час за цивілізаційним розвитком не була їм рівною - у багатьох аспектах вона випередила свій час. Про це кажуть і королівські дзеркала. Королівське дзеркало - літературний жанр; твір, у якому батьки давали своїм дітям поради. Зразком такого жанру в нашій літературі є "Повчання дітям" Володимира Мономаха.  "Королівське ...

Чому  математика й література, хімія і мистецтво потрібні всім, навіть якщо в житті жодного разу інформація не знадобиться?  Окрім багатьох аргументів, цікаву відповідь на популярне твердження «нащо мені ваша література / математика» і учням, і багатьом їхнім батькам, і навіть освітянам дає Девід Іґлмен у книжці «Секрети нейропластичності». Навчання - це "спорт" для мозку. Не тренуючись, людська нейромережа  «живе» на рівні свідомості тварини, тому не може адекватно реагувати на інформаційний потік планети. Автор наводить приклад нашого реагування на соцмережі. …твіттер став «свідомістю планети». Його інформація циркулює потоками, які огорнули Землю.  Важливі ідеї (і деякі неважливі) підносяться на вершину, долаючи шумовий поріг. Не через старання корпорацій, які прагнуть оповісти свої новини, а тому, що землетрус у Бангладеш або смерть знаменитості чи відкриття в космосі захоплює уяву достатньої кількості користувачів у всьому світі. Інтереси загалу стають панівними...