Королівське дзеркало

У давні часи, ще до хрещення Руси, у наших предків був звичай класти оголений меч перед новонародженим сином зі словами: «Не сподівайся на мою спадщину. Усе в житті здобудеш собі мечем!».
Дитину змалку готували до того, що в житті доведеться боротися. Так наші предки виховували воїнів, князів. 

Родичатися з ними за честь мали найвидатніші правителі різних країн тих часів. На світанку нашої історії і хлопців, і дівчат навчали письму, мистецтву володіння зброєю, мов і правил поведінки. Наприклад, Ярослав Мудрий найняв для своїх дітей багато найкращих учителів. Він завбачливо скріпив узи держави, породичавшись із королями інших держав. А Русь-Україна на той час за цивілізаційним розвитком не була їм рівною - у багатьох аспектах вона випередила свій час.
Про це кажуть і королівські дзеркала.

Королівське дзеркало - літературний жанр; твір, у якому батьки давали своїм дітям поради. Зразком такого жанру в нашій літературі є "Повчання дітям" Володимира Мономаха. 

"Королівське дзеркало" норвезької письменниці Вери Генріксен - захоплива розповідь про доньку Ярослава Мудрого Єлизавету (Елісів) та її чоловіка - норвезького короля Гаральда; про звичаї середньовіччя, стосунки чоловіка й жінки, батьків і дітей, розуміння честі, гідності, слави й багатства, принципи влади і боротьби за неї. Тут оживають звитяги наших пращурів в контексті Європи і світу загалом. Авторка зазначає, що джерела твору - ісландські родові сати, «Повість временних літ», «Повчання Володимира Мономаха дітям». На сторінках через образ Єлизавети Русь-Україна оживає не як конспект чи схема зі шкільного підручника, а як повнокровна велична держава, з якою мусять рахуватися сильні світу того.

Книжку "Королівське дзеркало" Вери Генріксен ви прочитаєте на одному подиху, бо видана вона в якісному перекладі розкішною українською мовою видавництвом "Літопис" (замовити можна тут). 

До речі, у творі дуже багато історичних постатей, географічних назв - для зручності наприкінці видання вміщено короткі довідки про всіх персонажів та авторські коментарі.

Такі твори варто перечитувати, щоб пам'ятати й розуміти своє коріння, а також не забувати, що географічно живемо на землі, де мусимо виховувати сильних особистостей, а не метеликів з прозорими крильцями.