В оповіданні Олександра Довженка "Ніч перед боєм" зображено епізод, коли молоді бійці в часи Другої світової війни замість захищати землю від фашистів, утікали, рятуючи власні життя. А тим часом ворог плюндрував українську землю, спалював села та людей у них... Чи треба їх засуджувати? На жаль, історія повторюється. Ми говорили про це на уроці, а зараз продовжуємо дискусію, відповідаючи на непрості запитання.
Героєм бути красиво, але чи легко? Чи готові ви на героїчний учинок заради інших? Якщо так, то на який саме? Ви "диванний" критик чи справжній герой?
Свої думки залишайте в коментарях. Якщо з якихось причин у вас нема доступу до інтернету, запишіть відповідь у робочий зошит.
P.S. Шановні дорослі, тема дуже складна для восьмикласників. Діти запитують, як жити після війни, коли ти вбив людину, хай навіть ворога. Як бути патріотом, не втекти з країни, коли зараз не маєш роботи, а сім'ю годувати треба вже тепер, а не колись... Ви змогли б відповісти чесно? Також попередній урок показав, що частина дітей готова давати хабарі, звинувачувати інших у своїх бідах. Цікаво, звідки такі думки у тринадцятирічних, так?
Коментарі