Нещодавно спілкувалася з нашим колишнім директором Михайлом Семеновичем Онофреєм про життя взагалі й не тільки :)
Ми говорили про важливість психологічного мікроклімату, здоров'я й конкуренцію, чоловіків і жінок у школі. Тож із дозволу Михайла Семеновича ділюся деякими висновками директора з 35-річним стажем роботи та власними міркуваннями. А що б додали (відняли) Ви?
Дуже сподобалася алегорія Михайла Семеновича про рівновагу в школі молодості й досвіду, тому деякі пункти й мають таку примітку. Досвід - це позиція Михайла Семеновича. Молодість (у порівнянні з досвідом директора з 35-річним стажем роботи) - власні міркування.
1. Досвід. Кадри повинні бути ПРОФЕСІЙНИМИ: не може навчити педагог того, чого сам не знає.
Пропозиції:
- вивчення й поширення досвіду кращих;
- самоосвіта;
- економічне та моральне стимулювання результатів роботи.
Молодість. Що можна вважати професійним зростанням? Результати учнів у ЗНО? Переможців у конкурсах та олімпіадах? Порівнювати результати роботи вчителя з результатами колег не варто. Треба порівнювати педагога "із самим собою": наскільки виріс особисто він у порівнянні, наприклад, із минулим роком.
2. Досвід. ЗНО для вчителів - обов'язкова умова оцінки роботи.
Молодість. Тестування для вчителів - ніяке не приниження гідності. Педагог, який постійно працює над собою, добре знає предмет, складе тестування. Якщо учень може осилити ЗНО, наприклад, із української мови чи літератури, то це нонсенс, коли подібні тести не може скласти вчитель.
Тестування потрібне не для того, щоб виділити кращих і принизити слабших. Навпаки, воно оголить проблему й покаже, кому треба зростати. Дуже важливо зробити вільний доступ до бази тренувальних тестів (як, наприклад, учні розв'язують тести ЗНО минулих років), щоб учителі могли підготуватися. Це сприятиме професійному зростанню педагога. Якщо вчитель не складе тести, це не означає, що його треба "карати", навпаки, такому вчителеві варто дати шанс через деякий час скласти тести повторно. Добре б, якби тестування складали не тільки вчителі, а й адміністрація, тоді б не було нарікань і обурень.
3. Досвід. У колективі повинна бути певна рівновага молодих та досвідчених: молодь - це ризик і креатив, старші - поміркованість і досвід.
4. Досвід. Навчальний план повинен бути індивідуальним для кожної школи. Кожен регіон країни має свій попит на професії; не можна ставити в однакові умови, наприклад, школи гірський районів Закарпаття й столиці. Навчальний план (використання варіативної та інваріативної частин) повинен складатися не для навантаження учителів, а для задоволення потреб учнів.
5. Досвід. Не завантажувати другорядними справами вчителів та учнів. Домашні завдання повинні бути посильними та зрозумілими.
6. Досвід. Домогтися високої продуктивності праці можна через широке застосування сучасних технологій та за наявності в достатній кількості технологічного обладнання. Молодість. Наприклад, пошити сукню можна і вручну, озброївшись голкою й ниткою; і сучасною швейною машинкою з багатьма функціями. Скажіть, яка сукня сидітиме краще? Так само й у школі: пояснити тему можна й засобами дошки й крейди, і через мультимедійний комплекс. Тільки чи завжди результати будуть однаковими?
P.S. А ще ми дискутували про підручники. Я переконана, навіть якщо підручник не ідеальний, учитель може створити свій і не скаржитися на життя. Михайло Семенович уважає, що не всі мають можливості, здібності, здоров'я й час для складання власних міні-посібників на кожен урок - підручник, рекомендований МОН, має полегшити й так непросту роботу вчителя. Одним словом, як каже Михайло Семенович, молодість треба коригувати досвідом :) .
Коментарі