Конкурс "Учитель року-2018" добігає свого логічного завершення. На відміну від конкурсу 2015 р., сьогодні я, учитель, по той бік барикад своїх колег. Напевно, це один із найскладніших досвідів у моєму житті: з одного боку, як колишня учасниця, розумію, як це - після безсонної ночі (а саме так твориться урок) бути активним, повним сил і енергії вчителем; з іншого - мусиш ставити оцінки, бо такі умови конкурсу й кожен прийшов сюди свідомо.
Оцінювання. Отже, трохи про інший (не вчительський) досвід. Журі спостерігає за конкурсним випробуванням у режимі реального часу, а в кінці випробування (наприклад, уроку) виставляє бали в таблицю з критеріями. Разом із нами - представник Міністерства освіти і науки України Олена Юріївна Котусенко (спостерігає разом із журі за уроками, але не втручається в процес оцінювання). Журі, наче школярі, коли не хочуть, щоб від них списували на уроці, прикривають свої оцінки, щоб не впливати на думку інших. Секретар журі Олена Анатоліївна Артеменко забирає наші оцінки одразу після уроку й фіксує їх у протоколі. Після цього маємо перерву - 5 хвилин (це також щастя, бо під час аналізу поезій 25 учасницями протягом дня навчилися цінувати хвилини😊).
...Коли оцінюєш роботу вчителя, розумієш, як легко й просто перевіряти зошити😊
Журі. Склад журі - це взагалі реалізація математичної компетентності(😊): 6 науковців, 3 заступники директора школи, 4 вчителі (усього нас 9). Ми приїхали з різних регіонів України - з різним досвідом, але спільною метою: відкрити нову зірку Нової української школи.
Четвертий етап. Зібралися найкращі вчителі України. Зрозуміло, що всі професійні. Творчі. Небайдужі. І це прекрасно. Але вчитель Нової української школи - не лише професіонал, обізнаний із різноманітними методиками; не холодний розум, а живі почуття. Урок - не відпрацьована техніка (навчальний процес - називайте, як хочете), а мистецтво. Не штучність прикрас і дешевий блиск, а щирість, яку не сховаєш за фальшивою посмішкою .
Особисте. Немає меж досконалості - і я безмежно щаслива вчитися на уроках своїх колег, щось відкривати для себе, порівнювати, дивуватися...А ще - радіти за учнів Рівненського обласного ліцею та їхніх учителів, наставників і неймовірного директора (про директора буде окремий допис). ...І вже дуже хотіти повернутися до своїх учнів😊.
Коментарі