Колеги, скільки часу вам потрібно, щоб перевірити учнівський твір (2-3 сторінки) середнього чи достатнього рівня? Хвилину? Дві? Три? А якщо і почерк треба розшифровувати?
Усього за півтори хвилини (!) Микола Пирогов проводив операцію (у ХІХ столітті - і без наркозу).
Звичайно, чи не в кожному місті є вулиця Пирогова (Хуст не виняток), чи не кожен знає, що Пирогов - лікар. Але навряд чи кожен знає біографію цієї нереально талановитої людини (і чи точно людини?).
У Вінниці пощастило побувати в музеї Миколи Пирогова - геніального лікаря й педагога. Дитина-індиго, у 13 років він вступив до Московського медичного університету і став професором (!) у 26 років (!). Саме йому належить ідея застосовувати ефір як наркоз на війні в польових умовах; гіпс при переломах кісток; саме Микола Пирогов створив атлас людського тіла в розрізі (для цього спеціально заморожував трупи, потім робив тривимірні зрізи й переносив у атлас 3D-зображення).
...У ХІХ столітті гімназистів часто били різками за будь–яку провину. Микола Пирогов вважав таке "виховання" приниженням, яке руйнує психіку дитини й робить з людини раба. Тому лікар і педагог виступав за скасування різок як «засобу виховання» - згодом статут гімназій і прогімназій 1864 року скасував тілесні покарання дітей.
Певний час Микола Іванович Пирогов працював попечителем Київського навчального округу. Тоді на всю Малоросію прогриміла його ініціатива створення недільних шкіл для дорослих. У 1860 році їх було відкрито сто одинадцять, безплатні уроки в них вели викладачі гімназій і студенти університетів. Простолюд учився вечорами і у вихідні дні. До речі, Микола Іванович завжди дбав про тих, хто не мав коштів. Виписуючи рецепт, унизу додавав латинськими літерами "Помер би" - ці слова були знаком для аптекаря, що ліки хворому треба дати безкоштовно.
Тарас Шевченко підтримав ініціативу Пирогова щодо недільних шкіл і вислав iз Санкт–Петербурга для українських учнів 50 примірників свого «Кобзаря». Крім того, Тарас Григорович написав і за власний кошт видав «Буквар південноруський» - чи не єдиний для тих часів підручник з української мови в царській імперії. Шевченко і Пирогов задумали великий спільний проект — цілу серію підручників для дорослих. Вони мали задум найближчим часом скласти для учнів арифметику, етнографію, географію та історію України. Але встигли випустити тільки «Буквар». У 1861 році Шевченка не стало.
1881 року від раку Пирогов помирає. Друзі-лікарі хотіли схитрувати, щоб їхній товариш не знав про страшний діагноз, але Микола Іванович про все здогадався.
Його життя - життя легенди, неймовірне й без документальних підтверджень було б узагалі схоже вигадку маститого кіносценариста. Але Пирогов був. Напевно, і справді, інколи серед людей народжуються янголи, бо як інакше назвати того, хто врятував (у прямому сенсі цього слова) тисячі життів?
P.S. У музеї нам пощастило з екскурсоводом - жінкою, яка закохала всіх в історію видатного українця. На жаль, не знаю її імені, але дозволю собі висловити подяку від нашої групи, бо розповідь була дуже цікава.
P.S. P.S. ...і вже легко здогадатися, що завтра в 10 класі урок почнеться десь так: "Микола Пирогов у 26 років став професором. А чого будете прагнуте ви у свої 26?" :)
Коментарі