Не помилюся, якщо скажу, що велика частина освітян стежить за масштабною подією - EdCamp-2020, яка проходитиме онлайн увесь тиждень.
Сьогодні з 14.30 до 15.35 на зв'язку - пан Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти.
Сесія була інформативною, цікавою й живою. Власне, вразили результати опитувань учнів, батьків, учителів і директорів, які проводила ДСЯО.
Дуже коротко про почуте.
ДСЯО опрацювала понад 180 тис. заповнених анкет (див. скрин).
Якщо ви додасте всі відповіді зі слайда, отримаєте рівно 180 тис., а не ПОНАД. Цю помилку, за коментарем пана Руслана, допустили навмисно (вона, до речі, була виправлена на наступному слайді), щоб укотре довести: право на помилку мають усі - помилки треба виправляти.
Комунікація учень-учитель відбувається через різні платформи - батьки й учні не встигають "перемикатися".
Діти вказали, що їм бракує живого спілкування. Учитель повинен врахувати це.
Час, який учитель витрачає на підготовку дистанційного навчання, у порівнянні з класно-урочним збільшився на 46%.
25% батьків указують, що дитині вдома важко засвоїти нову тему.
Руслан Гурак отримав 55 запитань на час відповіді - 3 хвилини (до речі, відповіді на запитання будуть розміщені на сайті ДСЯО).
"Маємо з гідністю пройти виклики", - резюмує голова ДСЯО, дякуючи директорам шкіл і особливо вчителям. Діти вказали, що їм подобаються онлайн-уроки. Але опитування показало, що це точкові моменти, потрібно будувати систему. Прикінцева цитата: "Краще менше, але краще".
Додам від себе як практик. Учителі вже вкотре опиняються в ситуації, як у казці "Мудра дівчина" (пам'ятаєте: Маруся мала і йти, і їхати водночас?): вони повинні якісно навчити дітей, але не навантажувати їх. Зробити навчання цікавим, але не використовувати різні платформи...
Спілкуватися наживо. Надихати й спонукати. Не дозволити впасти в освітню яму ані учням, ані батькам, ані собі.
Нам справді конче потрібно "облаштувати" доступ до якісного дистанційного навчання, щоб насамперед мати змогу працювати в комфортних умовах - тоді й нашим учням буде комфортно. Учителі готові брати на себе відповідальність, приймати виклики. Але як мінімум варто створити загальнодержавну платформу для роботи, щоб ми не кидалися "від того берега до того".
Зараз багато дискусій точиться навколо вчителів. Тому одну тезу із сьогоднішнього виступу (мені вона здається найголовнішою) дозволю собі винести насамкінець: "Без учителя неможливе дистанційне навчання. Тільки вчитель може знайти мотивацію для своїх учнів. Батьки цього зробити не зможуть".
Сьогодні з 14.30 до 15.35 на зв'язку - пан Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти.
Сесія була інформативною, цікавою й живою. Власне, вразили результати опитувань учнів, батьків, учителів і директорів, які проводила ДСЯО.
Дуже коротко про почуте.
- Державна служба якості освіти спробувала проаналізувати дистанційне навчання в Україні й порівняти з його навчанням у світі. Більшість країн, як і Україна, виявилися неготовими до дистанційного навчання.
- Варто відзначити, що в нас іде дуже активний пошук, як організувати швидко і якісно дистанційне навчання. Проте миттєвих універсальних рішень нема.
- Якщо учень не засвоює добре предмет, він потрапляє в освітню яму.
- Служба провела опитування про дистанційне навчання, щоб побачити ЯК організовано освітній процес в Україні.
- Існує потреба впроваджувати форми змішаного навчання в Україні (ідеться про час після карантину).
- Зроблено акцент на трьох формах взаємодії під час освітнього процесу: учень-зміст, учень-учень, учень-учитель.
- Голова ДСЯО відзначив досвід дистанційного навчання деяких освітніх закладів Вінниці, Харкова, Полтави, Одеси та ін., а також приватних закладів освіти Києва.
- Там, де батьки беруть участь у навчанні, результати значно вищі. Важливо організувати онлайн-курси для батьків; батьки почали теж потрапляти в освітню прірву.
- На сайті ЮНЕСКО є рекомендації щодо організації дистанційного навчання.
- Цікавими виявилися відповіді на запитання анкет - вони примушують задуматися.
ДСЯО опрацювала понад 180 тис. заповнених анкет (див. скрин).
Якщо ви додасте всі відповіді зі слайда, отримаєте рівно 180 тис., а не ПОНАД. Цю помилку, за коментарем пана Руслана, допустили навмисно (вона, до речі, була виправлена на наступному слайді), щоб укотре довести: право на помилку мають усі - помилки треба виправляти.
- УЧНІ. В анкетах діти зазначили: учителі найбільше користуються такими інструментами: вайбер, соцмережі...
Діти вказали, що їм бракує живого спілкування. Учитель повинен врахувати це.
- ДИРЕКТОРИ. 57% директорів указали, що для них це перший досвід дистанційного навчання. Тільки 7% успішно використовували його раніше. Упровадити дистанційне навчання на рівному місці неможливо. Зараз є добра нагода розпочати активну роботу по організації онлайн-курсів для учнів школи. У системі вищої освіти дистанційне навчання використовується давно - можна звернутися по допомогу.
- УЧИТЕЛІ. 79% учителів указали, що їм потрібно підвищити методику оганізації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання.
Час, який учитель витрачає на підготовку дистанційного навчання, у порівнянні з класно-урочним збільшився на 46%.
- БАТЬКИ. Навантаження на дітей збільшилося на 38%. 60% батьків зауважують, що їм важко мотивувати дитину до навчання.
25% батьків указують, що дитині вдома важко засвоїти нову тему.
Руслан Гурак отримав 55 запитань на час відповіді - 3 хвилини (до речі, відповіді на запитання будуть розміщені на сайті ДСЯО).
"Маємо з гідністю пройти виклики", - резюмує голова ДСЯО, дякуючи директорам шкіл і особливо вчителям. Діти вказали, що їм подобаються онлайн-уроки. Але опитування показало, що це точкові моменти, потрібно будувати систему. Прикінцева цитата: "Краще менше, але краще".
Додам від себе як практик. Учителі вже вкотре опиняються в ситуації, як у казці "Мудра дівчина" (пам'ятаєте: Маруся мала і йти, і їхати водночас?): вони повинні якісно навчити дітей, але не навантажувати їх. Зробити навчання цікавим, але не використовувати різні платформи...
Спілкуватися наживо. Надихати й спонукати. Не дозволити впасти в освітню яму ані учням, ані батькам, ані собі.
Нам справді конче потрібно "облаштувати" доступ до якісного дистанційного навчання, щоб насамперед мати змогу працювати в комфортних умовах - тоді й нашим учням буде комфортно. Учителі готові брати на себе відповідальність, приймати виклики. Але як мінімум варто створити загальнодержавну платформу для роботи, щоб ми не кидалися "від того берега до того".
Зараз багато дискусій точиться навколо вчителів. Тому одну тезу із сьогоднішнього виступу (мені вона здається найголовнішою) дозволю собі винести насамкінець: "Без учителя неможливе дистанційне навчання. Тільки вчитель може знайти мотивацію для своїх учнів. Батьки цього зробити не зможуть".
Коментарі