13 березня на Netflix зʼявився мінісеріал "Юнацтво" , який уже має понад 67 мільйонів переглядів.
За сюжетом 13-річного Джеймса звинувачують у жорстокому вбивстві однокласниці. Хлопець заперечує свою вину… Але серіал не є класичним детективом.
Це драма про дорослих і дітей із різних світів.
Власне, дорослі й діти завжди з різних світів і проблема дітей і батьків вічна. Проте сьогодні в цифровому світі соцмереж відстань між поколіннями збільшується як ніколи блискавично швидко. Саме тому ані детектив, ані терапевтка не розуміють коментарів підлітків у соцмережах, бо не те що поняття - навіть значення смайлів у них інше.
Це історія про те, як діти дорослішають у своїх кімнатах за зачиненими дверима, потрапляючи в невидиму павутину небезпеки.
Чому? Не тому, що батьки погані. Ні, вони дбають про дітей, як уміють: багато працюють, облаштовують дім, купують речі й тішаться, що дитина під наглядом у сусідній кімнаті.
Усіх влаштовує майже ідилічна зручність: дитина сидить у телефоні й нічого не просить.
А тим часом двері пастки зачиняються тихо.
У фільмі порівняно незначна кількість героїв. Проте мимоволі помічаємо ще одного персонажа- всюдисущу присутність телефона. І саме в тій реальності, яку дарує гаджет, панує інше життя - не менш реальне.
Кілька цитат із твору🗓️
Детектив до вчителя у школі: «Чи був Джеймі нещасний?» Учитель: « Я тут працюю. Я вчитель історії».
Детектив до підлітка: «Здуріти можна, що каже дитячий мозок робити». Підліток: «Зате можна стати популярним».
Детектив про школу: «Це місце нагадує загін для худоби, де всюди камери».
Серіал не закінчується судом над підлітком: сюжет відкритий. Напевно, тому, щоб бачити, як дитину руйнують ідеї, які вона поглинає, а батьки й учителі цього не розуміють.
Ми, дорослі, думаємо, що контролюємо життя дітей.
Але це тільки ілюзія. Бо чи точно знаємо, що відбувається в їхньому житті по той бік екрана і які ідеї їх захоплюють?
Коментарі