Освіта не має боятися простоти. Бо складно - ще не означає добре.
Саме з такого принципу, мені здається, народився наш підручник для українських дітей у США.
Вдячна за можливість працювати в робочій групі Шкільної Ради УККА разом із Мирославою Роздольською, Вірою Кухтарук та Іриною Коломієць.
Це історія не про те, щоб просто взяти готову програму й адаптувати її.
Робоча група самостійно створила навчальну програму і наповнення підручника.
А тепер найважливіше - що вдалося.
У цій книжці дуже мало теорії. Бо нашим завданням було не змусити дитину запам’ятовувати визначення, а допомогти їй читати, говорити, розуміти українське слово і користуватися мовою.
Тому матеріал подано просто, зрозуміло й цікаво.
У підручнику є перекази художніх творів та їхні уривки, ключі для розуміння прочитаного, запитання, ігрові завдання, кросворди, театралізовані дійства за вивченими творами.
Є й багато додаткових матеріалів для читання, до яких можна переходити за кодами. Тож одна книжка фактично відчиняє двері до значно більшої бібліотеки.
І, звичайно, українсько-англійський словник за вивченими творами. Бо дитина, яка живе в англійськомовному середовищі (і не лише живе - народилася в США), має не просто прочитати український текст, а й зрозуміти його, відчути слово, навчитися ним говорити.
Мені особливо подобається, що тут немає відчуття «підручниковості» в найгіршому значенні цього слова.
Є текст, гра, розмова, творчість, театр, пошук, відкриття.
А тепер ця книжка вже не лише на екранах наших комп’ютерів і не в наших робочих файлах.
Її надруковано. Вона вже для дітей у Нью-Йорку та Брукліні.
І сьогодні особливо хочеться подякувати Мирославі Роздольській, Вірі Кухтарук та Ірині Коломієць за цю спільну роботу. За професійність, ідеї, уважність до кожного тексту й кожного завдання. За готовність шукати краще рішення, доповнювати, змінювати й не погоджуватися на «і так добре».
Бо хороша книжка рідко народжується з однієї ідеї. Вона народжується з багатьох людей, які однаково сильно хочуть зробити її доброю.
Дякую за цей досвід і за роботу, яка тепер має дуже конкретне продовження - у руках українських дітей у США.
Десь у Нью-Йорку дитина розгорне українську книжку.
Прочитає.
Поставить запитання.
Пограє.
Спробує говорити українською.
І, можливо, вперше відчує, що українська мова - не лише мова її батьків.
Це її мова теж.
А заради цього й треба працювати.
Коментарі