2017 рік особисто для мене пройшов під знаком відкриттів  - нових людей і знайомств і  нових людей у людях, яких уже знала :).  Не буду підводити підсумки (можливо, тому що в учителів інший кінець року? :) й згадувати (узагалі не люблю :) ).   Натомість хочеться подякувати всім людям у моєму житті: одні підтримували й надихали,  інші - спонукали й примушували (дехто - навіть відпочивати :) ), ще інші - не давали спокою, не дозволили загубитися в натовпі :) ... і майже всі - дивували :).   Дорогі друзі й недруги! :) Нехай у прийдешньому році найбільшою вашою приємною несподіванкою стане здійснення мрії, про яку ви вже й думати перестали :).   Найбільшою втіхою - близькі й рідні поруч :)   Найбільшою перемогою - перемога над собою, над власними страхами, а часто - й домислами :)   Найбільшим здобутком - те, що не купується й не продається :)   Найбільшою втратою - валіза, загублена в аеропорту під час повернення з ...

У   кінці вересня дев'ятикласники взялися за непросту справу - редагування меню в кафе :). Протягом семестру учасники проекту (за згодою батьків) шукали помилки в меню закладів, які відвідували. Та не момент роботи над помилками став найважчим. Як виявилося, найскладніше домовитися з власником закладу про оприлюднення результатів роботи, тобто публікацію меню ДО (з виділеними помилками) і ПІСЛЯ редагування. На жаль, поки що майже ніхто з місцевих рестораторів, до яких зверталися дев'ятикласники, не погодився замінити у своєму закладі тексти меню на виправлені...але наші учні не здаються й процес перемовин триває :)    Незважаючи на труднощі, на кінець першого семестру вже маємо один завершений проект: його здійснила Іннеса Мадай (9-Б) - і тепер у селі Велятино Хустського району можна не тільки смачно поїсти, але ще й повправлятися в культурі мовлення :).   Дуже цікаво, якщо в меню буде листок із поясненням написання слів (із поширеними помилками: піцца, чіпс...

Після того, як Миколай написав листа українським учителям, мене часто запитують, чи звертатиметься до вчителів Дід Мороз... 😎 Ви знаєте, на Закарпатті маємо зв'язки тільки з Миколаєм...а Дід Мороз, можливо, теж пише листи вчителям... але не українським 😇

Дякую любій Тетяні Парадовській за новорічний подарунок -   "Хочу. Можу. Треба"  з авторським підписом і новорічно-святкову приємність :). Уже навіть не пам'ятаю, як ми з Вами почали спілкуватися, дорога Тетяночко, але я щаслива, що 2017 нас познайомив - віртуально :). Для мене 2017 став роком відкриттів людей - і одне з них - Ви :).   "Хочу. Можу. Треба" - зручна й добротна шпаргалка для підготовки до ЗНО: окрім теорії, фактичного матеріалу з літератури, дібрані вдалі цитати (до речі, вчителька розмістила таблиці в мережі). Дуже рекомендую! Детальніше про Тетяну Миколаївну - в "енциклопедії" :)

  Зошити для контрольних робіт і не тільки з української мови та літератури  - зошити з "почуттям гумору" та сучасною інтерпретацією традиційних понять НЕ дублюють жоден підручник - покликані показати, що навчатися можна невимушено й легко (теорія в мемах+напівтести+тести у форматі ЗНО за новою програмою+малюнки-схеми за програмовими творами+есе+QR-коди+відповіді+ багато іншого).  Щиро дякую неймовірним Дмитру Дроздовському (співавтору) та Юрію Морщавці (видавцеві - "Соняшнику" :) ), а також рецензентам та всім причетним (і які надихають, і які критикують) до створення зошита :).  Маємо надію, що зошити стануть потрібними й корисними для наших дітей :)   Довідки та замовлення літератури: (099)-505-20-44; (073)-46-41-165; (067)-721-46-77 ( helianthus.com.ua/books/ Видавництво «Соняшник»). Ціна одного зошита - 45 грн (замовити можна тут: література і мова ). Відеоогляд зошита з української мови. Відеоогляд зошита з української літератури.

     ...Не без іронії.. :) Погодьтеся, колеги, насправді урок починається не з організаційного моменту :) Він починається з того, що вас розглядають :). Сміливіші учні на перерві розпитують, де купили сукню чи робили манікюр і хто ваш перукар :)...Так-так, і це теж навчально-виховний процес :)...   Якось учениця на уроці розглядала мої туфлі. Бачу, зовсім відволіклася, тож зауважую жартома: "Насте, ти вивчаєш зараз не те, що треба для життя". Моя Настя не розгубилася: "Ні, Олесю Василівно, зараз вивчаю якраз те, що мені, можливо, згодом більше згодиться за ваші коми: важливо знати, які туфлі до якої сукні підібрати. Зустрічають усе-таки за одягом. Буду виглядати сіро - ніхто й не захоче дізнатися про мій розум" :).   Я би й не згадувала про цей епізод річної давнини, якби колега Наталія Рудніцька не відмітила мене в дописі про дрес-код для вчителів (" Учителі вдягли однакові плаття " -  в одній зі шкіл на Вінниччині запровадили дрес-код для вчит...

     ...Увечері 18 грудня Святий Миколай востаннє переглянув листи, чи, бува, не забув комусь подарунки, і раптом зауважив, що не читав жодного від учителів. "Невже їм нічого не треба, цим українським учителям? Дивно...  сам напишу", - подумав Чудотворець і взявся за роботу... :) Дорогі вчителі!  Я знаю, що у вас гаряча пора (пора контрольних, семестрового оцінювання, педрад, нарад), але знайдіть час прочитати цього невеличкого листа.     Так от, ви нічого не просите, тому сам поміркую, що б подарувати напередодні свят. Отже, набір ручок, олівців і зошитів (віддасте дітям, які часто речі забувають удома)... Може, якісь методичні новинки? Але ж вони зараз у вільному доступі в інтернеті. Флешки вже теж не варіант -  у хмарах усі... Може, нову сумочку чи чобітки? Але ж вам не вгодиш ... Парти чи інтерактивні дошки? Так про них директори шкіл просили... Може, підвищення зарплати? О, а  це вже вам міністр пообіцяла... :) . ...

Шановні колеги й усі, які читають мій блог! :)  На жаль, не завжди відповідаю на запити, тому, щоб Ваше повідомлення не загубилося, будь ласка, починайте його словом "енциклопедія": так оперативно зможу опублікувати нову статтю чи відредагувати, доповнити новими матеріалами ту, що вже існує.    Дякую кожному, хто долучається до "енциклопедії" про вчителів: і колегам, які радо діляться своїми напрацюваннями; і тим, які рекомендують своїх знайомих. Приємно, що сторінка поповнюється новими іменами :): можливо, ще настане момент, коли доведеться зняти лапки зі слова "енциклопедія" :)

     Україною промчався перший етап конкурсу "Учитель року-2018"... Звичайно, є офіційні переможці - учителі, яких визнало журі: талановиті, творчі - учителі, які запалюють і надихають. Але, на жаль, за умовами Конкурсу, переможець тільки один - так і має бути.    Не перемогти в конкурсі - це теж природньо. Погодьтеся, у нашому житті ми не все робимо досконало з першого разу? :) От у мене зазвичай уперше все не так :) Переможцем конкурсу "Учитель року" я теж стала не вперше...   Уперше брала участь, здається, у 2006 році, маючи аж трирічний робочий стаж... Готувалася дуже старанно, але призового місця не посіла :). Проте члени журі тоді були до мене вельми прихильні (а точніше, це розумію вже зараз, співчували :) ) і замість хоч якогось призового місця присудили мені "заохочувальний" титул "Міс чарівність" :) Навіть від образи диплом викинула :) Ох, і ревіла ж я тоді :). По дорозі до рідної школи мене намагався заспокоїти наш завуч (винятко...

    Борис Кирилович Галас - улюблений викладач багатьох студентів філологічного факультету Ужгородського національного університету. На лекціях Бориса Кириловича неможливо не закохатися не те що в мовознавство загалом, а навіть у таку точну науку, як лексикографія. Його майстерність, віртуозність, його фірмовий гумор - окраса всього університету. А ще - доброта, порядність, тактовність, толерантність... Як колишня студентка Бориса Кириловича, вдячна долі за знайомство з цією напрочуд красивою (в усіх сенсах) Людиною.    Борис Кирилович і Алла Михайлівна - подружжя викладачів, без якого філологічний факультет утрачає свій колорит. Пригадую, ми всі, колишні студенти, захоплювалися цією прекрасною інтелігентною парою. А випуску філологічного факультету 2003 року пощастило двічі: Алла Михайлівна була нашим академнаставником, а Борис Кирилович - викладачем.    Борис Кирилович Галас - талановитий лексикограф, знавець багатьох невідомих широкому загалу прац...

Сьогодні на базі СШ №3 І-ІІІ ступенів відбувся семінар учителів української мови та літератури, учителів зарубіжної літератури на тему "Освітньо-філософські засади Нової української школи".   Програма  виявилася дуже насиченою, але від того не менш привабливою: і презентації, і пряма трансляція уроків у 7-В (учитель Т. В. Постоялкіна), у 9-В (учитель Н. М.), в 11-Б (учитель Юраш Т. І.), і практичне заняття, і навіть шкільні новини. Наскрізною стала ідея дитиноцентризму. Важливим є вибір форми роботи: гості зібралися в актовій залі й мали можливість переглядати фрагменти уроків (по 20 хвилин) наживо. Звичайно, діти знали про веб-камери й спочатку відчувалося невелике хвилювання, яке швидко зникало. Школа відійшла від принципу "гості на уроці" й виграла двічі: по-перше, діти почувалися вільно; по-друге, вчителі могли відразу ділитися враженнями, що під час відкритого уроку не можливо (учителі не можуть дозволити собі обговорювати урок під час того ж таки уроку). ...

     Форум інноваційної освіти у Львові 9 грудня зібрав небайдужих освітян із різних куточків України. Приємно, що дискусійна панель на тему трансформації культури школи об'єднала не тільки вчителів, викладачів, керівників освітніх установ, а й учнів.  Тож яким повинен бути сучасний учитель?  1. Нікіта, семикласник із Києва, хоче, щоб із учителем можна спілкуватися на різні теми, як із другом; учитель має розуміти, що дитина може знати більше за нього.  2. Учитель має бути "в темі", листуватися з дітьми в чатах, перечитувати всі повідомлення (а часом і вночі). 3. Для вчителя не існує поняття віку - йому завжди стільки років, скільки його дітям. 4. Літати на уроки на дельтаплані (пропозиція із залу) :).   Цікавим також став естонський досвід директора Гііе Ассер з 30-річним стажем роботи. До речі, мова навчання в школах Естонії -естонська, хоча існують і білінгвальні заклади, проте навчання державної мови мусить бути на належному рівні. Н...

...То хто каже, що листи до Миколая не доходять? :)   Сьогодні маю неймовірний сюрприз: у моєму кабінеті поміняли парти! :) Замість старих, історичних зараз світлі елегантні красуні :). Кабінет одразу став урочистим, святковим :). Тепер не знаю, як у цьому приміщенні можна бути суворим учителем :)   Дякую дирекції школи, зокрема директорові Олександрові Георгійовичу Бачкаєві, який ініціював і втілив ідею, при чому так швидко, що навіть і не очікувала :) ...І, що не менш приємно вражає, директор школи також складав парти, а не просто віддавав накази :)   Кабінети Хустської гімназії-інтернату не мають ідеальної матеріальної бази, але зміни не починаються зразу з великого, вони починаються з малого... навіть із нових парт, особливо коли ти про них навіть перестаєш мріяти :)   Уявляю реакцію своїх дітей :), вони ще нічого не знають :). P.S. Добре жити на Закарпатті: у нас ходять два Миколаї (6 грудня й 19). А якщо це був перший...? :)

"Заговори, щоб я тебе побачив",- казав Сократ. Хочеться додати: "Ти ще не говорив, а я тебе вже бачу". Це найкраще розуміють учителі :)  Зізнаймося, кому з нас не доводилося тривожити замріяну юну душу на уроці й просити спуститися з хмари на землю? :)   ...Про що насправді думають наші діти під час уроку (і, до речі, колеги, наприклад, на педраді)? :)   Це можна легко прочитати :) 1. Позіхання.  Позіхання потрібне нам для поповнення легень більшою дозою кисню. Тому не робіть вашому учневі зауваження, а просто відчиніть вікно. Але буває, що, навіть виспавшись, людина все одно позіхає весь день. У таких випадках необхідно перевірити роботу серцево-судинної системи. Але якщо дитина на уроці позіхає, прикриваючи рота зовнішньою стороною долоні, це є сигналом того, що на уроці дуже нудно. 2. Мимовільне малювання. Напевно, вам доводилося ловити себе на мимовільному кресленні певних фігур, ліній тощо під час телефонної розмови? Це підсвідома реа...

Нове прочитання байки Григорія Сковороди "Бджола та Шершень" - від 9-Б :) Уривки з творів :) У байці "Бджола та Шершень" Григорія Сковороди трудівниця живе працею, але й це не дуже добре: чому ніхто не каже, що вона руйнує своє здоров'я? Подруга моєї мами мріяла стати вчителькою. А зараз вона на заробітках, бо вчителькою мало заробляла. Погано, коли Бджола працює, а меду все одно нема. Часто батьки мріють, щоб їхні діти стали тим, ким їм не вдалося. То чию мрію треба втілити: свою чи батьків? Чиє серце краще розбивати - своє чи батьків? Про це Григорій Сковорода не подумав.  Мрію стати схожим на свого батька: у школі він учився погано, уроки прогулював,  з родичами сварився й тому зараз веде успішний бізнес.

   Готуємося до Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Культуромовна особистість фахівця у ХХІ столітті» (7 грудня 2017 р., Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка). Мій виступ - виступ учителя-практика (своєрідний огляд зошитів з української мови та літератури, співавтором яких є Дмитро Дроздовський ). Глибоко вдячна пані  Олені Семеног  за запрошення. 

    Сьогодні десятикласники під враженням збірки "Зів'яле листя" Івана Франка... й не тільки: два уроки ми говорили про кохання (і Франкове, і власне); з'ясовували, які хімічні процеси зумовлюють стан закоханості, слухали поради, як позбутися любовної залежності (особисто мене вразило, що всі діти саме цю інформацію старанно конспектували :) ) і, звичайно, досліджували, як впливають емоції на творчість :) Пропоную деякі думки з есе десятикласників :) (публікуються зі згоди авторів :) ). "Ми, підлітки, не можемо й не вміємо боротися із собою, бо нас цьому не вчать" "Не витрачайте час на фальшиві почуття, які не принесуть вам ні насолоди, ні блаженства". "Мені вже 15, а закоханість ще все приходить невчасно". "Коли я закохався, мій затьмарений розум не помічав тих вад. Я любив її навіть тоді, коли вона мене використовувала. Більше того, я радів із цього". "Спостерігайте за своїми емоціями, щоб не збудувати з них фальши...