Закарпаття делегувало трьох учасників: Андріана Лукач, завідувач обласного методичного центру при департаменті освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації; Оксана Гаяш,
завідувач ресурсного центру Закарпатського ІППО, та я, Олеся Калинич, учитель української мови та літератури Хустської гімназії-інтернату.
Спробую дуже коротко (наскільки це можливо для філолога :) ) окреслити суть заходу.
Перша частина - пленарна.
Павло Хобзей, заступник міністра освіти й науки України, наголошує: Закон про освіту дає свободу; зараз питання в іншому - скільки людей реально готові до свободи? Багато освітян воліють мати інструкцію дій, адже так менше відповідальності й завжди можна перекласти вину з себе на структури, які видали інструкцію. Державна служба якості освіти (ДСЯО) - інструмент, щоб перевірити, хто як користується свободою. Держінспекція (колишня) виконувала роль нагляду та контролю, ДСЯО ж матиме на меті не тільки виявляти недоліки, а й допомагати усунути їх. Від ДСЯО буде залежати рівень якості освіти країни.
Олександр Ляшенко, академік-секретар відділення загальної середньої освіти, підкреслює: не можна побудувати якісну освіту, якщо орієнтуватися тільки на роботу вчителя. Якщо учень не відчуватиме відповідальності за рівень своїх знань, освіта не буде якісною. Зараз у суспільстві багато дискусій з приводу навчання, та варто пам'ятати найголовніше: освіта виконує задоволення освітніх потреб УЧНІВ.
Руслан Гурак, Голова ДСЯО, зауважує, що робота ДСЯО залежатиме не стільки від Стандарту, скільки від людей, які стануть експертами, від їхнього професіоналізму й порядності. Важливо, щоб стандарти ДСЯО не мали подвійного трактування, саме тому триває співпраця з Чехією, Португалією, Румунією і Шотландією. Пан Руслан представив дорожню карту розбудови ДСЯО, за якою передбачається
- утворити 25 територіальних органів;
- здійснити у 2018 році пілотування з розбудови 6 територіальних органів;
- підготувати експертів для територіальних органів Служби (протягом 2018 - 2019).
Дуже цікавим був виступ Ондржея Андриса, заступника Головного шкільного інспектора Чеської Республіки. Пан Одржей, ознайомлюючи з принципами роботи чеської шкільної інспекції, розповідає, що навчальний процес оцінюється й через онлайн-опитування (до речі, передбачається, що така форма роботи ДСЯО буде й у нас). Зараз не вдаватимуся до подробиць: про чеську шкільну інспекцію напишу згодом окремо, адже минулого року спілкувалася з учителькою з празької школи - так би мовити, є точка зору з іншого боку барикад.
Друга частина - це робота в групах.
Усіх учасників стратегічної сесії поділили на 10 груп (в середньому по 10-12 у кожній групі): стратегія та процедури забезпечення якості повної загальної середньої освіти; забезпечення академічної доброчесності; оцінювання здобувачів освіти; оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності; оцінювання управлінської діяльності керівників; забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу; забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища; розробка та затвердження освітніх програм; управління освітою в умовах децентралізації.
Групи були сформовані наперед. Я потрапила до групи, яка працювала над оцінюванням здобувачів освіти. Роботу в кожній команді вели фасилітатори (у нас - Павло Горбенко) та спеціаліст держслужби Алла Захарова. Не знаю, за яким принципом формувалися групи, але наша команда (і, як виявилося, кожна) спрацювалася зразу. Приємною для мене виявилася випадковість - у моїй групі опинився Микола Скиба, відомий освітній експерт. Також у нашій групі опинився Михайло Заремба, директор ЛНВК ім. В. Стуса - спеціалізованої школи І ступеня - гімназії міжнародних відносин та експерт руху EdCamp. Згодом до нас приєднався Андрій Осмоловський, генеральний директор Директорату дошкільної то шкільної освіти у Міністерстві освіти і науки України (якого раніше знала тільки через фейсбук). Дуже важливо, що члени групи різні в усьому: у посадах, званнях, у регіонах і навіть у віці.
У дискусії народжувалися стандарти та критерії оцінювання здобувачів освіти - учнів, якщо говорити мовою вчителя. Усі ми зійшлися на тому, що оцінювати потрібно роботу учня в динаміці, пргресі, а не в статичному контрольному зрізі; у молодшій школі варто перейти на вербальне оцінювання; тестування - не єдиний показник оцінки, адже може виміряти певний рівень знань, а не, наприклад, компетентностей; важливо бачити, як учні працюють у команді, чи вміють розв'язувати проблеми; наскільки активні в житті школи та поза навчальним закладом тощо. Звичайно, за такий короткий час (здається, у нас було десь зо дві-три години (з перервою)) неможливо розробити стандарти й критерії, але закласти фундамент для подальшої роботи точно можна.
Наступним етапом стала презентація роботи кожної групи - день, і справді, виявився дуже плідним.
До речі, кожна команда заявила про бажання продовжити спілкування поза сесією.
Звичайно, всі пропозиції будуть доопрацьовуватися, а згодом винесуться на громадське обговорення.
Підсумки підвів Руслан Гурак. В одній із груп голову ДСЯО запитали, чому треба творити Стандарт "із нуля" (а саме так і є); чому, наприклад, не можна взяти Стандарт певної країни й адаптувати під себе. Імпонує відповідь пана Руслана: "Ми будемо творити продукт, який притаманний тільки нам, українцям, звичайно, урахувавши помилки іноземних колег". (Чи не Шевченкове "І чужому научайтесь, І свого не цурайтесь"? :) ).
Будемо сподіватися, що Державна служба якості освіти України стане органом, який підтримуватиме всіх учасників процесу; виявлятиме недоліки в роботі (як же без них?), але не каратиме, а допоможе усунути їх. Дуже хочеться вірити, що колись ДСЯО до шкіл запрошуватимуть і чекатимуть без остраху - у найкращому варіанті :) .
P.S. Учора був день знайомств. Але, як часто трапляється, координати губляться. Приємною виявилася ініціатива Михайла Заремби, який у вайбері створив групу нашої вчорашньої команди :). Отже, спілкування продовжується :).
Коментарі