
Я за традиційні вічні цінності української родини - це не анахронізм, як дехто вважає, а основа нашого буття як нації. І справді, чудово, коли сім'я дружна. Пройдуть століття, а саме жінки народжуватимуть (принаймні хочеться в це вірити :) ), а чоловіки захищатимуть свої родини.
...У мене в класі був хлопчик (зараз уже студент). Його мама померла. Якось у п'ятому класі я мала необережність задиктувати дуже гарний текст про маму як берегиню домашнього вогнища. Років через два ми працювали над твором-описом зовнішності людини. Півкласу традиційно змальовувало маму. Мій уже семикласник написав, що його батько кращий за багатьох мам тому, що він і берегиня домашнього вогнища, і справжній тато. Я до сьогодні пам'ятаю, як часом важливо уникати стереотипів.
...Коли в сім'ї немає тата, то цілком можливо, що мама вміє сама закручувати гайки, міняти електричні лампочки, давати раду пробитиму колесу на автівці. Більше того, навіть дівчинка-підліток із легкістю впорається із завданням поремонтувати дверцята на шафі, якщо, наприклад, гвинт відкрутився. Дітям не завжди зрозуміло, чому майстерня саме в тата, якщо її вдома має й мама :) .
Світ стрімко розвивається. Як би ми не галасували, жінки вже давно не найслабша половина, а чоловіки - не найсильніша. Хіба маємо право обманювати наших дітей, що це не так?
Антидискримінаційний аналіз підручників - не руйнування традиційних цінностей. Це спроба наблизити підручники до реальності. Але кожен прочитує її по-своєму, напевно, в силу власного досвіду.
Коментарі