Ніжна мелодія...
Запалені свічки...
Майже темрява...
Кохання. Яке воно? Світле й чисте чи таке, що спопеляє?
Ми опустили жалюзі, вимкнули світло й запалили свічки, щоб говорити про "ніжні й легкі вірші" збірки "Зів'яле листя". У такій незвичайній (як для кабінету української мови й літератури) атмосфері пройшов сьогодні урок у 10-Б: інтимна лірика Івана Франка при свічках справді дуже інтимна. Вона поза часом, інакше чому десятикласники не можуть залишитися байдужими до Франкового слова?..
А ще на десятикласників чекав сюрприз. За 10 хвилин до кінця уроку зайшов учень 11-Б і без вступу й пояснень (вийшло дуже ефектно, бо "...що слова, коли серце повне?" :) ) прочитав вірш "Чого являєшся мені у сні?..". Десятикласники слухали, затамувавши подих. Останнім акордом уроку стало есе про кохання - під музику й палахкотіння свічок. Майже ніхто не схотів читати особисте вголос, бо, як і у Франка, думки дуже інтимні :)
P.S. А потім прийшов 11-А на свій урок. "А для нас ви свічки жодного разу не запалювали", - прозвучав ображений голос :) . Що ж, інтимну лірику вивчають і в 11 класі :)... Далі буде :)
Коментарі