Київ. Біла Церква. Постскриптум

 

  Учорашній день нагадував марафон, коли треба встигнути все, а часу настільки мало, що багато чого залежить від того, наскільки тобі пощастить. Проте вчора був надзвичайно щасливий день: усі світлофори виявилися зеленими, а в Києві (!) не було заторів на моїх шляхах.
  Дві надзвичайно енергетично позитивні зустрічі - о 10 годині в Білій Церкві, о 15 - у Києві, організовані творчим об'єднанням "Соняшник".

  Майстер-клас під назвою "Інноваційні методи викладання української мови та літератури".
   Але що ж можна вважати інноваціями? Чи є, наприклад, використання смартфонів на уроках інноваційними технологіями?
   Ми вчителі, звикли працювати з крейдою – білою чи кольоровою. Напевно, винахід кольорової крейди теж спочатку вважався новітньою технологією, а зараз цим поняттям нікого не здивуєш. Так само й з іншими предметами, які нас оточують.
    Алан Кей, американський учений у галузі теорії обчислювальних систем, уважає, що інноваційними технологіями людина називає те, що було винайдено після її народження. В очах підлітків смартфони – зовсім не новітні технології, а такі ж звичні предмети, як, наприклад, для нас крейда.
   Тому зараз використання на уроках смартфонів чи інших гаджетів навряд чи для учнів є інновацією. Та й питання інноваційних технологій на уроках неоднозначне. Опираючись на досвід видатних педагогів – Василя Сухомлинського, Шалви Амонашвілі, Марії Монтессорі, ми запозичуємо їхні методики, нанизуємо на них свої ідеї й ідемо до  дітей, додаючи кольорів сучасності до білої крейди. Тому справжня назва майстер-класу - "Інноваційні методи викладання української мови та літератури".

  Щиро дякую всім, хто вчора приїхав і до Білої Церкви, і до Києва. На жаль, з Білої Церкви довелося бігти в прямому значенні цього слова, щоб вчасно бути на наступному заході, тому прошу вибачення в колег, з якими не встигла сфотографуватися й поспілкуватися.

   Вражена теплим прийомом у Києві (Київський університет імені Бориса Грінченка) й у Білій Церкві (Київський ОІППО). 

   Дякую за запрошення до різних міст України: сподіваюся, згодом зустрінемося обов'язково. 

   Дякую за пропозиції й можливість зростати; за розповіді про роботу з зошитами  й за відгуки учнів.

   Дякую батькам, які придбали зошит в інтернеті, показали вчителям, а зараз за ними працює весь клас.

   Тішуся з того, що не тільки молодь підтримує, а й колеги старшого покоління, які називають донею :)

   Дякую дівчатам, які вже вдруге приїхали на майстер-клас - виявляється, вперше ми познайомилися минулого року над EdCamp-Rokosovo (ви не даєте можливості повторюватися :) ).

   До Києва, виявилося, приїхали й колеги з Сум, Конотопа, і Броварів, і Вінниці, Кропивницького, Луганська... 

   Такі зустрічі окрилюють, надихають, народжують нові ідеї й плани.

   Дорогі освітяни! Нехай ваші будні будуть комфортними у всіх значеннях слова. Нехай вас люблять і шанують. Будьте здорові й щасливі. Бо втомлений і виснажений учитель не виховає борців, а принижений - вільне покоління. Бережімо себе й тих, які поруч.

   Щиро дякую за організацію заходу творчому об'єднанню "Соняшник".