Мій 11-ий (не колишній, бо діти колишніми не бувають)❤😊
Я завжди обіцяю учням, що варитиму для них сама каву й пригощатиму їх власноруч, коли стануть студентами😊Дорогою з університетів додому учні, які вже студенти 😊, не оминають школи, щоб учителька пригостила кавою😊.
Це колись здавалося таким нереальним, а зараз ми сидимо в кабінеті, згадуємо уроки й сміємося😊.
Стас зізнається, що так і не вивчив напам'ять уривок з "Марусі Чурай"🙃😊.
Дівчата розповідають, які прикраси вчительки їм найбільше запам'яталися 🙃🙃🙃.
А я запитую, чому любили уроки, якщо ця вчителька часом була нестерпною (🙃🙃🙃так, я вмію не тільки всміхатися😊😊😊). І відповідь: "А ви не знаєте? Люблять за небайдужість, ви ніколи не була байдужою. Була веселою, злою, цікавою і..., але ніколи не байдужою до справи й до дітей".
Знаєте, а це щастя, коли в учителя є діти, які не дозволили й не дозволяють бути байдужими 😊❤
P.S. Кава завжди є для всіх😊
Коментарі