У професора Івана Ющука є стаття "Мова - зброя стратегічна".
Просто розлога цитата:
"Ще з Біблії відомий випадок такого, так би мовити, стратегічного використанні мовного питання. У книзі Суддів описано війну між двома ізраїльськими племенами: “Тоді гілеадії позаймали йорданські броди до Ефраїму; і як хто з ефраїмських утікачів говорив: “Дайте мені перебрести”, — то гілеадії його й питали; “Чи ти не ефраїмець?” І як той казав: “Ні!” — то вони казали йому: “Скажи-но: Шібболет”, — і як він казав: “Сібболет”, бо не вмів до ладу вимовити, вони хапали його та й стинали на йорданських бродах”.
Коли римляни в І ст. до н.е. завоювали Галлію (сучасна Франція), то вони протягом двох з половиною століть усунули з ужитку тамтешні кельтські мови — спочатку в містах, заселених в основному прийшлими латинянами, а потім і на селі. Згодом нащадки галлів не тільки стали називати себе ри́млянами, а й втратили свою мову, повністю перейшовши на вульгарну латину. Так само римляни трохи пізніше романізували протягом двох століть Дакію (теперішні Румунія й Молдова), витіснивши тамтешню мову. У новітні часи мову як стратегічну зброю в привласненні чужих територій використовували англійці в Ірландії та Індії, голландці — в Індонезії, японці — в окупованій Кореї (корейська мова протягом японського панування в 1910—1945 роках була в Кореї заборонена), французи — в Тунісі й Алжирі. “В Алжирі, який протягом 130 років був у колоніальній залежності від Франції, — читаємо в одному з досліджень, — французи зробили все можливе, щоб викоренити арабську мову… Арабська мова в офіційних школах була не тільки на становищі іноземної, яку вивчали за французькими підручниками, а й найбільш ігнорованим предметом навчальної програми” (Языковая политика и языковое планирование в развивающихся странах. — М., 1982. — С. 51)".
...Хоча під дзвін кришталевих келихів у колі родини, друзів хіба не все одно? ...А якщо все одно, то нехай буде українська 😊
Ілюстрація - з інтернету.
Просто розлога цитата:
"Ще з Біблії відомий випадок такого, так би мовити, стратегічного використанні мовного питання. У книзі Суддів описано війну між двома ізраїльськими племенами: “Тоді гілеадії позаймали йорданські броди до Ефраїму; і як хто з ефраїмських утікачів говорив: “Дайте мені перебрести”, — то гілеадії його й питали; “Чи ти не ефраїмець?” І як той казав: “Ні!” — то вони казали йому: “Скажи-но: Шібболет”, — і як він казав: “Сібболет”, бо не вмів до ладу вимовити, вони хапали його та й стинали на йорданських бродах”.
Коли римляни в І ст. до н.е. завоювали Галлію (сучасна Франція), то вони протягом двох з половиною століть усунули з ужитку тамтешні кельтські мови — спочатку в містах, заселених в основному прийшлими латинянами, а потім і на селі. Згодом нащадки галлів не тільки стали називати себе ри́млянами, а й втратили свою мову, повністю перейшовши на вульгарну латину. Так само римляни трохи пізніше романізували протягом двох століть Дакію (теперішні Румунія й Молдова), витіснивши тамтешню мову. У новітні часи мову як стратегічну зброю в привласненні чужих територій використовували англійці в Ірландії та Індії, голландці — в Індонезії, японці — в окупованій Кореї (корейська мова протягом японського панування в 1910—1945 роках була в Кореї заборонена), французи — в Тунісі й Алжирі. “В Алжирі, який протягом 130 років був у колоніальній залежності від Франції, — читаємо в одному з досліджень, — французи зробили все можливе, щоб викоренити арабську мову… Арабська мова в офіційних школах була не тільки на становищі іноземної, яку вивчали за французькими підручниками, а й найбільш ігнорованим предметом навчальної програми” (Языковая политика и языковое планирование в развивающихся странах. — М., 1982. — С. 51)".
...Хоча під дзвін кришталевих келихів у колі родини, друзів хіба не все одно? ...А якщо все одно, то нехай буде українська 😊
Ілюстрація - з інтернету.
Коментарі