Перейти до основного вмісту

Підвищуємо кваліфікацію та атестуємося по-новому

Атестуюся за новими правилами. Хто ще атестується 2020-го?😊

Пропоную невеликий огляд змін у правилах підвищення кваліфікації педпрацівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1133 затверджено зміни, що вносяться до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Суттєво змінено деякі пункти.

Так, пункт 7 викладено в такій редакції:
“7. Педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі — суб’єкти підвищення кваліфікації).”.

Пункт 9 подано так:
“9. Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.”

У пункті 10 описано детальні вимоги до програм спецкурсів (див. у блозі).

Змінено пункт 17 про два етапи підвищення кваліфікації.
“17. Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації повинен містити інформацію про загальну кількість педагогічних працівників, які проходитимуть підвищення кваліфікації, основні напрями та орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації формується з урахуванням пропозицій педагогічних працівників і оприлюднюється на інформаційному стенді закладу освіти та на його веб-сайті (у разі відсутності веб-сайту закладу освіти — на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) щороку протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня поточного року. На підставі орієнтовних планів підвищення кваліфікації суб’єкти підвищення кваліфікації, що фінансуються з обласних бюджетів, та їх засновники щороку формують регіональне замовлення для потреб відповідних областей.
Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік. Керівник закладу освіти (уповноважені ними особи) невідкладно оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі закладу освіти для підвищення кваліфікації.”

Пункт 31 вилучено. Він був такий: "31. Підвищення кваліфікації педагогічних або науково-педагогічних працівників шляхом їх участі у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо, яке здійснюється поза межами річного плану підвищення кваліфікації закладу освіти, потребує визнання педагогічною (вченою) радою закладу освіти згідно з цим Порядком.
Обсяг (тривалість) такого підвищення кваліфікації визначається відповідно до його фактичної тривалості в годинах (без урахування самостійної (позааудиторної) роботи) або в кредитах ЄКТС (з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи), але не більше 30 годин або 1,5 кредиту ЄКТС на рік"

Про кількість годин
З огляду на численні звернення педагогічних працівників з питань особливостей застосування Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800) (далі - Порядок) в частині встановлення вимог щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників, необхідного для проходження чергової атестації, МОН надало роз'яснення (лист № 1/9-683 від 04 листопада 2019 року органам управління у сфері освіти, керівникам закладів освіти і установ, головам атестаційних комісій).

Згідно з документом, установлено мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації
  • педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, а саме:
30 годин, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
60 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
90 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
150 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
  • педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної освіти та не менше ніж:
24 години, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;
48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.

Документи:
ПОРЯДОК підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників - тут.

Коментарі

Unknown каже…
Проте залишаються питання. Якщо, наприклад, учитель атестується в 2020 році, а планові курси пройшов у листопаді 2019 року, йому потрібно до моменту атестації в березні- квітні ще 30 год курсів проходити?
Unknown каже…
Так. Потрібно до березня набрати 30 годин
Анонім каже…
Якщо педагог суміщує в закладі позашкільної освіти дві посади - методиста та керівника гуртка - йому до 2023 року треба пройти 240 годин ПК?
Анонім каже…
2 питання:

1. У практичних психологів атестація та підвищення кваліфікації відбуваються по тих самих нормативних положеннях, що й у вчителів?

2. Якщо працівник набрав потрібну кількість годин підвищення кваліфікації не за 5 років, а за 2, він все одне має наступні 3 роки набирати мінімум 30 годин навчання щорічно?

Популярні дописи з цього блогу

Українська мова для 6 класу НУШ

Українська мова: підручник для 6 класу (сайт ІМЗО) . Підручник зараз у друці (з вересня учні матимуть можливість користуватися паперовим варіантом - безоплатно).  Презентація підручників української мови та української літератури Діагностувальні роботи (формувальне оцінювання, контрольне оцінювання) уміщено в підручнику за відповідними QR-кодами. Тести можна завантажувати й залежно від потреб учнів редагувати (без реєстрації). Діагностувальні роботи з української мови. 6 клас (зразок для перегляду) . Зошит НЕ дублює завдання, уміщені в підручнику.  Замовити діагностувальні контрольні роботи можна тут . Головоломки (картки - додаток до підручника) Відеоогляд підручника Календарно-тематичне планування  (1 семестр, 2 семестр) Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.) Зошит-конструктор з української мови  (можна використовувати на уроках повторення вивченого в 5 класі) і тут Дорож...

Українська література для 6 класу НУШ

Навчальні матеріали   з української літератури для 6 класу НУШ та супровідний матеріал до них 1. Підручник (електронна версія)   Підручник містить коди з додатковими матеріалами на платформі видавництва. Матеріали можна завантажувати та редагувати (без реєстрації). 2.Модельна навчальна програма. Українська література 5-6 кл. Яценко та ін 3. Календарно-тематичне планування 4.  Літературні диктанти 5. Паспорти творів  для 6 класу (1 семестр, 2 семестр)        Паспорти творів за двома програмами 6. Розвиток мовлення (аркуші / зошит для учнів) 7. Діагностувальні роботи для контрольного оцінювання (замовити можна тут) .  А тут можна переглянути першу частину діагностувальних робіт (контрольне оцінювання) ; 8. Діагностувальні роботи для формувального та поточного оцінювання (замовити можна тут) .  А тут можна переглянути фрагмент зошита - поточне та формувальне оцінювання 9. Робочий зошит (авторка Світлана Дячок) 10. Плани-конспекти уроків від...

Звертання. ОлесЮ чи ОлесЕ?

Звертання до Олесі викликає плутанину (ОлесЮ / ОлесЕ) - це точно знаю  :) А насправді плутанини нема - пояснює Катерина Городенська. Кілька жіночих особових імен на -я, які донедавна булискороченими пестливими формами повних імен, стали в українському вжитку документальними, офіційними. Це — Леся (скорочене від Лариса, Олександра), Олеся (скорочене від Олександра), Орися (скорочене від Ірина, Ореста). У звертаннях до жінок із цими іменами спостерігаємо непослідовність у використанні закінчення кличного відмінка. Одні вживають їх із закінченням -е (Лесе, Олесе, Орисе), бо вони мають форму іменників жіночого роду м’якої групи першої відміни,інші — із закінченням -ю (Лесю, Олесю, Орисю), тому що цііменники виражають пестливе значення. Зважаючи на українську традицію утворювати форму кличного відмінка від загальних та особових жіночих імен м’якої групи з пестливимзначенням за допомогою закінчення ‑ю (пор.: бабуся — бабусю, матуся — матусю, Галя — Галю, Ганнуся — Ганнусю),рекомендуємо ...

Назад у майбутнє, або Чому мовно-літературна освіта досі озирається (громадське обговорення концептуальних засад освітніх галузей)

Напевно, немає жодного вчителя літератури, який би не визнавав: неможливо якісно опрацювати за рік десятки текстів (а серед них - і повісті, і романи) - і це лише з української літератури. Приблизно стільки - із зарубіжної. Це без текстів, що стосуються інших навчальних предметів. На тему перевантаження програм дискутують давно і багато - принаймні за мій педстаж (а це понад 20 років) точно. Подібне стосується і курсу української мови. Колись на запитання, навіщо знати всі види обставин, жартома відповіла учням: «Будете знати, що таке обставини місця, часу й причини, - у житті не заблукаєте». Минуло двадцять років - і мушу визнати: ми все ж трохи заблукали. Зокрема, у лабіринті мовних термінів, вивчених напам’ять, і в літературознавчій теорії. Власне, в ідеалі терміни мали б допомогти зрозуміти тексти, а натомість зробили літературу схожою на вправу зі зразковими відповідями.  То що ж робити? Перше  - усвідомити, що навчання - не про стандарт, програму й  підручник, а про...

Проєкт ЗУ. Додаток "Мрія"

 На сайті Верховної Ради України зареєстровано  ПРОЕКТ Закону України  «Про внесення змін до Закону України «Про освіту»щодо використання в освітньому процесі освітнього мобільногододатку «Мрія», а також використання е-документа про освіту» Додаток Мрія є інформаційно-комунікаційною системою, завданнями якої є:   1) забезпечення користувачів інформацією про освітній процес;   2) забезпечення комунікації та взаємодії між учасниками освітнього процесу;  3) формування засобами додатка Мрія електронних відображень інформації, що міститься в документах, які можуть пред’являтися (надаватися) через додаток Мрія, та відображення іншої інформації, що може бути отримана з національних електронних інформаційних ресурсів, інших інформаційно комунікаційних систем, єдиних інформаційних систем та систем електронного документообігу;   4) обробка (збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і пошире...

8 клас. Українська література (методичний супровід)

2024 / 2025 навчальний рік Апробація (оновлено 25.11.2024) Для вчителів, які апробують посібник української літератури для 8 класу Олесі Калинич, Світлани Дячок (за науковою редакцією Юрія Ковбасенка).  Цю сторінку будемо оновлювати поступово. Українська література. Посібник для 8 класу (частина 1) Олесі Калинич, Світлани Дячок (за науковою редакцією Юрія Ковбасенка) Модельна програма Навчальна програма Календарно-тематичне планування  (Світлана Дячок) Плани-конспекти уроків  (Юлія Мухортова) Комплексні підсумкові роботи. Матеріал на допомогу вчителям Комплексні підсумкові роботи Завдання КПР (семестр 1, усі розділи) Відповіді КПР (семестр 1, усі розділи) Вимоги до оцінювання (Додаток 2 Державного стандарту базової загальної середньої освіти) Варіанти оформлення КПР у журналі  Літературні диктанити (І семестр) Паспорти творів (І семестр) Паспорти творів (1, 2 семестри)

10-11 класи: оновлено Типову освітню програму

  Наказ МОН України № 890 від 20 червня 2025 року вносить зміни до Типових освітніх програм для 10–11 класів, затверджених ще у 2018 році. Фактично з аклади освіти отримали більше автономії у формуванні курсів за вибором учнів, зокрема: курси за інтересами; міжгалузеві інтегровані курси; спецкурси на основі модельних або авторських програм. Оновлено й вимоги до вивчення окремих предметів: історії України та Всесвітньої історії — можлива інтеграція; громадянської освіти — акцент на критичне мислення, права людини; інформатики — з урахуванням цифрової трансформації освіти; математики — більше варіантів для профільного поглиблення. Заклади можуть створювати змішані або міжкласні групи для опанування предметів варіативного компонента. Освітня програма може включати модулі та короткострокові курси. Структура освітньої програми у 10–11 класах максимально наближена до нової профільної моделі, яка стартує у 2027 році. Ось порівняльна таблиця основних змін у Типовій освітній п...

Освіта: завдання на 2026 - 2028 роки

Бюджетна декларація на 2026–2028 роки  - дуже цікавий документ ( початок тут ), адже у ньому - не просто розрахунки, схеми й таблиці чи сухий текст офіційно-ділового стилю, а вектори розвитку освіти в найближчий час: уже сьогодні йдеться про мотиваційні стимули для вчителів (які - питання наразі без відповіді), НУШ і профільну освіту з 1 вересня 2027 року, перегляд розрахункової наповнюваності класів за рахунок верифікації, дебюрократизацію освітнього процесу тощо. Тож якою буде  Державна політика у сфері освіти ? У середньостроковій перспективі у сфері освіти буде продовжено подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме:  втрат людського капіталу та освітньої інфраструктури;  погіршення результатів навчання з огляду на внутрішню міграцію учнів та вчителів і за кордон, змін форми здобуття освіти (дистанційної, змішаної);  дефіциту робітничих кадрів для відновлення інфраструктури;  дисбалансу попиту на ринку праці та пропоз...

Поділ класів на групи: оновлений Порядок

Огляд  Наказу МОН № 808 від 3 червня 2025 року  щодо змін у  порядку поділу класів на групи Наказ поширюється на всі державні й комунальні заклади загальної середньої освіти. Поділ класів на групи можливий за наявності відповідних умов (кадри, лабораторії, укриття) і в межах фонду зарплат. Навчальне навантаження не має перевищувати затверджені плани з урахуванням поділу. Засновник зможе самостійно ініціювати поділ класу, у тому числі на інші предмети, за рахунок власних коштів. Перелік предметів та порогові значення: Українська мова/курси– понад 27 учнів (або 22 в містах/15 у селі для мов нацменшин) Іноземні мови – понад 27 учнів Мови нацменшин – мінімум 2 групи по ≥ 8 учнів Різні іноземні мови – мін. 2 групи або міжкласні групи Поглиблене вивчення мов та профільні предмети – групи по ≥ 8 учнів, не більше 3 груп Семінари, практичні, лабораторні – понад 27 учнів Фізкультура (10–12 класи) – при > 27 учнів, але ≥ 8 в групі Захист України – аналогічно фізк...

Гаджет — не ворог. Але й не нянька

Іноді дитина годинами дивиться в екран, а батьки думають: «Навчається ж! Читає! Бере участь у розвивальних проєктах!». Бо ж гарно говорить, показує "корисні" відео, відкриває презентацію на фоні. А потім — раз! — і оцінки низькі. І перший імпульс: винна школа, вчителі, програма, всі — тільки не ми. Бо страшно думати, що щось іде не так. Бо тривожно. Але тривога — не ворог. Вона, як і поведінка дитини, — сигнал . Не обвинувачення. Не ярлик. Просто знак: довіра дала збій  і треба знову вчитися слухати одне одного. Гаджет — це не завжди навчання. А низькі оцінки — не завжди лінь. Це може бути втрата мотивації, уваги, сили. Улітку ж дитина (особливо шкільного віку) має часу ще більше: уроків нема, батьки на роботі… Свободу можна використати як безперервний час у гаджеті…  Ми дорослі. Нам належить відповідальність . І якщо її важко нести, ми теж маємо право на підтримку — не на звинувачення. Так кажуть психологи і дають рекомендації, як розумно контролювати час дитини. _____ Не за...