Пропоную невеликий огляд змін у правилах підвищення кваліфікації педпрацівників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1133 затверджено зміни, що вносяться до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Суттєво змінено деякі пункти.
Так, пункт 7 викладено в такій редакції:
“7. Педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі — суб’єкти підвищення кваліфікації).”.
Пункт 9 подано так:
“9. Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.”
У пункті 10 описано детальні вимоги до програм спецкурсів (див. у блозі).
Змінено пункт 17 про два етапи підвищення кваліфікації.
“17. Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації повинен містити інформацію про загальну кількість педагогічних працівників, які проходитимуть підвищення кваліфікації, основні напрями та орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації формується з урахуванням пропозицій педагогічних працівників і оприлюднюється на інформаційному стенді закладу освіти та на його веб-сайті (у разі відсутності веб-сайту закладу освіти — на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) щороку протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня поточного року. На підставі орієнтовних планів підвищення кваліфікації суб’єкти підвищення кваліфікації, що фінансуються з обласних бюджетів, та їх засновники щороку формують регіональне замовлення для потреб відповідних областей.
Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік. Керівник закладу освіти (уповноважені ними особи) невідкладно оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі закладу освіти для підвищення кваліфікації.”
Пункт 31 вилучено. Він був такий: "31. Підвищення кваліфікації педагогічних або науково-педагогічних працівників шляхом їх участі у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо, яке здійснюється поза межами річного плану підвищення кваліфікації закладу освіти, потребує визнання педагогічною (вченою) радою закладу освіти згідно з цим Порядком.
Про кількість годин
З огляду на численні звернення педагогічних працівників з питань особливостей застосування Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800) (далі - Порядок) в частині встановлення вимог щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників, необхідного для проходження чергової атестації, МОН надало роз'яснення (лист № 1/9-683 від 04 листопада 2019 року органам управління у сфері освіти, керівникам закладів освіти і установ, головам атестаційних комісій).
Згідно з документом, установлено мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації
60 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
90 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
150 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
Документи:
ПОРЯДОК підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників - тут.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1133 затверджено зміни, що вносяться до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Суттєво змінено деякі пункти.
Так, пункт 7 викладено в такій редакції:
“7. Педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (далі — суб’єкти підвищення кваліфікації).”.
Пункт 9 подано так:
“9. Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа — підприємець, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.”
У пункті 10 описано детальні вимоги до програм спецкурсів (див. у блозі).
Змінено пункт 17 про два етапи підвищення кваліфікації.
“17. Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації повинен містити інформацію про загальну кількість педагогічних працівників, які проходитимуть підвищення кваліфікації, основні напрями та орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації формується з урахуванням пропозицій педагогічних працівників і оприлюднюється на інформаційному стенді закладу освіти та на його веб-сайті (у разі відсутності веб-сайту закладу освіти — на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) щороку протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня поточного року. На підставі орієнтовних планів підвищення кваліфікації суб’єкти підвищення кваліфікації, що фінансуються з обласних бюджетів, та їх засновники щороку формують регіональне замовлення для потреб відповідних областей.
Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік. Керівник закладу освіти (уповноважені ними особи) невідкладно оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі закладу освіти для підвищення кваліфікації.”
Пункт 31 вилучено. Він був такий: "31. Підвищення кваліфікації педагогічних або науково-педагогічних працівників шляхом їх участі у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо, яке здійснюється поза межами річного плану підвищення кваліфікації закладу освіти, потребує визнання педагогічною (вченою) радою закладу освіти згідно з цим Порядком.
Обсяг (тривалість) такого підвищення кваліфікації визначається відповідно до його фактичної тривалості в годинах (без урахування самостійної (позааудиторної) роботи) або в кредитах ЄКТС (з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи), але не більше 30 годин або 1,5 кредиту ЄКТС на рік"
Про кількість годин
З огляду на численні звернення педагогічних працівників з питань особливостей застосування Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників (постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800) (далі - Порядок) в частині встановлення вимог щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників, необхідного для проходження чергової атестації, МОН надало роз'яснення (лист № 1/9-683 від 04 листопада 2019 року органам управління у сфері освіти, керівникам закладів освіти і установ, головам атестаційних комісій).
Згідно з документом, установлено мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації
- педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, а саме:
60 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
90 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
150 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
- педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної освіти та не менше ніж:
48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;
72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;
120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.
Документи:
ПОРЯДОК підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників - тут.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1133 про зміни, що вносяться до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Лист № 1/9-683 від 04 листопада 2019 року органам управління у сфері освіти, керівникам закладів освіти і установ, головам атестаційних комісій).
Може бути цікаво
Сертифікація й атестація: деякі пункти Порядку підвищення кваліфікації...
Лист № 1/9-683 від 04 листопада 2019 року органам управління у сфері освіти, керівникам закладів освіти і установ, головам атестаційних комісій).
Може бути цікаво
Сертифікація й атестація: деякі пункти Порядку підвищення кваліфікації...
Коментарі
1. У практичних психологів атестація та підвищення кваліфікації відбуваються по тих самих нормативних положеннях, що й у вчителів?
2. Якщо працівник набрав потрібну кількість годин підвищення кваліфікації не за 5 років, а за 2, він все одне має наступні 3 роки набирати мінімум 30 годин навчання щорічно?