"Не кусайте руку, яка вам протягнена" (Еда Ле Шан)

   Дитинство потребує кришталевої кульки. Кульки, у яку може зазирнути дорослий і запевнити дитину: твої страхи тимчасові, бо все буде добре.

  Де така непевна межа між батьківською любов'ю, турботою й потребою працювати? Ідеться про працю не як спосіб заробітку, а саморозвиток, задоволення. Чи не є егоїсткою мати, яка залишає малу дитину заради роботи? І як діяти, коли втома граничить із божевіллям? 

  Наскільки варто дбати про ранній розвиток дитини? "Можна навчити дворічку зав'язувати шнурки, але цим доведеться займатися сім днів у тиждень, і як тільки ви припините ці заняття, дитина все забуде. Якщо ви почекаєте до п'яти років ...результат буде інший, ви зможете навчити цьому за півгодини, і вона вже ніколи не розучиться цього робити".

  Ця книжка про дітей - їхні страхи, переживання. Чому дитина вередує? Що насправді ховається за агресією, або ниттям, або відмовою? Чи завжди за втечею стоїть бажання втекти? Дуже часто за негативом - німе благання. Діти часто не знають, як просити про допомогу, або бояться, коли розуміють, що вчинили проти правил. Агресія в таких випадках - спосіб самозахисту. "Не кусайте руку, яка вам протягнена", - радить Еда Ле Шан у книзі "Коли ваша дитина зводить вас з розуму". 

   Учителі нерідко бачать дитячі агресію, невпевненість, невихованість і страхи. Як реагувати? Як часто пробачати й чи можна карати за таку поведінку? А якщо ні, то де межа допустимого негативу? Треба бути справжнім митцем у світі дорослих (батьків, учителів), бо так непросто допомогти колючому їжачкові.

   У 20-х роках минулого століття психологи-біхевіористи на чолі з доктором Дж. Б. Уотсоном думали, що найкраще виховувати дітей, формуючи в них умовні рефлекси, як І. Павлов у собак. Так з'явилося годування немовлят за годинами. Проте за 20 років доктор Спок помітив, що діти, у яких формують рефлекси, почуваються нещасними. Нема універсальної моделі виховання так само, як нема двох однакових дітей. Тому жодна книга не дасть рецепту ідеального виховання. Навіть найкращі автори не виховають нашу дитину. Це повинні робити ми, можливо, знайшовши якісь підказки в літературі.

Еда Ле Шан – американська письменниця, телеведуча, драматург і педагог, автор популярних книжок «Коли ваша дитина зводить вас із розуму»,«Психологія дитини. Чому я поводжуся так, а не інакше», «Як припинити турбуватися й стати найкращими у світі батьками». Її називають доктором Споком у педагогіці, великою бабусею усіх батьків.