У 2021 році в переліку навчальних предметів, із яких проводитиметься зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, виокремлюють 1) українську мову та 2) українську мову і літературу. Випускники, які завершують у 2021 році здобуття повної загальної середньої освіти та/або планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО: сертифікаційну роботу з української мови; сертифікаційну роботу з української мови та літератури.Випускники закладів загальної середньої освіти, а також учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які у 2021 році здобудуть повну загальну середню освіту, мають вибрати українську мову як обов’язковий предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Такі новації викликали хвилю протестів і серед освітян. Так, Уповноважений із захисту державної мови 23 вересня опублікував відкрите звернення до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому зазначив, що "вилучення української літератури як обов’язкового навчального компонента з тестових випробувань вступників - це одна з найбільших загроз як щодо освітньої реформи, так і загалом державної гуманітарної політики, тому такі експерименти нам не потрібні".
Звернення до прем’єр-міністра України підтримали ВНЗ, академіки, професори, науковці, шевченківські лауреати, поети, письменники та українські музиканти тй інші митці. Зокрема: Львівський національний університет імені Івана Франка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Луцький національний технічний університет, Національний університет «Острозька академія», Іван Леньо (гурт «KOZAK SYSTEM»), Сергій Фоменко (гурт «Мандри»), Сергій Танчинець (гурт «БЕZ ОБМЕЖЕНЬ»), Анжеліка Рудницька.
З повним текстом звернення та підписантами можна ознайомитися тут: http://surl.li/fokm
23 вересня УЦОЯО опублікував офіційний коментар щодо запровадження тесту з української мови. Зокрема, зазначено, що "рішення щодо запровадження окремої сертифікаційної роботи з української мови ухвалено Наказом Міністерства освіти і науки в 2019 році (наказ МОН від 09.07.2019 № 945), що стало логічним завершенням довготривалих фахових дискусій провідних освітян України щодо розвитку системи зовнішнього незалежного оцінювання". Також визнано важливість вивчення літератури: "Безперечно опанування української мови неможливе без глибокого прочитання й аналізу творів з української літератури, і це є основним завданням закладів освіти". Визнано, що є проблеми з читанням: "Результати міжнародного дослідження PISA виразно свідчать про певні проблеми із рівнем компетентнісного читання здобувачів освіти в Україні. Отже, важливим є створення інструменту оцінювання, спрямованого не на репродукцію змісту окремих літературних творів, а на демонстрацію учасником здатності критично аналізувати зміст тексту, оцінювати й інтерпретувати його. PISA показує, що для формування читацької кометентності не так важливо читати багато творів, як уміти глибоко, детально опрацьовувати кожний прочитаний твір. З огляду на це було ухвалено рішення щодо акцентуації уваги на компетентнісному читанні, що й було реалізовано в завданнях сертифікаційної роботи з української мови".
Професор Львівського університету імені Івана Франка та перший заступник Голови всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури у своєму фейсбуці звертається до чиновників Українського центру із простим запитанням: "Чому думка вчених рад Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка і ще більше двадцяти профільних установ і кафедр абсолютно не є цікавою для освітнього чиновництва?"
Парламентарі не залишаються осторонь цієї проблеми. Народні депутати звертаються до в.о. п. Сергія Шкарлета із пропозицією зробити обов'язковим для вступу ЗНО "Українська мова та література" на всі спеціальності, а не лише на гуманітарні.
Лист-звернення наразі підписали депутати, які справді є народними та проукраїнськими. Радію, що до справи готова долучитися і фракція "Батьківщина". Дякую народному депутатові Івану Крулькові, який готовий не тільки словами підтримувати освітян.
Друзі, колеги, освітяни й не освітяни! Звертаймося до народних депутатів, які представляють наші інтереси на найвищих рівнях, щоб зберегти Україну Україною.
Такі новації викликали хвилю протестів і серед освітян. Так, Уповноважений із захисту державної мови 23 вересня опублікував відкрите звернення до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, у якому зазначив, що "вилучення української літератури як обов’язкового навчального компонента з тестових випробувань вступників - це одна з найбільших загроз як щодо освітньої реформи, так і загалом державної гуманітарної політики, тому такі експерименти нам не потрібні".
Звернення до прем’єр-міністра України підтримали ВНЗ, академіки, професори, науковці, шевченківські лауреати, поети, письменники та українські музиканти тй інші митці. Зокрема: Львівський національний університет імені Івана Франка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Луцький національний технічний університет, Національний університет «Острозька академія», Іван Леньо (гурт «KOZAK SYSTEM»), Сергій Фоменко (гурт «Мандри»), Сергій Танчинець (гурт «БЕZ ОБМЕЖЕНЬ»), Анжеліка Рудницька.
З повним текстом звернення та підписантами можна ознайомитися тут: http://surl.li/fokm
23 вересня УЦОЯО опублікував офіційний коментар щодо запровадження тесту з української мови. Зокрема, зазначено, що "рішення щодо запровадження окремої сертифікаційної роботи з української мови ухвалено Наказом Міністерства освіти і науки в 2019 році (наказ МОН від 09.07.2019 № 945), що стало логічним завершенням довготривалих фахових дискусій провідних освітян України щодо розвитку системи зовнішнього незалежного оцінювання". Також визнано важливість вивчення літератури: "Безперечно опанування української мови неможливе без глибокого прочитання й аналізу творів з української літератури, і це є основним завданням закладів освіти". Визнано, що є проблеми з читанням: "Результати міжнародного дослідження PISA виразно свідчать про певні проблеми із рівнем компетентнісного читання здобувачів освіти в Україні. Отже, важливим є створення інструменту оцінювання, спрямованого не на репродукцію змісту окремих літературних творів, а на демонстрацію учасником здатності критично аналізувати зміст тексту, оцінювати й інтерпретувати його. PISA показує, що для формування читацької кометентності не так важливо читати багато творів, як уміти глибоко, детально опрацьовувати кожний прочитаний твір. З огляду на це було ухвалено рішення щодо акцентуації уваги на компетентнісному читанні, що й було реалізовано в завданнях сертифікаційної роботи з української мови".
Професор Львівського університету імені Івана Франка та перший заступник Голови всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури у своєму фейсбуці звертається до чиновників Українського центру із простим запитанням: "Чому думка вчених рад Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка і ще більше двадцяти профільних установ і кафедр абсолютно не є цікавою для освітнього чиновництва?"
Парламентарі не залишаються осторонь цієї проблеми. Народні депутати звертаються до в.о. п. Сергія Шкарлета із пропозицією зробити обов'язковим для вступу ЗНО "Українська мова та література" на всі спеціальності, а не лише на гуманітарні.
Лист-звернення наразі підписали депутати, які справді є народними та проукраїнськими. Радію, що до справи готова долучитися і фракція "Батьківщина". Дякую народному депутатові Івану Крулькові, який готовий не тільки словами підтримувати освітян.
Друзі, колеги, освітяни й не освітяни! Звертаймося до народних депутатів, які представляють наші інтереси на найвищих рівнях, щоб зберегти Україну Україною.
Коментарі