Сьогодні підкреслять, що ми потрібні, важливі.
Що наша професія - від Бога, а всі інші - від учителя.
Що пандемія показала: гаджети не в змозі замінити "живого" вчителя.
Що праця наша жертовна, але ми самі обрали її, бо не могли не піти за покликом серця.
Що вчителі серце віддають дітям.
Що вчителі серце віддають дітям.
Вони світочі, які горять, щоб запалити інших, і часом гаснуть. Але це не так.
Ми не ідеальні.
Учитель - насамперед людина. Людина без серця не може працювати з дітьми так само, як і людина, що згоріла й згасла.
Справді, наша справа - покликання, та це не означає, що вона не має бути належно оцінена й матеріально. Допоки професія вчителя буде зневажатися суспільством або оцінюватися тільки красивими словами, доти ми не станемо на ноги, бо "ставлення держави до вчителя – це державна політика, яка свідчить або про силу держави, або про її слабкості" (Отто Фон Бісмарк).
Любі найкращі колеги! Зі святом нас! Бережімо свої серця, даруймо світло, любов, яка буде примножуватися, але не гаснути.
Любі найкращі колеги! Зі святом нас! Бережімо свої серця, даруймо світло, любов, яка буде примножуватися, але не гаснути.
Коментарі