Напевно, кожен зауважив, що цього року надзвичайно велика кількість жінок прагне йти в політику. Виборці по-різному ставляться до таких нововведень: одні хочуть бачити політику з жіночим обличчям, інші ж відверто глузують, мовляв, місце жінки біля домашнього вогнища, а політика - справа суто чоловіча.
Оскільки серед жінок-кандидаток у депутати на місцевих виборах дуже багато освітянок, підготувала для блогу декілька розвідок, які публікуватиму в рубриці "Жіноче обличчя політики"
Така тема, обіцяю, буде цікавою як для жінок, так і для чоловіків.
Стаття 23 Виборчого кодексу України - про публічність і відкритість виборчого процесу. Тож як учасниця цього передвиборного процесу розповім про деякі його тонкощі. Оскільки спілкуюся з учительками-кандидатками чи не з усіх партій, то поділюся інформацією про маніпуляції з жіночими обличчями в деяких партіях.
Жінки в політиці - світова практика. Для України такий досвід не новий. Усі дуже добре знають біографію княгині Ольги - княгині, яка ліквідувала древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости й осередки судочинства; у зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство.
Але повернемося до наших часів. Зараз, наприклад, більше ніж 40% жінок засідають у парламентах відразудекількох європейських країн:Швеції (164 жінки з 349, 47%),Бельгії (61 жінка з 150, 40,7%),Португалії (92 жінки з 230,40%), Норвегії (70 жінок зі 169,41,4%), Іспанії (154 жінки із 350,44%), Швейцарії (83 жінки з 200,41,5%). У переважній більшостікраїн Європи в парламентах працюють близько третини жінокдепутатів: Німеччина (31,2%),Велика Британія (33,8%), Італія(35,7%), Франція (39,5%), Австрія (39, 3%), Ісландія (38,1%),Люксембург (30%), Сан-Марино(31,7%), Сербія (37,7%), Косово(32,5%), Нідерланди (31,3%). У Верховній Раді України зараз 20,8% жінок (88 із 423 народних депутатів).
Детальніше в наступному дописі :)
Коментарі