Ця книжка (на жаль, тільки в російському перекладі) знайшла мене через Oxana Turok😊 ще, здається, на початку вересня😊
Цю книжку не читала, бо не мала напрямку йти туди, де страшно😊
Сьогодні ж, помітивши, що запас нечитаних книжок безнадійно зубожів, узяла до рук текст іноземною - російською.
Отже, деякі тези.
Не скажу, що зробите неймовірні відкриття, прочитавши поради Джима Ловлесса.
Але☝️ певні спостереження варто відзначити🧐
🟢1. Сумніваєтеся, чи братися за нову справу? Тоді думайте не про власні сумніви, а про «чому ні?»😊
🟢2. До речі, найчастіше люди відмовляють не іншим, а собі - через страх браку не ресурсів, а часу.
🟢3. Ще - страшно, що тобі не допоможуть. Найбільша помилка - розраховувати на допомогу інших тоді, коли всі потребують допомоги.
🟢4. Успіху ніколи не досягають люди, що живуть за принципом «як усі».
🟢5. Плітки - єдина розвага для багатьох, яка дозволяє цим «багатьом» бути належним до групи. Належати бодай до якоїсь групи - означає мати хай мінімальний, але самозахист. Людям подобається належати до певного племені.
Найголовніше - згадана книжка має переклад від 2018 року, коли про страх ковіду ніхто й не чув. Тому йти туди, де страшно - часом корисно, а часом - не завжди потрібно😊
Коментарі