9 листопада майже вся Україна писала святковий радіодиктант. Ще напередодні традиційна акція національної єдності почала "обростати" дискусіями на кшталт варто писати диктант чи есе, застаріла форма перевірки знань чи класична... Навряд чи любителі шукати істину очікували на сюрприз: ювілейний диктант (ХХ диктант) виявився дуже неоднозначним і щодо тексту, і щодо читання (автором тексту є письменник Іван Малкович, читала акторка Римма Зюбіна).
Ми з 11-а також долучилися до диктанту. Учні написали по-різному, та і я, учителька, не взяла в лапки енеляток, а слово "Він" у значенні "Бог" написала з великої літери, не поставила тире перед підрядною частиною... Учням пообіцяла перевірити роботи і врахувати написання на їхню користь, якщо можливе пояснення через правила правопису.
Звісно, як і очікувалося, офіційні коментарі щодо тексту диктанту надав автор Іван Малкович. Багато років поспіль над текстами працював автор підручників та посібників з української мови та літератури, викладач Олександр Авраменко, який, до речі, читав диктанти в прямому ефірі. Зрозуміло, що мовознавець не міг не відреагувати на тему диктанту.
Небайдужі до мовних питань користувачі соцмереж відгукнулися сотнями коментарів на дописи Івана Малковича та Олександра Авраменка.
Що мене приємно вразило в цій ситуації? 😊
Як людина, яка нещодавно пройшла передвиборну кампанію й мимохіть бачила брудні НЕлітературні словесні баталії, зараз із замилуванням читаю виважені й тактовні коментарі щодо диктанту. І стає приємно від того, що насправді дуже багато українців і українок - добірне товариство, яке знає, вміє і може бути красивим.
...Кажете, в диктанті не було національного єднання? А воно все-таки є, бо чому ми всі зараз об'єдналися навколо цього тексту?😊
Публікую коментарі Івана Малковича та Олександра Авраменка, які позичила зі сторінок авторів. Покликання додаю:
Іван Малкович: https://www.facebook.com/i.malkovych
Олександр Авраменко: https://www.facebook.com/photo?fbid=3687291574656455&set=a.827668097285498
Викладаю текст Національного диктанту.
Після тексту — ОФІЦІЙНІ КОМЕНТАРІ (братимуться до уваги при перевірці диктанту) щодо написання деяких слів.
ВИКЛИКИ КНИЖКОВОЇ ЕРИ
Наприкінці минулого тисячоліття читачі стурбовано запитували: «Невже електронні носії витіснять традиційну книжку?» Але коли Джоан Ролінґ написала «Гаррі Поттера» і її серія романів розійшлася стомільйонними паперовими накладами, це питання втратило свою гостроту.
Сьогодні більш-менш зрозуміло, що електронні носії, принаймні поки що, не створюють кардинальної загрози паперовим книжкам. Проте з’явилися вони не випадково. Гадаю, це Бог так готує нас до далеких мандрівок. Це він підсунув нам ґаджети, щоб ми змогли колись забрати з собою на інші планети свої улюблені книжки, музику, фотографії, картини, — бо як інакше вдалося б це зробити?
Отож доки Ілон Маск ще тільки на півдорозі до інших світів, паперова книжка в безпеці. Однак деякі науковці стверджують, що коли люди нарешті зможуть зачати й народити в космічних умовах нове життя, то таке людське дитя буде схоже радше на знайомий кінематографічний образ «енелятка» — з великою головою, очима на пів обличчя, слабкими м’язами. Для нього, на відміну від нас, такі приємні відчуття, як гортання сторінок, запах паперу, будуть невідомі. І ось, напевно, вже аж тоді й запанує ера електронної книжки.
Але й це не страшно: головне — читати, і не так важливо, з яких носіїв. Бо книжки — це знання й емоції, які, на відміну від щоденного потоку інформації, залишаються з нами надовго.
.................................................................
ОФІЦІЙНІ КОМЕНТАРІ (11.11. 18:00)
1) Прізвище письменниці Джоан Ролінґ пишеться саме так (так в українській ліцензійній версії книжки). Але варіант "Ролінг" і "Ровлінґ/Ровлінг" теж не вважатиметься помилкою. Типовий російський варіант написання "РоУлінг" — помилка.
2) Написанням з малої літери "він" (щодо Бога) Бога не зневажено. Просто у світських текстах, за правилами, "він" (у значенні "Бог") пишеться з малої. Але правильними вважатимуться обидва варіанти — і "він", і "Він".
3) Написання "ґаджет" через "г" — не помилка.
4) Слово "енелята": правильними вважатимуться варіанти написання в лапках і без лапок, бо для людей, які знають це слово понад 20 років, воно вже не новотвір.
P.S. Після кожного диктанту точаться дискусії щодо правопису і пунктуації. Кожен учасник акції сам собі авторитет. Однак хочу зазначити, що текст диктанту вичитували кілька провідних докторів і кандидатів мовознавства, а я звик довіряти справжнім професіоналам. І вам раджу.
А стосовно деяких нарікань, що в тексті мало патріотизму, мене розвеселила жартівлива ремарка п. Сергія Безкоровайного: "В одному коротенькому диктанті розказати, яка гарна Україна і які погані москалі... Та Ви оптиміст, пане."
Коментар зі сторінки Олександра Авраменка
Коментарі