Перейти до основного вмісту

Що чекає на сучасні школи в контексті реорганізації закладів освіти (відповіді на деякі запитання)

    

Як депутат Хустської міської ради увійшла до складу комісії з гуманітарних питань. Саме тому останнім часом отримую запитання на теми освіти не лише від учителів, а й від батьків, які занепокоєні, де і як уже зовсім скоро навчатимуться їхні діти.

Наголошую, реформування шкіл - не забаганка міської чи ще якоїсь ради, це вимога Законів України "Про освіту" та "Про повну загальну середню освіту".

Отже, відповіді на деякі запитання щодо реорганізації закладів освіти в УСІХ громадах України (за матеріалами відкритих джерел МОН України та zakon.rada.gov.ua ).

Ще рік тому 16 січня 2020 року Верховною Радою України прийнято новий Закон України «Про повну загальну середню освіту», який набрав чинності 18 березня 2020 року.

Відповідно МОН України надало роз'яснення "Щодо нагальних питань впровадження Закону України "Про повну загальну середню освіту" (лист №1/9-201).

Що буде зі школами? 

Закладів загальної середньої освіти у формі І-ІІІ ступенів не буде взагалі, натомість утворять:

 початкові школи (І ступінь),

 гімназії (ІІ ступінь; можуть мати у складі й початкову школу (І-ІІ ступінь); 

ліцеї (ЇЇІ ступінь).

Чи може будь-яка громада заснувати ліцей? 

Ні, не може з двох причин:

1) ліцеї можуть бути утворені, якщо на паралелі не менше ніж чотири 10-і класи;

2) сільські, селищні та міські ради з населенням менше ніж 50 тис. осіб не мають права заснувати ліцей; такі комунальні ліцеї можуть утворюватися обласними, міськими радами (міст з населенням більше за 50 тисяч).

Чи є варіант школи, де б діти навчалися за всіма рівнями (І, ІІ, ІІІ ступінь)?

Так, є. Одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти можуть здійснювати свою освітню діяльність лише заклади загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, приватні та корпоративні заклади освіти (абзац дев’ятий частини першої статті 35), а також мистецький і спортивний ліцеї (частина п’ята статті 35).

Коли в обов’язковому порядку повинні почати діяти нові заклади освіти?

З 1 вересня 2024 року (згідно з «Прикінцевими положеннями» ЗУ «Про повну загальну середню освіту»).

Якщо громада вже створила опорний заклад, чи має він право на існування після 1 вересня 2024-го року?

Так,  має, але тільки на рівні здобуття початкової та базової середньої освіти (початкова школа та гімназія, І - ІІ ступінь). 

Як буде визначено, які саме заклади громади стануть ліцеями?

Освітні заклади повинні відповідати певним вимогам, також має відбутися громадське обговорення.


З листа МОН України №1/9-201

VI. Щодо мережі закладів загальної середньої освіти

Засновникам і керівникам закладів загальної середньої освіти у подальшій діяльності щодо формування мережі та забезпечення функціонування відповідних закладів потрібно враховувати таке:

1)   у Законі не вживаються терміни «І ступінь» чи «І-ІІ», «І-ІІІ ступені». Натомість Закон містить терміни «початкова школа», «гімназія», «ліцей». Відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 35 Закону заклад загальної середньої освіти, що здійснює освітню діяльність на декількох рівнях загальної середньої освіти, має тип закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність (це означає, що якщо, наприклад, заклад освіти здійснює свою освітню діяльність на першому і другому рівнях повної загальної середньої освіти, то він має називатися «гімназією», якщо на другому і третьому – «ліцеєм»);

2)   не всі положення Закону набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 18 березня 2020 року. Так, зокрема, з 1 вересня 2024 року набирають чинності такі вимоги Закону:

- кількість учнів у класі (наповнюваність класу) державного, комунального закладу освіти не може становити більше 24 учнів, які здобувають початкову освіту (абзац другий частини другої статті 12). До 1 вересня 2024 року наповнюваність у класі не може перевищувати 30 осіб (підпункт 11 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону);

- початкова школа має функціонувати як окрема юридична особа або як структурний підрозділ гімназії (абзац п’ятий частини першої статті 35);

- гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи (абзац шостий частини першої статті 35);

 - для започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею у його складі має бути створено та функціонувати не менше чотирьох 10 класів (абзац восьмий частини першої статті 32);

 3) як виняток, за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти (абзац сьомий частини першої статті 35). Ця норма набирає чинності одночасно з набранням чинності всім Законом, проте вона не змушує засновників закладів освіти приймати наразі якісь спеціальні рішення щодо функціонування ліцеїв. Це положення Закону визначає вектор у питанні формування мережі ліцеїв: ліцей з можливістю здобуття в ньому базової середньої освіти – це скоріше виключення, аніж правило. Крім того, Закон передбачає затвердження Кабінетом Міністрів України окремого положення про ліцей;

4) одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти можуть здійснювати свою освітню діяльність лише заклади загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, приватні та корпоративні заклади освіти (абзац дев’ятий частини першої статті 35), а також мистецький і спортивний ліцеї (частина п’ята статті 35);

5) у прикінцевих та перехідних положеннях Закону передбачені зміни до Закону України «Про освіту», зокрема до частини другої статті 13, відповідно до яких опорні заклади освіти мають забезпечувати на належному рівні здобуття виключно початкової та базової середньої освіти. У контексті положення абзацу шостого частини першої статті 35 Закону, згідно з яким «гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи», який набирає чинності з 1 вересня 2024 року, опорні школи мають не пізніше 1 вересня 2024 року припинити забезпечувати здобуття профільної середньої освіти;

6) відповідно до статті 32 Закону:

–  мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства;

–        рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради;

–        рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські ради (міст з населенням більше 50 тисяч);

–        ліцеї можуть бути утворені та здійснювати освітню діяльність за умови дотримання вимог цього Закону, ліцензійних умов та положення про ліцей, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

– у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти;

– реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.

Отже, Закон не передбачає можливості подальшого функціонування шкіл «І-ІІІ ступенів», крім закладів загальної середньої освіти, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, а також приватних, корпоративних закладів освіти та закладів спеціалізованої освіти – мистецьких і спортивних ліцеїв (Закон не передбачає функціонування початкових шкіл у складі військових і наукових ліцеїв).

Тобто, починаючи з дня набрання чинності Законом, сільські, селищні, районні, міські (міст з населенням менше 50 тисяч) ради не мають права створювати нові комунальні ліцеї. Такі комунальні ліцеї можуть утворюватися обласними, міськими радами (міст з населенням більше 50 тисяч), а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Проте, якщо ліцей (заклад загальної середньої освіти III, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ ступенів) було утворено сільською, селищною, районною, міською радою (міста з населенням менше 50 тисяч) до набрання чинності цим Законом, відповідна рада має забезпечити функціонування такого ліцею, але не більше ніж до 1 вересня 2024 року. Втрата права «утворювати» не означає втрату права залишатися засновником таких закладів до 1 вересня 2024 року, коли набере чинності абзац шостий частини першої статті 35 Закону, згідно з яким «гімназія та ліцей мають функціонувати як окремі юридичні особи». У засновника закладу освіти залишається загальне право, передбачене абзацом першим частини першої статті 32 Закону, щодо прийняття рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти. Крім того, засновник має передбачений цією ж статтею 32 Закону обов’язок забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти.

Отже, до 1 вересня 2024 року сільські, селищні, районні, міські (міст з населенням менше 50 тисяч) ради мають прийняти одне з таких управлінських рішень стосовно кожного із заснованих ними раніше закладів загальної середньої освіти «І-ІІІ», «ІІ-ІІІ» або «III» ступенів, у тому числі опорних:

а) змінити тип таких закладів на початкову школу («І ступінь») або гімназію, яка забезпечуватиме здобуття виключно базової середньої освіти («II ступінь») або початкової освіти і базової середньої освіти («І-ІІ ступінь»);

б) для забезпечення здобуття профільної середньої освіти ініціювати передання закладу загальної середньої освіти в управління обласній раді шляхом зміни його засновника.

Ураховуючи зазначені вище положення, засновники таких закладів загальної середньої освіти мають достатньо часу «перехідного» періоду, щоб проаналізувати мережу закладів освіти, врахувати демографічні показники, міграційні процеси на певній території, пов’язані у тому числі з активною забудовою території, спланувати ефективну, доступну і спроможну мережу початкових шкіл і гімназій та закріпити за ними територію обслуговування. Обласним радам необхідно розпочати роботу над формуванням мережі ліцеїв, які за умови наявності стандарту профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми і на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України зможуть з 2024 року запровадити трирічні освітні програми в межах дванадцятирічної повної загальної середньої освіти (підпункт 4 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту»).

Коментарі

Unknown каже…
Дуже дякую за роз'яснення. Так просто, одразу доступно і легко для засвоєння може пояснити лише справжній Учитель. Навіть не потрібна рефлексія ( колись ми називали це закріплення). Страшнувато ступати в бурхливу річку, але, якщо немає броду, то...покладайся на власні сили. Дякую.
Unknown каже…
Дякую за інформацію.Все чітко і зрозуміло.
Дякую за інформацію
Biserka Šimunić, каже…
ПРИВИТАЙТЕ ВСІХ, Я БУДУ ЛЮБИТИ ПОДІЛИТИСЯ СВІДЧЕННЯ ВСІМ ВСІМ, .. кілька місяців тому мій чоловік залишив мене заради іншої леді. Я його так люблю, і все, про що я міг думати, - це самогубство. Я спробував кілька способів, але жоден не зумів. Я вирішив читати в Інтернеті та читати про заклинання та заклинання. Я спробував, я втратив багато грошей, але це був той самий результат. Я майже здався, поки не зустрів доктора Алабу, заклинателя Заклинателя, який переконав мене в успіху, і я прочитав коментарі людей на його веб-сайті. Я скептично ставився до нього, оскільки згубив багато грошей. він запевнив мене, що його робота на 100% хороша, і коли я спробував, то був такий щасливий, бо мій чоловік повернувся до мене додому ... Зараз мій чоловік дуже слухняний і любить мене більше. Зараз я вагітна 2 місяці, і я щаслива, що він у мене є у своєму житті. Я порадив би вам звернутися до цього потужного майстра заклинань, який дав мені другий шанс на щастя і любов, я спробував кілька заклинань, і жоден з них не зумів. Якщо хтось може допомогти вам повернути любов і направити вас у пошуках життєвих рішень, це він. Зв’яжіться з ним безпосередньо за адресою -Email- dralaba3000@gmail.com ...... Ви також можете надіслати Whatsapp на +2349071995123. Вітаємо .. 😘 😘

Популярні дописи з цього блогу

Українська мова для 6 класу НУШ

Українська мова: підручник для 6 класу (сайт ІМЗО) . Підручник зараз у друці (з вересня учні матимуть можливість користуватися паперовим варіантом - безоплатно).  Презентація підручників української мови та української літератури Діагностувальні роботи (формувальне оцінювання, контрольне оцінювання) уміщено в підручнику за відповідними QR-кодами. Тести можна завантажувати й залежно від потреб учнів редагувати (без реєстрації). Діагностувальні роботи з української мови. 6 клас (зразок для перегляду) . Зошит НЕ дублює завдання, уміщені в підручнику.  Замовити діагностувальні контрольні роботи можна тут . Головоломки (картки - додаток до підручника) Відеоогляд підручника Календарно-тематичне планування  (1 семестр, 2 семестр) Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.) Зошит-конструктор з української мови  (можна використовувати на уроках повторення вивченого в 5 класі) і тут Дорож...

Українська література для 6 класу НУШ

Навчальні матеріали   з української літератури для 6 класу НУШ та супровідний матеріал до них 1. Підручник (електронна версія)   Підручник містить коди з додатковими матеріалами на платформі видавництва. Матеріали можна завантажувати та редагувати (без реєстрації). 2.Модельна навчальна програма. Українська література 5-6 кл. Яценко та ін 3. Календарно-тематичне планування 4.  Літературні диктанти 5. Паспорти творів  для 6 класу (1 семестр, 2 семестр)        Паспорти творів за двома програмами 6. Розвиток мовлення (аркуші / зошит для учнів) 7. Діагностувальні роботи для контрольного оцінювання (замовити можна тут) .  А тут можна переглянути першу частину діагностувальних робіт (контрольне оцінювання) ; 8. Діагностувальні роботи для формувального та поточного оцінювання (замовити можна тут) .  А тут можна переглянути фрагмент зошита - поточне та формувальне оцінювання 9. Робочий зошит (авторка Світлана Дячок) 10. Плани-конспекти уроків від...

Звертання. ОлесЮ чи ОлесЕ?

Звертання до Олесі викликає плутанину (ОлесЮ / ОлесЕ) - це точно знаю  :) А насправді плутанини нема - пояснює Катерина Городенська. Кілька жіночих особових імен на -я, які донедавна булискороченими пестливими формами повних імен, стали в українському вжитку документальними, офіційними. Це — Леся (скорочене від Лариса, Олександра), Олеся (скорочене від Олександра), Орися (скорочене від Ірина, Ореста). У звертаннях до жінок із цими іменами спостерігаємо непослідовність у використанні закінчення кличного відмінка. Одні вживають їх із закінченням -е (Лесе, Олесе, Орисе), бо вони мають форму іменників жіночого роду м’якої групи першої відміни,інші — із закінченням -ю (Лесю, Олесю, Орисю), тому що цііменники виражають пестливе значення. Зважаючи на українську традицію утворювати форму кличного відмінка від загальних та особових жіночих імен м’якої групи з пестливимзначенням за допомогою закінчення ‑ю (пор.: бабуся — бабусю, матуся — матусю, Галя — Галю, Ганнуся — Ганнусю),рекомендуємо ...

Назад у майбутнє, або Чому мовно-літературна освіта досі озирається (громадське обговорення концептуальних засад освітніх галузей)

Напевно, немає жодного вчителя літератури, який би не визнавав: неможливо якісно опрацювати за рік десятки текстів (а серед них - і повісті, і романи) - і це лише з української літератури. Приблизно стільки - із зарубіжної. Це без текстів, що стосуються інших навчальних предметів. На тему перевантаження програм дискутують давно і багато - принаймні за мій педстаж (а це понад 20 років) точно. Подібне стосується і курсу української мови. Колись на запитання, навіщо знати всі види обставин, жартома відповіла учням: «Будете знати, що таке обставини місця, часу й причини, - у житті не заблукаєте». Минуло двадцять років - і мушу визнати: ми все ж трохи заблукали. Зокрема, у лабіринті мовних термінів, вивчених напам’ять, і в літературознавчій теорії. Власне, в ідеалі терміни мали б допомогти зрозуміти тексти, а натомість зробили літературу схожою на вправу зі зразковими відповідями.  То що ж робити? Перше  - усвідомити, що навчання - не про стандарт, програму й  підручник, а про...

Проєкт ЗУ. Додаток "Мрія"

 На сайті Верховної Ради України зареєстровано  ПРОЕКТ Закону України  «Про внесення змін до Закону України «Про освіту»щодо використання в освітньому процесі освітнього мобільногододатку «Мрія», а також використання е-документа про освіту» Додаток Мрія є інформаційно-комунікаційною системою, завданнями якої є:   1) забезпечення користувачів інформацією про освітній процес;   2) забезпечення комунікації та взаємодії між учасниками освітнього процесу;  3) формування засобами додатка Мрія електронних відображень інформації, що міститься в документах, які можуть пред’являтися (надаватися) через додаток Мрія, та відображення іншої інформації, що може бути отримана з національних електронних інформаційних ресурсів, інших інформаційно комунікаційних систем, єдиних інформаційних систем та систем електронного документообігу;   4) обробка (збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і пошире...

8 клас. Українська література (методичний супровід)

2024 / 2025 навчальний рік Апробація (оновлено 25.11.2024) Для вчителів, які апробують посібник української літератури для 8 класу Олесі Калинич, Світлани Дячок (за науковою редакцією Юрія Ковбасенка).  Цю сторінку будемо оновлювати поступово. Українська література. Посібник для 8 класу (частина 1) Олесі Калинич, Світлани Дячок (за науковою редакцією Юрія Ковбасенка) Модельна програма Навчальна програма Календарно-тематичне планування  (Світлана Дячок) Плани-конспекти уроків  (Юлія Мухортова) Комплексні підсумкові роботи. Матеріал на допомогу вчителям Комплексні підсумкові роботи Завдання КПР (семестр 1, усі розділи) Відповіді КПР (семестр 1, усі розділи) Вимоги до оцінювання (Додаток 2 Державного стандарту базової загальної середньої освіти) Варіанти оформлення КПР у журналі  Літературні диктанити (І семестр) Паспорти творів (І семестр) Паспорти творів (1, 2 семестри)

10-11 класи: оновлено Типову освітню програму

  Наказ МОН України № 890 від 20 червня 2025 року вносить зміни до Типових освітніх програм для 10–11 класів, затверджених ще у 2018 році. Фактично з аклади освіти отримали більше автономії у формуванні курсів за вибором учнів, зокрема: курси за інтересами; міжгалузеві інтегровані курси; спецкурси на основі модельних або авторських програм. Оновлено й вимоги до вивчення окремих предметів: історії України та Всесвітньої історії — можлива інтеграція; громадянської освіти — акцент на критичне мислення, права людини; інформатики — з урахуванням цифрової трансформації освіти; математики — більше варіантів для профільного поглиблення. Заклади можуть створювати змішані або міжкласні групи для опанування предметів варіативного компонента. Освітня програма може включати модулі та короткострокові курси. Структура освітньої програми у 10–11 класах максимально наближена до нової профільної моделі, яка стартує у 2027 році. Ось порівняльна таблиця основних змін у Типовій освітній п...

Освіта: завдання на 2026 - 2028 роки

Бюджетна декларація на 2026–2028 роки  - дуже цікавий документ ( початок тут ), адже у ньому - не просто розрахунки, схеми й таблиці чи сухий текст офіційно-ділового стилю, а вектори розвитку освіти в найближчий час: уже сьогодні йдеться про мотиваційні стимули для вчителів (які - питання наразі без відповіді), НУШ і профільну освіту з 1 вересня 2027 року, перегляд розрахункової наповнюваності класів за рахунок верифікації, дебюрократизацію освітнього процесу тощо. Тож якою буде  Державна політика у сфері освіти ? У середньостроковій перспективі у сфері освіти буде продовжено подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме:  втрат людського капіталу та освітньої інфраструктури;  погіршення результатів навчання з огляду на внутрішню міграцію учнів та вчителів і за кордон, змін форми здобуття освіти (дистанційної, змішаної);  дефіциту робітничих кадрів для відновлення інфраструктури;  дисбалансу попиту на ринку праці та пропоз...

Поділ класів на групи: оновлений Порядок

Огляд  Наказу МОН № 808 від 3 червня 2025 року  щодо змін у  порядку поділу класів на групи Наказ поширюється на всі державні й комунальні заклади загальної середньої освіти. Поділ класів на групи можливий за наявності відповідних умов (кадри, лабораторії, укриття) і в межах фонду зарплат. Навчальне навантаження не має перевищувати затверджені плани з урахуванням поділу. Засновник зможе самостійно ініціювати поділ класу, у тому числі на інші предмети, за рахунок власних коштів. Перелік предметів та порогові значення: Українська мова/курси– понад 27 учнів (або 22 в містах/15 у селі для мов нацменшин) Іноземні мови – понад 27 учнів Мови нацменшин – мінімум 2 групи по ≥ 8 учнів Різні іноземні мови – мін. 2 групи або міжкласні групи Поглиблене вивчення мов та профільні предмети – групи по ≥ 8 учнів, не більше 3 груп Семінари, практичні, лабораторні – понад 27 учнів Фізкультура (10–12 класи) – при > 27 учнів, але ≥ 8 в групі Захист України – аналогічно фізк...

Гаджет — не ворог. Але й не нянька

Іноді дитина годинами дивиться в екран, а батьки думають: «Навчається ж! Читає! Бере участь у розвивальних проєктах!». Бо ж гарно говорить, показує "корисні" відео, відкриває презентацію на фоні. А потім — раз! — і оцінки низькі. І перший імпульс: винна школа, вчителі, програма, всі — тільки не ми. Бо страшно думати, що щось іде не так. Бо тривожно. Але тривога — не ворог. Вона, як і поведінка дитини, — сигнал . Не обвинувачення. Не ярлик. Просто знак: довіра дала збій  і треба знову вчитися слухати одне одного. Гаджет — це не завжди навчання. А низькі оцінки — не завжди лінь. Це може бути втрата мотивації, уваги, сили. Улітку ж дитина (особливо шкільного віку) має часу ще більше: уроків нема, батьки на роботі… Свободу можна використати як безперервний час у гаджеті…  Ми дорослі. Нам належить відповідальність . І якщо її важко нести, ми теж маємо право на підтримку — не на звинувачення. Так кажуть психологи і дають рекомендації, як розумно контролювати час дитини. _____ Не за...