Не виховуйте дітей,
усе одно вони будуть схожими на вас - виховуйте себе.
Англійське прислів'я
Усесвіт полюбити набагато легше, ніж свого сусіда.
Китайське прислів'я
Сучасне суспільство, можливо, як ніколи, потерпає від інфантильності. Покоління, яке виросло в умовах достатку, певної вседозволеності, прикритої демократичними гаслами, опинилося в дорослому світі, де маєш дбати ти, а не про тебе. Інфантильність (незрілість у розвитку) часто є причиною того, що дорослій людині складно досягати успіху в роботі або будувати здорові стосунки. Інфантильними можуть бути як діти, так і дорослі. Інфантильними є чоловіки, які вважають, що жінка має присвятити життя тільки їм. Інфантильними є й жінки, які бажають, щоб чоловік замість них розв'язував проблеми чи повністю забезпечував. Інфантильними є й діти, не привчені до самостійності. У книзі "Сценарії життя людей" психотерапевт Клод Штайнер моделює різні сценарії, які ми проживаємо. Причина всіх невдалих сценаріїв - психологічна (соціальна) незрілість.
Основна ознака інфантилізму дорослої людини (стать значення не має) - невміння / небажання брати на себе відповідальність. Інфантильна людина очікує на дивовижного "раптом усе саме налагодиться"; не розв'язує проблеми, а хоче, щоб прийшов хтось інший і все розставив на свої місця. Яскравим прикладом цього є очікування кращого від влади, керівництва, батьків, дружини / чоловіка - від будь-кого, крім себе. Незріла особистість намагається перекласти відповідальність на інших, зробивши їх до того ж винними. Можна нарікати на долю, що ви народилися в бідній сім'ї, десь у далекому, Богом забутому селі... але хто вам заважав навчатися, розвиватися? Згадайте Шевченка-кріпака. Кажуть, якщо здорова людина до 30 років не стала щасливою, у неї проблеми з інтелектом.
Психологи вважають, що інфантильність зароджується за несприятливих умов виховання в період з 8 до 15 років. На початкових етапах проблема дитячої інфантильності виявляється через істерики, маніпуляції, непокору батькам, безвідповідальний підхід до процесу навчання.
Інфантилізм пов'язаний з помилками виховання дітей. Батьки прагнуть допомагати дитині, уберігають її від проблем, біжать на допомогу, навіть якщо вона їх про це не просить. Постійне ігнорування прагнень і бажань дитини завдає їй психологічної шкоди, дитина перестає думати і не може сама приймати рішення. У маленької людини порушується етап дорослішання особистості - і в результаті вона не дозріває.
Основна ознака інфантилізму дорослої людини (стать значення не має) - невміння / небажання брати на себе відповідальність. Інфантильна людина очікує на дивовижного "раптом усе саме налагодиться"; не розв'язує проблеми, а хоче, щоб прийшов хтось інший і все розставив на свої місця. Яскравим прикладом цього є очікування кращого від влади, керівництва, батьків, дружини / чоловіка - від будь-кого, крім себе. Незріла особистість намагається перекласти відповідальність на інших, зробивши їх до того ж винними. Можна нарікати на долю, що ви народилися в бідній сім'ї, десь у далекому, Богом забутому селі... але хто вам заважав навчатися, розвиватися? Згадайте Шевченка-кріпака. Кажуть, якщо здорова людина до 30 років не стала щасливою, у неї проблеми з інтелектом.
Психологи вважають, що інфантильність зароджується за несприятливих умов виховання в період з 8 до 15 років. На початкових етапах проблема дитячої інфантильності виявляється через істерики, маніпуляції, непокору батькам, безвідповідальний підхід до процесу навчання.
Інфантилізм пов'язаний з помилками виховання дітей. Батьки прагнуть допомагати дитині, уберігають її від проблем, біжать на допомогу, навіть якщо вона їх про це не просить. Постійне ігнорування прагнень і бажань дитини завдає їй психологічної шкоди, дитина перестає думати і не може сама приймати рішення. У маленької людини порушується етап дорослішання особистості - і в результаті вона не дозріває.
Саме тому Клод Штайнер говорить про необхідність виховувати в дітей самостійність ("Сценарії життя людей", розділ 26). Ось деякі правила та тези.
1. Діти будуть робити тільки те, що вигідно для них, але з урахуванням обставин і прикладів родини.
2. Особистої свободи неможливо досягти в постійній атмосфері пригноблення.
3. Не робіть ніколи й нікому того, чого б ви не хотіли робити для своїх дітей.
4. Любіть дітей, але не дозволяйте їм тиснути на вас.
5. Не навчайте дітей суперництва - цього їх навчить телевізор і газети (зараз можна додати й інтернет). Навчайте їх, як співпрацювати.
6. Ніколи не чиніть фізичної наруги над тілом дитини.
Будьмо прикладом і пам'ятаймо: діти будуть схожими не на шкільних учителів, не на супергероїв, а тільки на нас, батьків. Відповідальне покоління можуть виховати тільки відповідальні дорослі.
Коментарі