🤍У дні передсвяткових турбот із ароматом паски варто пам’ятати про розп’яття невинного.
Розп‘яття - не лише спосіб страти з апогеєм фізичних мук жертви.
Це й найбільш ганебний спосіб страти.
Це і вияв багатотоликої зради. Той, хто ще кілька днів тому кричав «Осанна!», сьогодні, здавалося б, у нелогічній ейфорії вимагав: «Розіпни!».
Учора Юда ще був серед учнів і все одно взяв 30 срібних...
Петрові теж не вистачило духу не відректися...
У передвеликодні свята в ХХІ столітті ми не мусимо відчути фізичні муки. Але мусимо усвідомити: кожному дано свій хрест. Це тільки збоку здається, що в когось він легший.
🤍Кожен мусить випити свою чашу, щоб зрозуміти, як це - любити ближнього.
🤍Щоб простити Юду.
🤍Щоб зрозуміти Петра.
🤍Щоб пам‘ятати, що кричати «Осанна!» й «Розіпни!» можуть одні й ті ж люди.
Напевно, це і є спосіб гартування віри людини, створеної з глини, але за подобою Божою.
Нехай наша віра в завтра буде сильнішою за наші страхи❤️
Коментарі