Повну фінансову автономію мають школи у Бельгії, Латвії, Данії і Швеції. Тут заклади освіти використовують бюджетні кошти самостійно, без управлінь чи відділів освіти (дані взято з джерела).
Закон “Про освіту” дозволив і нашим школам стати фінансово незалежним. Він визначив автономію закладів
освіти як право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його
самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності (стаття 1).
1️⃣ зарплата вчителів:
2️⃣ оплата енергоносіїв створює умови, коли школа зацікавлена в розумній економії, щоб знову ж таки розпоряджатися заощадженими коштами;
3️⃣ заклад освіти в особі керівника також закуповує продукти харчування; матеріали, наочність, обладнання тощо;
4️⃣ можливість прямих закупівель без оголошення тендерів. Наразі закупівлі здійснюються публічно (через величезні обсяги). Це - затримка часу й залежність від доброчесності учасників тендерних процедур. За фінансової автономії школи матимуть можливість працювати з підприємцями переважно напряму (у межах закону);
Отже, школа може самостійно розпоряджатися коштами - субвенціями, іншими фінансами відповідно до закону.
У фінансовій автономії є багато плюсів:
1️⃣ зарплата вчителів:
директор може витратити заощаджені кошти, наприклад, на преміювання;
унормування педагогічних ставок: коли витрачаєш власні кошти, доведеться подумати, чи доцільно відкривати N-ий факультатив чи курс, просто щоб довантажити вчителя; чи доцільно оплачувати гурток, у якому діти є тільки в списку в журналі;
2️⃣ оплата енергоносіїв створює умови, коли школа зацікавлена в розумній економії, щоб знову ж таки розпоряджатися заощадженими коштами;
3️⃣ заклад освіти в особі керівника також закуповує продукти харчування; матеріали, наочність, обладнання тощо;
4️⃣ можливість прямих закупівель без оголошення тендерів. Наразі закупівлі здійснюються публічно (через величезні обсяги). Це - затримка часу й залежність від доброчесності учасників тендерних процедур. За фінансової автономії школи матимуть можливість працювати з підприємцями переважно напряму (у межах закону);
5️⃣можливість заробляти (варто забути психологію очікування манни небесної, коли прийде чарівник і зробить усі школи ідеально оснащеними новітніми технологіями):
Питання капітального будівництва залишається за засновником.
- гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
- доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
- плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
- плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
- добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
- інші джерела, не заборонені законодавством.
Питання капітального будівництва залишається за засновником.
З одного боку, плюсів багато. Виграють насамперед заклади освіти з великою кількістю учнів, бо "гроші ходять за дитиною".
Але...
- яку субвенцію на зарплату отримають малокомплектні школи?
- зросте чисельність бухгалтерів (чи можна, наприклад, у селі знайти відповідального працівника на порівняно невелику зарплату?);
- чи впораються керівники з відповідальністю за великі кошти? чи не буде зловживань?
То що краще - централізована бухгалтерія чи фінансова автономія?
Коментарі