Чи є ще одна країна, у вінок історії якої б уплетено мільйони свічок на знак пам‘яті про невинно вбитих, закатованих, заморених?..
Не на дрімучому світанку цивілізації, а в ХХ столітті.
Довго, дуже довго ми боялися говорити про це вголос. Аж поки сміливці на весь світ не назвали голодомор - голодомором; репресії - репресіями, геноцид - геноцидом.
Поки в церквах не заплакали дзвони за замученими душами…
Але зливи ракет із неба в ХХІ столітті - столітті небаченого надшвидкісного прогресу - зловтішаються: світ і ми в цім світі зробили замало. Ми дозволили двоголовій потворі за найдовшою лінією нашого кордону розмножуватися й рости. І тому наша історія - свічка пам‘яті.
Сьогодні о 16-їй годині кожен запалить свічку. Щоб вшанувати пам‘ять про тих, про яких не читали молитв і на могилах яких зронили сльозу п‘ять колосків.
Сьогодні запалимо свічку. Нехай це буде свічка не лише пам’яті, але віри в Перемогу українців - і живих, і мертвих, і тих, що народяться.
І, здається, доки не усвідомимо уроків історії, доти доведеться запалювати свічки через відсутність електроенергії.
Коментарі